24 квітня 2019 року Справа № 280/5456/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянникової О.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (юридична адреса: 69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка - Карого, буд. 25 - А, код ЄДРПОУ 41248959)
до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Топаз» (юридична адреса: 69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84, код ЄДРПОУ 14310371)
про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
20 грудня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі по тексту - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Топаз» (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:
- стягнути з відповідача кошти в розмірі 109181,39 грн. нараховані за період з грудня 2017 року по грудень 2018 року на користь позивача для покриття заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсії призначеної на пільгових умовах пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що колишнім працівникам відповідача призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком № 2. Сума, належна до відшкодування з грудня 2017 р. по грудень 2018 року складає 109181,39 грн. і відповідачем не відшкодована. Посилаючись на ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон України №1788-ХІІ), п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV), Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон України №400/97-ВР), п. 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-2 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 №64/8663 (далі - Інструкція №21-1), позивач просив суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість.
Ухвалою суду від 26.12.2018 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 04.02.2019 продовжено строк на усунення недоілків до 28.02.2019.
Ухвалою суду від 13.02.2019 звільнено позивача від сплати судового збору.
Ухвалою суду від 01 березня 2019 р. відкрито провадження по справі №280/5456/18 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
У встановлений Ухвалою суду строк, відзив відповідачем не поданий.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
В зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Топаз» (код ЄДРПОУ 14310371) є юридичною особою, зареєстрованою за адресою: 69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84, та перебуває на обліку у позивача з 29.12.2014.
Відповідач, відповідно до Закону України від 27.06.1997 № 400/97-ВР, є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України № 1058-IV.
Судом з'ясовано, що колишнім працівникам відповідача пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" - "з" ст.13 Закону України №1788-ХІІ.
Стаж роботи ОСОБА_6 на підприємстві відповідачу становить 6 р., відтак частка плати підприємства - 100%, сума фактичних витрат підприємства на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах даному пенсіонеру, яка підлягає відшкодуванню відповідачем до Пенсійного фонду України з грудня 2017 року по грудень 2018 року становить 60510,32 грн.
Стаж роботи ОСОБА_4 на підприємстві відповідача становить 1 р. 0 міс. 27 днів, відтак частка плати підприємства - 33,27%, сума фактичних витрат підприємства на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах даному пенсіонеру, яка підлягає відшкодуванню відповідачем до Пенсійного фонду України з грудня 2017 року по грудень 2018 року становить 14164,23 грн.
Стаж роботи ОСОБА_3 на підприємстві відповідача становить 10 р. 2 міс. 9 днів., відтак частка плати підприємства - 100%, сума фактичних витрат підприємства на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах даному пенсіонеру, яка підлягає відшкодуванню відповідачем до Пенсійного фонду України з грудня 2017 року по грудень 2018 року становить 21128,89 грн.
Стаж роботи ОСОБА_2 на підприємстві відповідача становить 5 р. 9 міс. 19 днів, відтак частка плати підприємства - 24,14%, сума фактичних витрат підприємства на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах даному пенсіонеру, яка підлягає відшкодуванню відповідачем до Пенсійного фонду України з грудня 2017 року по грудень 2018 року становить 5582,35 грн.
Стаж роботи ОСОБА_1 на підприємстві відповідача становить 10 р. 0 міс. 23 дня, відтак частка плати підприємства - 100%, сума фактичних витрат підприємства на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах даному пенсіонеру, яка підлягає відшкодуванню відповідачем до Пенсійного фонду України грудня 2017 року по грудень 2018 року становить 7795,60 грн.
Наявність трудового стажу, факт призначення пільгової пенсії вказаним пенсіонерам підтверджується наданими позивачем протоколами, розрахунками стажу, довідками про підтвердження наявного трудового стажу.
Загальна сума плати відповідача з грудня 2017 року по грудень 2018 року стосовно зазначених пенсіонерів становить 109181,39 грн.
Позивачем надано до суду розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст.13 Закону України №1788-ХІІ, які за спірний період направлялись відповідачу за його юридичною адресою. Вказані розрахунки відповідачем не оскаржувалися.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом "б" ст. 13 Закону України №1788-ХІІ передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюються згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400 для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України . об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У даному випадку встановлено ставку збору у розмірі 100 % від об'єкту оподаткування (ст. 4 Закону № 400).
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме, відповідно до норм Закону України №1788-ХІІ, Закону України № 400/97-ВР.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.
Виходячи з наведених норм, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 1 Закону України № 1058-IV встановлено, що страховими внесками є, кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно зі ст. 23 Закону України № 1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Відповідно до підпункту 8 пункту 2.4 розділу ІІ Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730 позивач має право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений розділом 6 Інструкції порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1).
Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції № 21-1 встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з п. 6.1 Інструкції п № 21-1, відшкодуванню підприємством підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статгі 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п. 6.2 Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
Пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції № 21-1).
Згідно п. 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця, до 25-го числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму Фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Згідно з п. 6.10 Інструкції № 21-1, в разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Крім інших доказів, які знаходяться в матеріалах справи, позовні вимоги підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з грудня 2017 року по грудень 2018 року про наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у сумі 109181,39 грн., яке не було виконано ним. Зазначені розрахунки складено відповідно до вимог Інструкції № 21-1. Розрахунки є чинними та не оскаржувалися відповідачем.
Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач належними доказами обґрунтував заявлені вимоги, відповідач не надав суду жодного доказу на їх спростування.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 109181,39 грн. з грудня 2017 року по грудень 2018 року, яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.
Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244, 245, 246 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Топаз» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Топаз» (юридична адреса: 69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84, код ЄДРПОУ 14310371) кошти в розмірі 109181,39 грн. нараховані за період з грудня 2017 року по грудень 2018 року на користь Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (юридична адреса: 69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка - Карого, буд. 25 - А, код ЄДРПОУ 41248959, р/р 25606301001063, філія ЗОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) для покриття заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсії призначеної на пільгових умовах пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 24.04.2019.
Суддя Р.В. Сацький