Справа № 755/16454/16-ц
"18" березня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Астахової О.О.
при секретарях: Наумовій О.С., Якименко Т.С.,
за участю
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
провівши в залі суду в м. Києві судове засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 поданого в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов'язання виконати умови договору, -
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 в якому просить зобов'язати відповідача виконати в повному обсязі умови договору купівлі-продажу проекту будинку та будівельних матеріалів від 25.12.2013 року шляхом доукомплектування проданого товару будівельними матеріалами, яких не вистачає для будівництва житлового котеджу загальною площею 270 кв.м. у відповідності робочим проектом К-220-1Р (Е-243-1) ТОВ ПФ «А.Лен» від 2005 року.
Мотивуючи вимоги тим, що 25 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено Договір купівлі-продажу проекту будинку та будівельних матеріалів, відповідно до якого відповідач зобов'язувалася передати позивачу товар, а остання зобов'язувалася прийняти його та сплатити певну грошову суму.
Згідно п.1.2 Договору товаром іменується робочий проект котеджу К-220-1Р (Е-243-1) ООО ПФ «А.Лен» від 2005 року та будівельні матеріали в достатній кількості для будівництва житлового котеджу згідно з робочим проектом.
За робочим проектом котеджу К-220-1Р (Е-243-1) ООО ПФ «А.Лен» від 2005 року загальна площа котеджу становить 270 м2.
Будівництво котеджу за вказаним проектом було розпочато ОСОБА_4 на належній їй земельній ділянці площею 0,5 га, за адресою: Васильківській район, с. Велика Бугаївка, яка в подальшому була придбана ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25.12.2013 року.
При укладанні Договору купівлі-продажу проекту будинку та будівельних матеріалів, відповідач ОСОБА_4 стверджувала, що будівельні матеріали, знаходяться на земельній ділянці в кількості достатній для будівництва котеджу загальною площею 270 м2 у відповідності з робочим проектом К-220-1Р (Е-243-1) згідно з Додатком №1.
Однак, після укладання Договору, під час будівництва котеджу позивач ОСОБА_1 виявила, що матеріалів отриманих згідно з Додатком №1 до Договору та Акту приймання - передачі не достатньо для завершення будівництва.
Так, згідно із п.1.3 Договору, найменування, кількість та якість товару визначаються у відповідності з Додатком 1 до дійсного Договору в якому перелічено 82 позиції будівельних матеріалів.
Недостатність отриманих від відповідача будівельних матеріалів для завершення будівництва підтверджується розрахунком спеціаліста - «Расчет количества строительных метериалов и оборудования необходимых для строительства коттеджа» який було виконано інженером технічного нагляду Білик В.П. на підставі даних з Додатку №1 до Договору та Акту приймання-передачі.
Комплектність будівельних матеріалів, які відповідач зобов'язалася передати позивачу визначена в п 1.2 Договору через категорію «достатня». Однак, відповідачем не належно було виконано вказаний пункт Договору.
З огляду на означене, у відповідача існує обов'язок доукомплектувати позивачу будівельні матеріали, яких не вистачило для будівництва котеджу площею 270 м2, а саме:
1.Ароматуру - 0,44т;
2.Металовироби - 56 кг
3.Плити перекриття -49 шт
4.Фундаментні бетонні блоки -59 шт
5.Перемички з/б-72
6.Утеплювач базальтовий (1.2х0,6х0.1) - 12 упаковок
7.Деревяний брус , кровки, стійки, вагонка - 2м3
8.Двірні блоки металеві зовнішні з фурнітурою - 2шт
9.Плитка пісчаник для зовнішніх робіт - 3м2
10.Цвяхи-1 кг
11.Плитка морозостійка - 5 м2
12.Наливна підлога «Ольвекс» -34 м2
13.Тротуарна плитка - 41 м2
14.Піно блоки -2м3
15.Бітумна черепиця -290 м2
16.Плівка гідроізоляційна - 500 м2
17.Плівка поліетиленова - 500 м2
18.Плитка керамічна для внутрішнього оздоблення - 115м2
19.Швелер -8,70 т
20.Фарба, грунт -13 кг
21.Трубу металеву - 0,025 т
22.Плиту ОСБ вологостійка , завтовшки - 320 м2
23.Керамзіт - 7м3
24.Блоки фундаментні ФЛ-34 шт.
25.Оскільки досудове врегулювання спору виявилось неможливим, позивач змушена звернутись з даним позовом до суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зобов'язання виконати умови договору.
06 березня 2018 року представником відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 до суду було подано відзив на позов відповідно до якого в задоволені позовних вимог просив відмовити, оскільки сторони у Договорі визначили не тільки достатність будівельних матеріалів для будівництва котеджу, але й погодили конкретний перелік цих матеріалів та їх кількість, підписавши Договір, додаток 1 до Договору та Акт приймання-передачі будівельних матеріалів та робочий проект. Підписаний Акт приймання-передачі від 25.03.2013 року засвідчує виконання продавцем обов'язку по передачі товару.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2017 року призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до закінчення проведення експертизи. (Т.1 а.с. 48).
Пунктом 9 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 січня 2018 року поновлено провадження у справі та призначено до підготовчого засідання. (Т.1 а.с.99).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду (Т. 2 а.с.28).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі. Звертаючи увагу суду на те, що перелік матеріалів за робочим проектом фактично передано не було, що і було підтверджено висновком експерта.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в задоволені позовних вимог просив відмовити з підстав недоведеності та виходячи із доводів, якими обгрунтовано відзив на позов.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 25 грудня 2013 року між покупцем ОСОБА_1 та продавцем ОСОБА_4 було укладено Договір купівлі-продажу проекту будинку та будівельних матеріалів, відповідно до якого продавець зобов'язувалася передати покупцеві товар, а остання зобов'язувалася прийняти його та сплатити певну грошову суму. (Т. 1 а.с. 6,7).
