ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4521/19
провадження № 6/753/357/19
"21" березня 2019 р. Дарницький районного суд м. Києва в складі:
головуючого судді Заставенко М.О.,
за участю секретаря Долі М.А.,
розглянувши подання старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тущенко П.Л. про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_4 ,
У лютому 2019 року старший державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тущенко П.Л. звернувся в Дарницький районний суд м. Києва із поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_4.
На обґрунтування зазначив, що в провадженні Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві знаходиться зведене виконавче провадження №54108515 щодо примусового виконання: виконавчого напису №224 від 11.03.2016 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1298962,50 грн., у якому 25.04.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам. Та виконавчого листа № 753/4086/15 від 02.12.2015 року виданого Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 240902,50 грн. 25.05.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам.
Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем направлені запити до відповідних реєструючих органів, надати інформацію щодо майна боржника.
Згідно відповіді з ДФС інформація про номери рахуні РНОКПП НОМЕР_1 відсутня.
Згідно відповіді ПФУ боржник про осіб боржників, цивільно - правовими договорами, про останнє місце роботи інформацію не знайдено.
Згідно відповіді ПФУ боржник перебуває на обліку в Кременчуцьке об'єднання управління ПФУ та отримує пенсію у сумі 10318,84 грн.
Згідно інформаційної довідки з Реєстру власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку доступу державних виконавців, відповідно до результатів пошуку за ОСОБА_4 зареєстрована квартира АДРЕСА_1, яка знаходиться в іпотеці за іншим зобов'язанням за договором позики.
04.08.2016 державним виконавцем, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та направлено сторонам і в Регіональний сервісний центр МВС. Згідно відповіді Регіональний сервісний центр МВС України транспортні засоби за боржником не зареєстровані.
16.05.2016 та 19.07.2017 державним виконавцем здійснено виклик боржника на прийом до державного виконавця, однак боржник на прийом не з'являвся.
15.06.2017державним виконавцем здійснено вихід за адресою місця проживання боржника. На стукіт у двері ніхто не відчинив. Згідно зі слів консьєржа за адресою АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_4 разом зі своєю сімєю, про що складено акт державного виконавця.
10.07.2017року державним виконавцем здійснено повторний вихід за адресою місця проживання боржника. Двері державному виконавцю відчинив ОСОБА_4, який відмовився надати доступ державному виконавцю до квартири (для здійснення опису та врешту належного боржникові майна в квартирі по вищевказаних виконавчих документах. Боржник повідомив, що сплачувати борг не має наміру, про що складений акт державного виконавця (копії додаються).
10.07.2017 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення із заробітної плати (пенсії) боржника та направлено до Кременчуцького об'єднаного управління ПФУ для виконання.
Боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, на виклики державного виконавця не з'являється, транспортні засоби відсутні, квартира АДРЕСА_1, знаходиться в іпотеці за іншим зобов'язанням за договором позики, кошти утримані із пенсії боржника недостатні для задоволення вимог стягувачів. Для здійснення опису й арешту майна боржника в квартирі АДРЕСА_1 в доступі державному виконавцю ОСОБА_4 відмовлено.
Іншого майна на яке можливо було б звернути стягнення державним виконавцем не виявлено.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився. Зважаючи на негайний розгляд заяви, суд визнав можливим розглядати справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла.
Частинами 1, 2 статті 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.
За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.
Відповідно до ч. 1 ст. 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Відповідно до витягу з Державного реєстру права власності на нерухоме майно державним виконавцем було встановлено, що боржнику ОСОБА_4 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Вказана квартира передана іпотеку за договором позики.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із актів державного виконавця від 15.06.2017 року та 10.07.2017, останнім здійснювались виходи за адресою проживання боржника ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, з метою перевірки майнового стану боржника та опису належного йому майна для задоволення вимог стягувача у виконавчому провадженні. Однак, 15.06.2017 боржника вдома не виявилось, двері квартири ніхто не відкрив, а 10.07.2017 двері квартири відкрив ОСОБА_4, однак до квартири державного виконавця не допустив та повідомив не те, що виконувати рішення не має наміру.
У зв'язку з цим державний виконавець у лютому 2019 звернувся до суду з поданням, в якому просив надати дозвіл на примусове проникнення до зазначеної квартири боржника для проведення виконавчих дій, з метою подальшої реалізації майна боржника в рахунок погашення боргу на виконання судових рішень.
Враховуючи, що останній раз вихід за адресою проживання боржника державним виконавцем вчинявся 10.07.2017, відомості про отримання боржником повідомлень державного виконавця щодо виходу за місцем його проживання з липня 2017 року по час звернення з даним поданням до суду у матеріалах справи відсутні, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення подання державного виконавця про надання дозволу на примусове проникнення до житла.
Крім того, як вбачається з наданих до суду документів, 23.08.2017 ухвалою Дарницького районного суду м. Києва було надано державному виконавцю дозвіл на примусове проникнення до квартири, в якій проживає ОСОБА_4, однак доказів виконання вказаної ухвали чи підстав про неможливість її виконання державним виконавцем суду не надано.
Керючись ст. 439 ЦПК України, ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", суд -
У задоволенні подання старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тущенко П.Л. про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_4 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Заставенко М.О.