17 квітня 2019 року Справа № 160/1665/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши клопотання відповідача про вихід зі спрощеного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати, вихідної допомоги та моральної шкоди, -
20.02.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної служби України з безпеки на транспорті від 23.01.2019 року за № 111-К «Про звільнення ОСОБА_1 Ф.»;
- поновити ОСОБА_1 з 25 січня 2019 року на посаді старшого державного інспектора в Управлінні Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області;
- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 26.01.2019 року по день винесення рішення без урахування податків та зборів;
- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 9914,80 грн.;
- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою суду від 21.02.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ч. 2 ст. 257 КАС України.
16.04.2019 року відповідач надав суду клопотання про вихід зі спрощеного провадження.
В обґрунтування свого клопотання відповідач, посилаючись на положення ст. 9, ст. 12, ст. 44, ст. 72, ст. 73, ст. 77, ст. 257, ст. 260 КАС України, зазначив, що вважає передчасним рішення суду про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та про характеристику справи як справи незначної складності. Тим більше, за твердженнями відповідача, у позові порушуються питання необґрунтованого та протиправного звільнення особи з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, та під час розгляду справи можуть виникнути складні питання щодо причин та процедури звільнення особи з посади, підстави нарахування відшкодування моральної шкоди, тощо. З урахуванням цього, на думку відповідача, адміністративна справа потребує розгляду за правилами загального позовного провадження.
Також відповідач посилається на те, що зазначену справу неможливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки цей вид судового розгляду справи унеможливлює і позбавляє сторони змагальності та свободи в наданні своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості. Крім того, відповідач заявив про свій намір обґрунтовувати та доводити свою правову позицію безпосередньо у судовому засіданні для повного та всебічного розгляду справи по суті.
Тому, враховуючи, що цей спір становить значний інтерес для сторін, відповідач просить суд: постановити ухвалу про вихід зі спрощеного позовного провадження та призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Суд, вивчивши доводи відповідача, проаналізувавши норми КАС України, прийшов до таких висновків.
Приписами ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.
Тож предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Тим більше, суд вважає за необхідне наголосити на тому, відповідно до положень п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, зокрема, прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Також суд зазначає, що відповідно до ст. 262 КАС України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.
З урахування цього, суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження учасники справи, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні, та відповідний строк був встановлений судом в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 21.02.2019 року.
Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача про вихід зі спрощеного провадження.
Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання відповідача про вихід зі спрощеного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати, вихідної допомоги та моральної шкоди - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька