Ухвала
22 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 642/2779/17-ц
провадження № 61-184св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-гарант»,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2017 року у складі судді Бондаренка В. В. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Кружиліної О. А., Хорошевського О. М.
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-гарант» (далі - ПАТ «СК «Мега-гарант») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення у порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування.
Позов мотивований тим, що 04 серпня 2015 року між ПАТ «СК «Мега-Гарант» та ОСОБА_4 укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів АЕ/3087904, за умовами якого застраховані майнові інтереси, пов'язані із відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу «Gelly Emgrand7», реєстраційний державний номер НОМЕР_1.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2016 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до звіту від 08 вересня 2016 року № 379/2016, виконаного суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, розмір майнового збитку, завданого власнику автомобіля «Mitsubishilancer», реєстраційний державний номер НОМЕР_1, становить 49 867,90 грн.
ПАТ «СК «Мега-Гарант» виплатило страхову виплату потерпілій особі у розмірі 43 863,71 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 03 лютого 2017 року № 182 на суму 10 965,93 грн, від 03 березня 2017 року № 212 на суму 10 965,93 грн, від 04 квітня 2017 року № 239 на суму 10 965,93 грн, від 28 квітня 2017 року на суму 11 765,92 грн. Сума страхового відшкодування розрахована із урахуванням безумовної франшизи у розмірі 1 000,00 грн та зменшена на суму податку на додану вартість, яка становить 5 004,19 грн.
ОСОБА_4 у порушення вимог статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом трьох робочих днів не надав ПАТ «СК «Мега-Гарант» повідмолення про дорожньо-транспортну пригоду, а також відомості про місцезнаходження транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства до позивач як до страховика, яка виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право зворотної вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Із урахування наведених обставин, позивач просив суд стягнути із відповідача на свою користь завдану майнову шкоду у розмірі 43 863,71 грн, а також витрати зі сплати судового збору.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2017 року позов ПАТ «СК «Мега-Гарант» задоволено. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ПАТ «СК «Мега-гарант» у порядку регресу 43 863,71 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2017 року залишено без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, із висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач у встановлений законом строк за відсутності поважних на те причин не повідомив позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди, а тому ПАТ «СК «Мега-гарант», відшкодувавши завдану відповідачем шкоду, відповідно до статей 1166, 1188, частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України та пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» набув права зворотної вимоги.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У грудні 2017 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди при вирішенні спору не врахували позицію Верховного Суду України, відповідно до якої у разі, якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; винна у дорожньо-транспортній пригоді особа притягнута до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення виною особою страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з таких зобов'язань повинні вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.
У червні 2018 року від АТ «СК «Мега-гарант» надійшли заперечення на касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, у яких заявник просить відхилити указану касаційну скаргу, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню. Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року, на яку посилається у касаційній скарзі представник відповідача, прийнята у справі у якій страхувальник у встановлений законом строк не повідомив страхову компанія із поважних причин, а тому не підлягає урахування під час вирішення цієї справи.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувана цивільна справа та надано строк на подання заперечення на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року вказану справа разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Позиція Верховного Суду
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертоюстатті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» до ОСОБА_4 про стягнення у порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак
С. О. Погрібний
Г. І. Усик