Справа № 359/3045/19
Провадження № 3/359/1168/2019
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
10 квітня 2019 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за участю особи яка притягується до відповідальності, адміністративний матеріал, що надійшов від Бориспільського відділу поліції ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово не працюючої, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії СК №829899, -
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення від 08.03.2019 року серії ОБ №083619, 08.03.2019 року о 02 год. 00 хв. в м. Бориспіль Київської області по вул. Київський шлях 27, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушила п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явилась, вину не визнала та зазначила, що після зупинки автомобіля, працівники патрульної поліції запропонували їй пройти тест на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», вона відмовилась. Проїхати до медичного закладу з метою виявлення стану сп'яніння їй ніхто не пропонував. Такими діями працівники поліції порушили порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду. ОСОБА_1 наголошує, що належні і допустимі докази її відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я в матеріалах справи відсутні. Звертає увагу на письмові пояснення свідка ОСОБА_2, в яких останній засвідчив лише відмову від проходження огляду за допомогою приладу «Драгер» та не вказав, що водію було запропоновано пройти перевірку на медичний огляд, що підтверджувало б порушення саме вимог п.2.5 ПДР. Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки не відмовлялась від проходження огляду у медичній установі.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом не встановлений.
Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху України, який ставиться в провину ОСОБА_1, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, об'єктивна сторона зазначеного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1, полягає у відмові водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння, а суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає умисну форму вини.
За змістом п.6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» , затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
За змістом дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №083619 від 08.03.2019, складеного о 02 год. 00 хв. в м. Бориспіль по вул. Київський Шлях 27 поліцейським Бориспільського ВП ст. сержантом ОСОБА_3 зазначено, що водій ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
В письмових пояснень свідка ОСОБА_2 зазначено наступне: «08.03.2019р. приблизно о 02 год. 00 хв. в м. Бориспіль по вул. Київський Шлях 27 працівники поліції запропонували мене в якості свідка, де в подальшому я був присутній як водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1, відмовилася проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на приладі «Драгер», відмовилася також від підписів». За таких обставин з письмових пояснень свідка ОСОБА_2 не вбачається факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, про що зазначив інспектор в протоколі.
В зв'язку з цим слід критично оцінити відібрані у свідків ОСОБА_2 вищевказані пояснення, як доказ відмови ОСОБА_1Г пройти в установленому порядку медичний огляд у закладі охорони здоров'я. Докази, які б могли ці обставини підтвердити чи спростувати (відеозапис з нагрудної камери) в матеріалах адміністративної справи відсутні.
Оцінивши в сукупності надані докази, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, суддя приходить до висновку про не доведеність відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, а тому відсутній склад адміністративного правопорушення.
В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Встановлено, що «факт» відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку не доведений належними засобом доказування.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів, які достовірно свідчать про наявність події адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження, - суддя оцінює критично з наведених вище обставин.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 7, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 254, 256, КУпАП України,
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо притягнення її до відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя : С.М. Вознюк