Згідно із п.1.2 Договору товаром іменується робочий проект котеджу К-220-1Р (Е-243-1) ООО ПФ «А.Лен» від 2005 року та будівельні матеріали в достатній кількості для будівництва житлового котеджу згідно з робочим проектом.
За п.1.3 Договору, найменування, кількість та якість товару визначаються у відповідності з Додатком 1 до дійсного Договору.
В додатку 1 до Договору сторони узгодили найменування та кількість будівельних матеріалів, достатніх для будівництва котеджу згідно робочого проекту. (Т. 1 а.с.8,9).
Також сторони підписали акт приймання-передачі будівельних матеріалів і робочого проекту від 25.12.2013 року. За яким відповідач передала, а позивач прийняла будівельні матеріали, достатні для будівництва котеджу згідно робочого проекту відповідно до договору купівлі-продажу проекту будинку та будівельних матеріалів від 25.12.2013 року. (Т. 1, а.с.10,11).
Згідно із ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків стаття 11 ЦК визначає договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 655 ЦК, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ч. 1 ст. 662 ЦК встановлено обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Положеннями ч. 1 ст. 689 ЦК, встановлено обов'язок покупця прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Згідно із ч. 1 ст. 669 ЦК, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
За ч.1 ст.671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати товар в асортименті , погодженому сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
При підписанні Договору сторонами було також узгоджено та підписано Додаток №1 до Договору купівлі-продажу проекту будинку та будівельних матеріалів та Акт приймання-передачі будівельних матеріалів та робочого проекту від 25.12.2013 року. Їх підписання не заперечувалося сторонами в судовому засіданні.
Таким чином у Договорі сторони визначили достатність будівельних матеріалів та їх кількість.
Пунктом 4.2.3 Договору визначено, що при прийманні товару покупець здійснює перевірку найменування, кількості та якості товару при отриманні від продавця. За результатами приймання товару сторони складають і підписують Акт приймання-передачі товару, в якому вказується найменування та кількість товару.
Відповідно до п.4.1.3. Договору обов'язок продавця по передачі товару вважається виконаним з моменту підписання Акту приймання-передачі товару покупцем.
Вказане свідчить проте, що між сторонами було узгоджено та виконано всі умови Договору .
Крім того, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором було встановлено, що «виходячи із змісту договору купівлі продажу та додатку № 1 до нього, акту приймання-передачі, суд приходить до висновку, що позивачка передаючи будівельні матеріали, а відповідачка приймаючи зазначений товар, виходили з того, що кількість будівельних матеріалів, які передаються, є достатньою для будівництва котеджу. Тому, погоджена сторонами у п. 2.1 загальна сума договору, є ціною товару, переданого позивачкою відповідачці за актом приймання-передачі від 25.12.2013. Як далі видно із додатку 1 до договору та акту приймання передачі, позивачкою передано відповідачці робочий проект та будівельні матеріали за найменуванням, кількістю та якістю що визначені договором купівлі продажу. При цьому виходячи із змісту п.п. 4.2.3, 4.1.3 договору, акт приймання-передачі від 25.03.2013, підписаний відповідачкою, є документом, який засвідчує виконання продавцем свого обов'язку по передачі товару.»
Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Вищевикладене свідчить про виконання відповідачем ОСОБА_4 всіх умов Договору купівлі-продажу проекту будинку та будівельних матеріалів.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 березня 2017 року за клопотанням позивача по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу.
Висновком судово незалежної експертизи України № СЕ-1202-1-845.17 від 29 листопада 2017 року встановлено, що - перелік та об'єми будівельних матеріалів, вказані у «Переліку будівельних матеріалів достатніх для будівництва котеджу, згідно з робочим проектом і робочий проект», наведеному у копії Додатку №1 до Договору купівлі-продажу проекту будинку та будівельних матеріалів, та в копії Акта приймання-передачі будівельних матеріалів і робочого проекту не відповідають тому переліку та об'ємам будівельних матеріалів, які передбачені наданим Робочим проектом; Фактично досліджуваний котедж є завершений будівництвом об'єкт. Враховуючи, що житловий котедж збудований у не відповідності до наданого Робочого проекту К-220-1Р (Е-243-1) ООО ПФ «А.Лен» від 2005 року для його завершення, зокрема перебудови з приведенням у відповідність до вказаного Робочого Проекту необхідне проведення реконструкції існуючого котеджу у відповідність вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, чинних на території України; дослідити питання щодо того, чи відповідає первинна звітна документація з будівництва за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності - на надається можливим; за обсягом і за асортиментом будівельні матеріали були передані як в меншій, так і в більшій кількості, ніж необхідно за робочим проектом.
Суд визначає вказаний висновок експерта, як належний та допустимий доказ, однак в розрізі даного спору цей доказ не впливає на доводи сторони позивача.
Отже, наведені вище обставини дають суду підстави для висновку про те, що відповідачкою належним чином виконано умови договору купівлі-продажу та передано будівельні матеріали відповідно до Додатку №1 до Договору та Акту приймання - передачі.
У зв'язку з цим, доводи позивача про те, що відповідачем порушено умови Договору та не надано будівельні матеріали у кількості, достатній для побудови котеджу, суд визнає безпідставними, які повністю спростовуються доказами наданими стороною відповідача.
За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Аналізуючи зібрані у справі письмові докази, суд прийшов висновку про залишення позову без задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.4,12,13,76- 81, 89,94 263 258-259,265,274 ЦПК України, ст. ст. 509, 625, 628, 638, 655, 662, 669, 671, 689, ЦК України суд, -
Позов ОСОБА_1 поданого в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов'язання виконати умови договору - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Астахова