Ухвала
Іменем України
05 квітня 2019 року
місто Київ
справа № 641/2806/17
провадження № 61-6038ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Департамент житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Харківська міська рада,
розглянув касаційну Харківської міської ради на ухвалу Харківського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Бровченка І. О., Бурлака І. В., Колтунової А. І.,
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року, визначено ОСОБА_4 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тривалістю в три місяці з дати набрання рішенням законної сили.
Харківська міська рада, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 22 грудня 2018 року звернулася з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного суду, разом із клопотанням про поновлення строку, яке обґрунтовувалось тим, що строк пропущено з поважних причин, оскільки відповідачем у справі є Департамент житлового господарства Харківської міської ради, проте Харківську міську раду не було залучено до участі у справі.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 січня 2019 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, зокрема для звернення до апеляційного суду із заявою, в якій навести інші підстави для поновлення строку на апеляційнеоскарження рішення та надати суду докази на підтвердження причин поважності його пропуску.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року визнано наведені Харківською міською радою причини пропуску строку для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, зокрема для звернення до апеляційного суду із заявою, в якій навести інші підстави для поновлення строку на апеляційнеоскарження рішення та надати суду докази на підтвердження причин поважності його пропуску.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивувалось тим, що Департамент житлового господарства належить до структури Харківської міської ради, який був відповідачем у справі, представник якого був належним чином повідомлений про розгляд справи та отримав копію рішення суду першої інстанції. Крім того, копію рішення суду першої інстанції отримано Юридичним департаментом Харківської міської ради 30 листопада 2017 року, що підтверджується матеріалами справи.
Харківська міська рада 19 березня 2019 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд не урахував наведені Харківською міською радою поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки згідно з інформацією Департаменту житлового господарства Харківської міської ради копія рішення на адресу Департаменту не надходила, відповідач не отримував копії заочного рішення і Юридичним департаментом Харківської міської ради також не було отримано копії рішення суду першої інстанції, оскільки представником Департаменту житлового господарства Харківської міської ради від 03 грудня 2018 року отримано копію рішення на руки безоплатно, а за повторну видачу копії судового рішення необхідно було б платити судовий збір. Також зазначає, що Департамент житлового господарства Харківської міської ради не може взяти на себе повноваження органу місцевого самоврядування у цілому, не може приймати від імені територіальної громади міста Харкова рішення. Харківська міська рада є представницьким органом територіальної громади, що здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України і законами України, а також приймає від її імені рішення. Харківська міська рада є належним відповідачем у справі, однак не була залучена до участі у справі, а судове рішення впливає на майнові права територіальної громади м. Харкова. Харківська міська рада дізналась про рішення суду першої інстанції 20 грудня 2018 року, ознайомившись з матеріалами справи.
Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржуване судове рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За правилом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини п'ятої статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.
За правилом частини п'ятої статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Зі змісту оскаржуваного судового рішення Верховний Суд встановив, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо її незаконності та неправильності.
Такий висновок суд зробив з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 292 ЦПК України 2004 року сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року ЄСПЛ звернув увагу на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа «Рябих проти Росії» ).
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Харківська міська рада є представницьким органом територіальної громади Харкова, через який вона здійснює місцеве самоврядування, що реалізує від імені громади та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами України, а також приймає від її імені рішення.
Рада утворює виконавчі органи, зокрема, виконавчий комітет, департаменти, управління, відділи й інші виконавчі органи міської ради.
Департаменти, управління, відділи та інші виконавчі органи Харківської міської ради є виконавчими органами міської ради, створювані нею у межах затвердженої структури, які підзвітні та підконтрольні міській раді.
Рішенням Харківської міської ради від 20 листопада 2015 року № 6/15 «Про затвердження структури виконавчих органів Харківської міської ради» Департамент житлового господарства належить до структури Харківської міської ради, тобто, Харківська міська рада є юридичною особою, Департамент житлового господарства є структурним підрозділом ради.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року отримано Юридичним департаментом Харківської міської ради 30 листопада 2017 року, що підтверджується супровідним листом з вхідним штампом про отримання та датою отримання рішення.
Таким чином, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що позивач не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили, про неможливість звернутись з апеляційною скаргою у строк, встановлений частиною першою статті 294 ЦПК України 2004 року.
Доводи касаційної скарги були предметом розгляду апеляційного суду та їм надана належна правова оцінка, а тому такі доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги, а отже відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на ухвалу Харківського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради про встановлення факту спільного проживання та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Погрібний
О. В. Ступак
Г. І. Усик