"22" квітня 2019 р. Справа № 363/1690/19
про повернення заяви про забезпечення позову
22 квітня 2019 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільно набутого майна,-
22 квітня 2019 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільно набутого майна.
Разом із позовом, ОСОБА_1 до відкриття провадження у справі подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить забезпечити позовні вимоги шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 та її дочці ОСОБА_3 та третім особам відчужувати автомобіль НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, білого кольору, вартістю 549 252 гривень, а також автомобіль Тойота ленкрузер, д.н.з. НОМЕР_3, 2006 року, номер кузова НОМЕР_4. чорного кольору, до набрання рішенням по справі законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 153 ЦПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову та цивільної справи, суд не вбачає підстав для розгляду заяви про забезпечення позову з викликом осіб та проведенням судового засідання по даному питанню з наступних підстав.
Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до п. 2, п. 5, п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема:
-повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності.
-захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
-ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
-пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Крім того, ч. 5 ст. 151 ЦПК України визначено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається із доданих до матеріалів справи документів, що ОСОБА_1 надає до суду копію довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією від 20.03.2019 року серія АВ № 0988979 в якій зазначено, що ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 11.03.2019 року з довічним строком дії цієї довідки.
Однак, окрім копії вищевказаної довідки ОСОБА_1 не надав до суду належним чином завіреної копії посвідчення інваліда, яке позивач повинен був отримати на підставі зазначеної довідки.
Всупереч вимогам ст. 151 ЦПК України, в заяві про забезпечення позову відсутні повні данні сторін по справі, відсутня ціна позову, про забезпечення якого просить заявник та пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, не надано належним чином завірену копію посвідчення інваліда, для підтвердження звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви до суду про забезпечення позову.
Крім того, ухвалою суду від 22 квітня 2019 року позовну залишено без руху, а особа вказана останнім у позовні заяві та заяві про забезпечення позову - ОСОБА_3, у власності якої перебуває спірний автомобіль Тойота ленкрузер, д.н.з. НОМЕР_3, 2006 року, номер кузова НОМЕР_4. чорного кольору, на даний час не є учасником розгляду даної цивільної справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, заява про забезпечення позову слід повернути позивачу з підстав невідповідності її вимогам ст.151 ЦПК України.
Відповідна ухвала не перешкоджає заявнику після усунення вказаних у ній недоліків звернутися до суду із нею повторно.
Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.Б. Баличева