про відмову у забезпеченні позову
24 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 140/783/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся (далі - позивач, ОСОБА_2.) з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач, митниця), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 08.02.2019 №КТ-UA205000-0004-2019, зобов'язати митницю здійснити митне оформлення товару.
22.04.2019 представник позивача ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить також визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205090/2019/02988.
Одночасно із поданням заяви про збільшення позовних вимог представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205090/2019/02988.
В обґрунтування необхідності вжиття вказаного заходу забезпечення позову представник позивача посилається на те, що в оспорюваній картці відмови відповідачем було визначено вимогу, виконання якої забезпечить можливість митного оформлення та випуску товару, як приведення у відповідність граф 33 (код товару) та 31 (вантажні місця та опис товару) відповідно до класифікаційного рішення №КТ-UA205000-0004-2019 від 08.02.2019. Тобто за класифікованим відповідачем кодом 8704 автомобіль не підлягає пропуску для вільного обігу на територію України та не може бути допущений до участі в дорожньому русі, оскільки не відповідає стандартам не нижче «Євро 5». Копію картки відмови позивач отримав 16.04.2019 внаслідок ознайомлення з матеріалами справи, а тому має право подати протягом 10 днів нову митну декларацію. Однак, не може її подати з урахуванням класифікаційного рішення, оскільки у такому випадку автомобіль не підлягає пропуску на митну територію України. Відтак, позивач буде зобов'язаний вивезти такий автомобіль з митної території України. При цьому термін тимчасового дозволу на автомобіль закінчився ще 21.02.2019, тобто вивезти його за межі України позивач може лише шляхом поміщення на лафету іншого транспортного засобу та використовувати даний транспортний засіб за призначенням не зможе. На переконання представника позивача, вказані дії потягнуть за собою значні витрати як на зберігання, так і на доставку автомобіля до місця зберігання. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову у визначений позивачем спосіб може в подальшому призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача. Крім того, такий вид забезпечення фактично не приведе до вирішення справи по суті, а лише зупинить дію оспорюваної картки відмови до моменту вирішення справи по суті.
Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи на підставі частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, законодавець визначив лише дві підстави, за наявності яких суд може забезпечити позов, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності, якими порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.
Водночас згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Аналізуючи вищенаведене, слід дійти висновку про те, що заходи забезпечення позову повинні бути пов'язані з його предметом, співмірними позовним вимогам, а вид забезпечення позову повинен відповідати заявленій меті.
Як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог, предметом публічно-правового спору у даній справі є визнання протиправними та скасування рішення про визнання коду товару від 08.02.2019 №КТ-UA205000-0004-2019, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205090/2019/02988 та зобов'язання здійснити митне оформлення легкового автомобіля.
Виходячи із пов'язаності заходів про забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, зупинення дії картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205090/2019/02988 фактично призведе до вирішення по суті частини позовних вимог.
При цьому зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову представник позивач обґрунтовує необхідність застосування таких заходів очевидною небезпекою порушення прав позивача, поновлення яких може бути неможливим у майбутньому чи для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.
Однак, у своєму клопотанні позивачем не наведено конкретних обставин, які, на його переконання, могли б свідчити про неможливість поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, без вжиття судом заходів забезпечення позову.
При цьому, саме рішення суб'єкта владних повноважень, що є предметом оскарження у даному провадженні, не містить тих положень, реалізація яких може мати невідворотні наслідки для позивача, що могло б слугувати підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення його дії.
Більше того, будь-яких обґрунтованих підстав чи доводів, визначених частиною першою статті 151 КАС України, зокрема, того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до винесення рішення в адміністративній справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суду наведено не було.
Таким чином, законодавчо визначених підстав для забезпечення позову, визначених частиною першою статті 151 КАС України, суд не вбачає.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованим, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 154, 248 КАС України, суд
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.Б.Плахтій