Справа № 758/11411/17
Категорія 48
27 березня 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Васильченка О. В. ,
за участю секретаря судового засідання - Ковальчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_1 пред'явила у суді позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.
Позовна вимога щодо розірвання шлюбу обґрунтована тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя, права та обов'язки подружжя та відсутністю взаєморозуміння, спільного побуту, окремого проживання.
Позовна вимога щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини обґрунтована тим, що спільна дитина позивача та відповідача наразі та у подальшому буде проживати та перебувати на повному утриманні позивача.
У зв'язку з чим позивач звернулась до суду з відповідним позовом, в якому просила суд шлюб, укладений між нею та відповідачем розірвати; стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи з моменту звернення з цим позовом до суду та до досягнення дитиною повноліття.
До початку судового засідання позивач подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, а справу розглянути без її участі.
Відповідач до початку судового засідання звернувся до суду із заявою, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги визнав в частині розірвання шлюбу. Щодо стягнення з нього аліментів на утримання дитини заперечував, зазначив, що дитина не перебуває на утриманні позивача, наразі в судових інстанціях тривають розгляди справ щодо призначення опікуна дитини, позбавлення відповідача батьківських прав та стягнення з нього аліментів тощо.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом достовірно встановлено, що між сторонами 05.08.2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Світловодську реєстраційної служби Світловодського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області було укладено шлюб, про що видане Свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2.
Від шлюбу у сторін народилась спільна дитина: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що встановлено на підставі Свідоцтва про народження.
Судом також встановлено, що тривалий час сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Сімейного кодексу України.
За визначенням ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Позивач та відповідач мають різні погляди на сімейне життя, взаємні права та обов'язки подружжя та не мають взаєморозуміння.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
З урахуванням встановлених обставин справи та на підставі ст.ст. 104, 105, 110-112 СК України, суд дійшов висновку, що дана сім'я тривалий час носить формальний характер, вжиття заходів щодо збереження сім'ї не може дати позитивного результату, буде суперечити інтересам сторін, впливати на їх психоемоційний стан, тому підстав для збереження надалі міцної та здорової сім'ї не вбачається.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (п. 2 ч. 2 ст. 182 СК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано до суду жодного доказу, який би підтверджував, що дитина перебуває на її утриманні. Крім того, даний факт заперечив відповідач. В якості доказів своїх заперечень зазначив, про наявність у провадженні Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області цивільних справ, а саме: № 401/1708/18 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання місця проживання дитини та стягнення аліментів; № 401/3083/18 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення опіки над дитиною - ОСОБА_4; № 401/1760/18 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Розгляд даних справ наразі триває.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ч. 7 ст. 81 ЦКП України імперативно встановлює, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Сторонами не було заявлено жодних клопотань про витребування або забезпечення доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Таким чином, оскільки відповідач визнав позовні вимоги щодо розірвання шлюбу, суд вважає достатньо підстав для задоволення позову в цій частині.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, суд вважає за необхідне відмовити, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт перебування дитини на утриманні позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 141, 142 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, ст.ст. 75, 76, 104, 110, 112, 115, 180-183, 185, 191 СК України, та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 259, 263-265, 268, 352, 354, а також п.п. 9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, задовольнити частково.
Шлюб зареєстрований 05.08.2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Світловодську реєстраційної служби Світловодського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області (відповідний актовий запис № 168) між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвати та вважати його припиненим з дня набрання рішенням суду законної сили.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Відділу реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб, відповідно до вимог ч. 2 ст. 115 СК України.
Повернути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. В. Васильченко