ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21302/18
провадження № 2/753/1523/19
(заочне)
"21" березня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Заставенко М.О.,
за участю секретаря судового засідання- Долі М.А.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Київпастранс» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної під час затримки руху трамваїв,
У жовтні 2018 року КП «Київпастранс» звернулося в Дарницький районний суд м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з останнього на свою користь 2 550,87 грн. завданої матеріальної шкоди та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.
Позовна заява обґрунтована наступним. КП «Київпастранс» являється перевізником, який відповідно до ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про автомобільний транспорт» надає соціально значущі послуги та забезпечує перевезення пасажирів наземним транспортом. 23.11.2017 о 10-40 год. в м. Києві по вул. Брацлавській в напрямку до вул. Славгородська сталася ДТП за участую автомобіля марки «ЗАЗ -Део», державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу марки «Опель Комбо», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 06.06.2018 у справі № 753/3554/18 було встановлено, що своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 16.11, 2.1 ПДР України та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України. Оскільки протиправні дії відповідача призвели до створення перешкоди для руху трамваїв, відбулась затримка в їх русі трамвайного маршруту в період часу з 10-45 год. до 13-22 год., що в свою чергу завдало позивачу збитків, які складаються з втрат виручки від вимушеного простою за відповідний час рухомого складу у сумі 2 550,87 грн. З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача направлялася претензія № 1134 від 27.07.2018 з вимогою відшкодувати матеріальні збитки, на яку відповідь позивач не отримав, у зв'язку із чим змушений був звернутись до суду із даним позовом.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 11.12.2018 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій підтримав пред'явлений позивачем позов, просив суд про його задоволення, а також просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи. На час розгляду справи відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
За даних обставин, суд у відповідності до ст. 280, 281 ЦПК України, провів заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Відповідно до статуту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 24.10.2011 за №2276 - Комунальне підприємство «Київпастранс» є суб'єктом господарювання, заснованим на комунальній власності територіальної громади м.Києва, відповідно до рішення Київради від 30.11.2000 за №101/1078, з метою забезпечення надання послуг з перевезення пасажирів наземним автомобільним та електротранспортом (тролейбус, трамвай, фунікулер), перевезення пасажирів та багажу залізничним транспортом внутрішнього сполучення (а. с. 7-14).
Комунальне підприємство «Київпастранс» являється перевізником, який відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про автомобільний транспорт» - надає соціально значущі послуги та забезпечує перевезення пасажирів наземним транспортом.
Дарницьке трамвайне ремонтно-експлуатаційне депо є філією Комунального підприємства «Київпастранс» та здійснює свою діяльність в межах прав, наданих йому Комунальним підприємством «Київпастранс» відповідно до Положення про Філію Комунального підприємства «Київпастранс» Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо, відповідно до п. 6.1.7 якого надано право пред'являти від імені КП «Київпастранс» претензії, а також подавати позови до судів загальної юрисдикції та господарських судів на території України, а згідно п. 6.1.8 - представляти інтереси КП «Київпастранс» в усіх судах загальної юрисдикції (а.с.15-18).
Згідно із ст. 34 Закону України «Про транспорт» до складу міського електротранспорту входять підприємства міського електротранспорту, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів, рухомий склад, трамвайні і тролейбусні лінії, ремонтно-експлуатаційні депо, службові приміщення, фунікулери, канатні дороги, ескалатори, заводи по ремонту і так ділі.
Судом встановлено, що 23.11.2017 о 10-40 год. в м. Києві по вул. Брацлавській в напрямку до вулиці Славгородська сталася ДТП за участую автомобіля марки «ЗАЗ -Део», державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу марки «Опель Комбо», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 06.06.2018 у справі № 753/3554/18 було встановлено, що своїми діями ОСОБА_2 порушив п. п. 16.11, 2.1 ПДР України та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України (а. с. 20 -21).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Такими чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.
Відповідно до вимог частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Вбачається, що винна поведінка відповідача спричинила затримку в русі трамваїв на маршрут №29, які простоювали 23.11.2017 з 10-45 год. до 13-22 год., саме через дорожньо-транспортну пригоду, спричинену відповідачем, що підтверджується даними акту від 23.11.2017 «про перерви в русі трамваїв» (а.с.19).
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, в силу ст.22 ЦК України, є витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про міський електричний транспорт» перевізник має право вимагати відшкодування втрат за тимчасове закриття або перешкоджання рухові.
Встановлено, що у зв'язку з простоєм трамвайних вагонів від тимчасового перешкоджання (закриття) руху на маршруті № 29 позивачу були завдані збитки, що складаються з втрат від вимушеного простою, а саме втрат виручки за відповідний час роботи рухомого складу.
Згідно до наданого розрахунку збитків під час затримки руху на маршруті № 29, зробленого згідно Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 490 від 31.12.2010 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення втрат підприємств міського електричного транспорту у випадках тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів», розмір шкоди спричиненої внаслідок затримки в русі транспорту становить 2 550,87 грн., які позивач просить стягнути з відповідача (а. с. 23, 24).
27.07.2018 на адресу відповідача КП «Київпастранс» направило претензію, в якій просило в 10-денний строк відшкодувати матеріальні збитки в сумі 2 550,87 грн., однак вона була повернута без вручення за закінченням терміну зберігання (а. с. 25, 26).
Доказів, які мали б спростувати факт наявності вини та, як наслідок, завдання позивачу матеріальної шкоди, відповідачем в межах розгляду даної справи надано не було.
Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності щодо завданої позивачу матеріальної шкоди, суд приходить до висновку про правомірність заявлених вимог позивача про відшкодування матеріальної шкоди, яку він зазнав внаслідок неправомірних дій відповідача, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то у відповідності до положень ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 16, 22, 1166, 1187 ЦК України, ст. ст. 2, 7, 10, 12, 19, 43, 49, 81-83, 130, 141, 223, 258-259, 263 - 265, 274-284, 352, 354-355, Розділом ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства «Київпастранс» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної під час затримки руху трамваїв - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Київпастранс» матеріальну шкоду у розмірі 2 550,87 грн., а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1762 грн., а всього: 4 312,87 грн.
Позивач - Комунальне підприємство «Київпастранс», місцезнаходження: 04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ: 03328729, р/р 26008300235097 у ТВБВ №10026/062 філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО: 322669.
Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_3.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Заставенко М.О.