Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 квітня 2019 р. Справа№200/2654/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення № 23 від 08.02.2019 року та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення № 23 від 08.02.2019 року та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем протиправно не зараховано до його пільгового стажу періоди роботи. Так, при призначенні пенсії управлінням не враховано період роботи з 23.08.1979 року по 31.10.1979 року у зв'язку з виправленням в трудовій книжці, що не завірене печаткою; з 01.02.1984 року по 15.07.1984 року у колгоспі «Червоний партизан» у зв'язку з відсутністю встановлених та фактично відпрацьованих трудоднів та печатки на них; з 15.04.2001 року по 10.05.2001 року через відсутність наказів про атестацію робочих місць за умовами праці за попередній період на ТОВ «Орлівське»; з 22.02.2004 року по 31.10.2004 року, з 01.01.2005 року по 31.03.2005 року, з 01.10.2005 року по 30.06.2006 року, з 01.11.2006 року по 27.11.2007 року, з 01.12.2007 року по 12.01.2008 року, з 01.02.2008 року по 30.11.2008 року у Дочірньому підприємстві «Будгідроремонт» науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Кварц» з підстав відсутності довідок, що підтверджують пільговий характер роботи; з 01.12.2008 року по 30.04.2009 року у ТОВ «АИФ» у зв'язку із відсутністю довідок, що підтверджують пільговий характер роботи. Позивач вважає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, у якій відображено оспорювані періоди роботи, а тому він просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за роботу із шкідливими і важкими умовами праці; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 08.02.2019 року № 23 про відмову в призначенні пенсії; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та зарахувати оспорювані періоди.
В установлений законом строк, відповідачем відзив на адміністративний позов не поданий. Згідно з приписами статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. Частиною другою вказаної статті КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення № 23 від 08.02.2019 року та зобов'язання вчинити певні дії та відкрито провадження по справі № 200/2654/19-а. Розгляд адміністративної справи № 200/2654/19-а визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання по справі на 19.03.2019 року о 10 год. 30 хв.
Pозгляд справи № 200/2654/19-а за позовом ОСОБА_1 до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення № 23 від 08.02.2019 року та зобов'язання вчинити певні дії відкладено з 19.03.2019 року на 24.04.2019 року о 10:30 год через відсутність відзиву.
У зв'язку з відрядженням судді, розгляд справи перенесено на 10-30 год. 23.04.2019 року.
Позивач, представник відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явились.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Про вказане свідчать відомості паспорта громадянина України серії ВВ 517279 (а.с.10-14).
Відповідно до даних трудових книжок позивач працював у період з 23.08.1979 року по 31.10.1979 року, з 01.02.1984 року по 15.07.1984 року у колгоспі «Червоний партизан», з 12.03.1998 року по 02.10.2003 року в сільськогосподарському товаристві «Орлівське», з 25.02.2004 року по 30.11.2008 року у Дочірньому підприємстві «Будгідроремонт» науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Кварц», а також у період з 01.12.2008 року по 30.04.2009 року ТОВ «АИФ» (а.с.15-26).
Рішенням Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.02.2019 року № 23 «Про відмову в призначенні пенсії» позивачу було відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Вказаним рішенням не зараховано періоди роботи позивача з 23.08.1979 року по 31.10.1979 року у зв'язку з виправленням в трудовій книжці, що не завірене печаткою; з 01.02.1984 року по 15.07.1984 року у колгоспі «Червоний партизан» у зв'язку з відсутністю встановлених та фактично відпрацьованих трудоднів та печатки на них; з 15.04.2001 року по 10.05.2001 року через відсутність наказів про атестацію робочих місць за умовами праці за попередній період; з 22.02.2004 року по 31.10.2004 року, з 01.01.2005 року по 31.03.2005 року, з 01.10.2005 року по 30.06.2006 року, з 01.11.2006 року по 27.11.2007 року, з 01.12.2007 року по 12.01.2008 року, з 01.02.2008 року по 30.11.2008 року у Дочірньому підприємстві «Будгідроремонт» науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Кварц»; з 01.12.2008 року по 30.04.2009 року у ТОВ «АИФ» у зв'язку із відсутністю довідок, що підтверджують пільговий характер роботи (а.с.27-30).
Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Згідно п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та ч. 1ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на підземних роботах - є записи в його трудовій книжці.
Водночас, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Суд звертає увагу, що у трудовій книжці позивача чітко зазначено, що він у спірні періоди працював на посадах, що передбачено Списком № 2.
З огляду на наведене, вимога пенсійного органу надати уточнюючи довідки суперечить чинному законодавству.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність пільгового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного суду від 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а.
Як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 визначено, що пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації) визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Водночас, суд звертає увагу, що проведення атестації є обов'язком підприємства, а не працівника, а отже вказане не може порушувати право позивача на пенсійне забезпечення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не зараховано спірні періоди роботи ОСОБА_1
З огляду на те, що рішення про відмову у призначенні пенсії ґрунтується саме на незарахованих періодах, суд приходить до висновку, що рішення відповідача від 08.02.2019 року № 23 «Про відмову в призначенні пенсії» є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, вимога позивача про повторний розгляд його заяви із зарахуванням спірних періодів також підлягає задоволенню.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 768, 40 грн. згідно квитанції від 14.02.2019 року (а.с.3).
Відповідно до положень частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, судовий збір у розмірі 768, 40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37544393, 86020, Донецька обл., Ясинуватський район, селище міського типу Очеретине, мікрорайон Гідростроітелів, будинок 12) про визнання дій неправомірними, скасування рішення № 23 від 08.02.2019 року та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати неправомірними дії Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах.
Визнати протиправним та скасувати рішення Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 23 від 08.02.2019 року «Про відмову в призначенні пенсії» ОСОБА_1.
Зобов'язати Ясинуватське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, із зарахуванням до його пільгового стажу періодів роботи з 23.08.1979 року по 31.10.1979 року, з 01.02.1984 року по 15.07.1984 року, з 15.04.2001 року по 10.05.2001 року, з 22.02.2004 року по 31.10.2004 року, з 01.01.2005 року по 31.03.2005 року, з 01.10.2005 року по 30.06.2006 року, з 01.11.2006 року по 27.11.2007 року, з 01.12.2007 року по 12.01.2008 року, з 01.02.2008 року по 30.11.2008 року, з 01.12.2008 року по 30.04.2009 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.04.2019 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Голуб В.А.