Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 370/528/15-ц
провадження № 61-29635св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
представник позивача - ОСОБА_4,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сахара»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сахара» на заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 01 липня 2015 року у складі судді Устимчук М. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 07 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Лівінського С. В., Журби С. О., Фінагеєва В. О.,
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сахара» (далі - ТОВ «Сахара») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття будинку.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником житлового будинку № АДРЕСА_1.
24 грудня 2013 року у результаті монтажу запірної арматури у сантехнічному обладнанні, який здійснювався у її будинку відповідно до договору від 05 березня 2013 року на виконання робіт по влаштуванню водонагрівача та сантехнічних приборів представником ТОВ «Сахара», перший поверх її будинку було залито водою.
Посилаючись на те, що залиття сталося з вини відповідача, позивач просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 85 248,00 грн та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 01 липня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Сахара» на користь ОСОБА_3 відшкодування за заподіяну їй матеріальну шкоду внаслідок злиття будинку у розмірі 85 135,00 грн.
Стягнуто з ТОВ «Сахара» на користь ОСОБА_3 відшкодування за заподіяну їй моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
Стягнуто з ТОВ «Сахара» на користь ОСОБА_3 судові витрати , а саме: сплачений судовий збір у розмірі 1 052,49 грн; витрати на проведення експертизи в розмірі 4 113,00 грн; витрати на правову допомогу у розмірі 2 500,00 грн, а разом 7 665,49 грн.
В задоволенні інших вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу, складається із вартості відновлювального ремонту та пошкоджених або знищених предметів вжитку, а відповідач не довів відсутності своєї вини у завданні зазначеної шкоди, яка доводиться висновком експертного дослідження від 16 квітня 2014 року.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2015 року заочне рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2016 року рішення Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 07 серпня 2017 року заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 01 липня 2015 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, не зважаючи на доводи апеляційної скарги, всебічно, повно і об'єктивно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази по справі щодо їх належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та взаємозв'язку, в том числі й ті, на які посилається апелянт, і обґрунтовано частково задовольнив позов.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ «Сахара» просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не повідомив відповідача належним чином про час і місце розгляду справи, позбавив права на участь у судовому засіданні, можливості повторно заявити клопотання про проведення експертизи; ТОВ «Сахара» не є виробником сантехнічних товарів, а лише здійснювало монтажні роботи з матеріалів, наданих позивачем.
У грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку № АДРЕСА_1.
05 березня 2013 року ОСОБА_3 уклала із ТОВ «Сахара» договір на виконання робіт по влаштуванню водонагрівача та сантехнічних приборів. Роботи останнім були виконані, про що сторони 27 березня 2013 року підписали акт здачі-приймання виконаних робіт.
24 грудня 2013 року перший поверх зазначеного будинку було залито водою.
Згідно з актом обстеження будинку позивача, складного того ж дня комісією за участю представника ТОВ «Сахара», було встановлено, що в результаті розриву різьбового крану кутового підключення змішувача «Grohe» внутрішньої водопровідної мережі будинку виникло затоплення першого поверху площею 100 кв. м, внаслідок чого пошкоджено: двері внутрішні дерев'яні в комплекті 5 шт.; двері зовнішні дерев'яні 1 к-т; кухонний гарнітур 1 к-т; паркетна підлога «Бамбук» - 18 кв. м; м'який куточок; стінка дитяча; крісла 2 шт.; тумбочка; стіл журнальний; декоративна підставка під квіти; вбудована шафа 3 м; люстра (в упаковці) 2 шт.; світильник (в упаковці) 5 шт.; замокання стін Н=0,15 м; сходинка дерев'яних сходів; інші будівельні матеріали.
Пояснення щодо спричинення їй матеріальної шкоди у розмірі 85 135,00 грн позивачем підтверджено письмовими доказами.
Згідно з висновком експертного дослідження від 16 квітня 2014 року № 1178/14-33/1179/14-34, причиною руйнування запірного крану бокового підключення, вилученого з кімнати будинку у с. Березівка Макарівського району Київської області, з розділенням його різьбової ділянки на частки, є утворення у між різьбовому просторі первісної тріщини від дії таких, що перевищили несучу спроможність матеріалу деталі динамічних та статичних навантажень переважно розтягу (що відповідає так званому «перетягу» при установці арматури в систему) і послідуючого поступового доламування внаслідок тривалої дії різноманітних (можливо експлуатаційних) навантажень на фоні домінуючого статичного розтягу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 74 ЦПК України 2004 року судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Згідно із статтею 76 ЦПК України 2004 року судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.
Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.
У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.
У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Статтею 304 ЦПК України 2004 року передбачено, що справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.
Апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (стаття 305 ЦПК України 2004 року).
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою відсутність відомостей щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Так, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 07 липня 2017 року поновлення провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 07 серпня 2017 року.
Конверт з судовою повісткою-повідомленням ТОВ «Сахара» повернувся до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання,що не свідчить про його належне повідомлення (а. с. 110-111).
Розміщена на а. с. 108 телефонограма щодо повідомлення помічником судді про розгляд справи судом апеляційної інстанції представника ТОВ «Сахара» без зазначення прізвища, ім'я, по батькові представника та посади також не може слугувати підтвердженням повідомлення відповідача про розгляд справи судом апеляційної інстанції, оскільки не відповідає встановленому порядку вручення судової повістки.
Судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частини четверта статті 411 ЦПК України).
З урахуванням конкретних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність обов'язкових підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сахара» задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 07 серпня 2017 року скасувати.
Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді: А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. В. Пророк С. П. Штелик