Справа № 758/13968/17
Категорія 26
(ЗАОЧНЕ)
28 березня 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Васильченка О. В. ,
за участю секретаря судового засідання - Ковальчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ОСОБА_1 пред'явила у суді позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позов обґрунтовано тим, що 14.03.2017 року між сторонами було укладено договір позики, відповідно до якого позивач надав відповідачу позику в розмірі 20000 грн., строком погашення до 14.09.2017 року.
Однак, позивач при укладенні договору повідомила відповідача, що для надання позики буде вимушена брати кредит в ПАТ «Кредит Агриколь Банк», у зв'язку з чим відсотки, які будуть нараховані за кредит, сплатити має відповідач.
З урахуванням відсотків за користування кредитом та комісії, сума коштів, яку має сплатити відповідач на користь позивача складає 43428 грн. 96 коп. Погашення позики має відбуватись через перерахування коштів із зарплатної картки відповідача, що встановлено розпискою. Відповідач за весь час погасила позику на загальну суму 13031 грн. 80 коп.
За таких обставин, позивач просить суд стягнути на її користь з відповідача 30397 грн. 16 коп., а також судові витрати.
До початку судового засідання представник позивача подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судові засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлена належним чином. Зважаючи на це та враховуючи ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд 28.03.2019 р. постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом достовірно встановлено, що 14.03.2017 року між сторонами було укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 20000 грн. 00 коп., які остання зобов'язалась повернути через 6 місяців.
Відтак, відповідною розпискою підтверджено факт передачі грошових коштів на суму 20000 грн. 00 коп. від ОСОБА_1 до ОСОБА_2
Причиною спору між сторонами стало невиконання відповідачем в добровільному порядку свого обов'язку з повернення грошових коштів отриманих на підставі договору позики, що підтверджено відповідною розпискою у визначений строк.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Ст. 1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Судом встановлено, що між сторонами виникли цивільні правовідносини на підставі договорів позики.
Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Верховний Суд України, розглянувши справу № 6-63 цс 13, предметом якої був спір про стягнення боргу за договором позики, зробив правовий висновок про те, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Отже, факт передачі грошових коштів від позивача та відповідача підтверджено відповідною розпискою.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ч. 7 ст. 81 ЦКП України імперативно встановлює, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідачем жодним доказом не спростовано доводи позивача, щодо факту укладення договору позики між сторонами, отримання відповідачем грошових коштів у визначеному розмірі та неналежне виконання умов договору щодо повернення позики у визначений строк відповідачем.
Проте, суд не приймає до уваги Графік погашення заборгованості до комплексного договору № 4/2356133 від 14.03.2017 року, Заяву про надання банківської послуги «Відкриття поточного рахунку», та відповідний комплексний договір № 4/2356133 від 14.03.2017 року, укладений між ПАТ «Креді Агріколь Банк», ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Уніка Життя», адже вказані документи не стосуються предмета спору, а є підтвердженням виникнення правовідносин між вказаними сторонами, та не мають відношення до спірних правовідносин щодо позики, укладеної між сторонами.
Відтак, сума позики становить 20000 грн. 00 коп. Відповідач не спростував даний факт. Крім того, позивачем було визнано у позові, що відповідач сплатила за договором 13031 грн. 80 коп.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6968 грн. 20 коп.
За таких обставин, позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в матеріалах справи та підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в розмірі 6968 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 141, 142 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354, а також п.п. 9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (НОМЕР_2 виданий Подільським РУ ГУ МВС України в місті Києві) заборгованість за договором позики від 14.03.2017 року у розмірі 6968 грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (НОМЕР_2 виданий Подільським РУ ГУ МВС України в місті Києві) судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О. В. Васильченко