Справа № 346/2104/15-ц
Провадження № 6/346/94/19
23 квітня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Калинюка О.П.
з участю: секретаря Комашко А.М.
представника заявника ОСОБА_1
державного виконавця Панкратьєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки, допущеної у виконавчому документі, та про визнання цього виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства « ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ОСОБА_1 як представник боржника ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій вказує, що Коломийським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (далі - Коломийський МРВ ДВС) в серпні 2018 року відкрито виконавче провадження № АСВП 57012952 з примусового виконання рішення Коломийського міськрайонного суду від 07.10.2015 року, яке набрало законної сили 21.01.2016 року (дата залишення судом апеляційної інстанції без змін вказаного рішення суду). Вважав, що у виконавчому провадженні наявний виконавчий лист, що містить помилку, оскільки станом на 21.01.2016 року діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХIV, який втратив чинність 05.01.2017 року. Стаття 22 цього Закону містила положення про те, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів в справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються: для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Отже, виконавчий лист, на думку представника заявника, міг бути поданий стягувачем до примусового виконання не пізніше 21.01.2017 року, а стягувач, який вказаний строк, не скористався своїм правом, передбаченим ст.24 цього Закону, на поновлення вказаного строку. Тому представник заявника, посилаючись на ст. 432 ЦПК України, вважає, що наявні пілстави для визнання цього виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Представник заявника в судовому засіданні вимоги, вказані в заяві. уточнив після ознайомлення із виконавчим листом, в якому строк його пред'явлення до примусового виконання вказано до 21.01.2017 року, і просить лише визнати цей виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, оскільки обов'язок боржника припинився внаслідок його пред'явлення до примусовго виконання після 21.01.2017 року, тобто після закінчення вказаного строку, а державний виконавець не був наділений правом самостійно змінювати цей строк.
Державний виконавець Коломийського МРВ ДВС ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що виконавчий документ видано 06.12.2017 року і строк пред'явлення його до виконання в ньому вказаний до 21.01.2017 року, однак, постанова про відкриття виконавчого провадження ним винесена 15.08.2018 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження», прийнятим 02.06.2016 року, згідно з яким строк пред'явлення виконавчих документів до виконання становить 3 роки..
Суд, заслухавши вказаних учасників, вивчивши матеріали даної справи, оглянувши в судовому засіданні матеріали зазначеного виконавчого провадження, приходить до висновків.
Судом встановлено, що 07.10.2015 року в цивільній справі № 346/2104/15-ц Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області винесено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 в користь публічного акціонерного товариства « ОСОБА_2 Аваль» 11 971,35 доларів США заборгованості за кредитним договором № 014/0036/82/81145 від 28.09.2007 року та 2 787,87 грн. судового збору (а.с.107, 108).
Згідно з ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.01.2016 року вказане рішення залишено без змін, у зв'язку з чим воно вказаного дня набрало законної сили (а.с. 169, 170).
На виконання даного рішення Коломийським міськрайонним судом 06.12.2017 року видано виконавчий лист.
15.08.2018 року Коломийським МРВ ДВС з метою примумового виконання вказаного виконавчого документа відкрито виконавче провадження № АСВП 57012952.
Відповідно до положень ч.3 ст.431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 звернуто увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Вирішуючи питання щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що під іншими причинами, про які йдеться в частині другій статті 432 ЦПК України, слід розуміти не припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 28.12.2015 року) скасування рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, є самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження. У зв'язку з цим у разі, якщо виконавчий лист вже пред'явлено до виконання, необхідності звертатися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на підставі зазначеного.
Крім того, згідно з ч. 2 і ч.3 вказаної статті у випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 11-13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Однак, станом на час вирішення судом заяви ОСОБА_1 до суду не надходив ні виконавчий лист з відміткою про його виконання, ні постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.
Таким, чином, оскільки ч.2 ст. 432 ЦПК України визначено підстави для виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, то доводи представника заявника не можуть служити додатковою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки закінчення вказаного у виконавчому документі строку пред'явлення його до примусового виконання не припиняє обов'язку боржника за цим документом, а може бути обставиною, яку має перевірити державний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження.
На підставі наведеного та, керуючись ст.432 ЦПК України, суд, -
в задоволенні заяви представника боржника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про виправлення помилки, допущеної у виконавчому листі №346/2104/15-ц, виданому Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області 06.12.2017 року на виконання рішення цього суду від 07.10.2015 року, яке набрало законної сили 21.01.2016 року, ухваленого в цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором за кредитним договором № 014/0036/82/81145 від 28.09.2007 року, щодо зазначення в цьому виконавчому документі строку пред'явлення його до примусового виконання, та визнання даного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відмовити в зв'язку з безпідставністю вимог.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Калинюк О. П.