Справа № 727/3087/19
Провадження № 2-а/727/53/19
22 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Меренчук Р.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 роти №1 БУПП в Чернівецькій області ОСОБА_3 про скасування постанови, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови до відповідача ОСОБА_2 роти №1 БУПП в Чернівецькій області ОСОБА_3, посилаючись на те, що 09.03.2019 року поліцейським роти №1 БУПП в Чернівецькій області ОСОБА_3 відносно нього була винесена постанова серії НК №411529 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на позивача штраф у розмірі 255 гривень.
Вказує, що згідно постанови, він, керуючи транспортним засобом марки «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1, 09.03.2019 року о 13:15 год. на трасі М19 Чернівці-Звенячин порушив вимоги дорожньої розмітки, чим порушив вимоги п.8.5 ПДР України.
Позивач вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Так, вказує, що порушення вимог розмітки він не вчиняв та суцільну смугу не перетинав. Рухався в смузі напрямку в бік міста Чернівці та на певній ділянці дороги здійснив об'їзд припаркованого транспортного засобу, не перетинаючи дорожньої розмітки, про що і повідомив поліцейського.
При цьому, стверджує, що без будь-яких наявних доказів на підставі свого внутрішнього переконання відповідач повідомив його про вчинення адміністративного правопорушення. При цьому, на клопотання позивача щодо ознайомлення з доказами вчинення правопорушення, останньому було відмовлено. Також зазначає, що в матеріалах справи були відсутні будь-які докази на підтвердження вчинення позивачем правопорушення.
На основі викладеного, позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №411519 за ч.1 ст.122 КУпАП від 09.03.2019 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак спрямував до суду заяву, згідно якої просять справу розглянути у відсутність позивача, не фіксувати судове засідання технічними засобами, вимоги позову підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, однак представник відповідача надав суду заяву, згідно якої просять справу розглянути у їх відсутність. Також, від відповідача по справі до суду надійшов письмовий відзив на позов, згідно якого вказують, що поліцейський ОСОБА_3 діяв згідно вимог Закону України «Про дорожній рух» та КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснений поліцейським згідно вимог ст.ст.283-285 КУпАП, позивачу були роз'яснені його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а тому просять відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 Також вважають, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно копії постанови серії НК №411519 від 09 березня 2019 року, що була винесена інспектором патрульної поліції роти №1 БУПП в Чернівецькій області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_3, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. Як зазначено в постанові, 09.03.2019 року о 13 год. 15 хв. на автомобільній дорозі М19 Чернівці - Звенячин, 478 км., позивач, керуючи транспортним засобом марки «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1, порушив вимоги дорожньої розмітки 1.1, чим порушив п.8.5 ПДР України (а.с.6).
Згідно зі ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП України, передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно п.8.1 Правил дорожнього руху України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Пунктом 8.5 ПДР України визначено, що дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.
Згідно п.8.5.1 ПДР України горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху.
Підпункт 1.1 пункту 34.1 Правил дорожнього руху України передбачає, що вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Разом з тим, доказів, які б однозначно свідчили про вину ОСОБА_1 в порушенні зазначених вимог Правил дорожнього руху України суду не надано.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В той час, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В позовній заяві позивач вказує, що він на певній ділянці дороги здійснив об'їзд припаркованого транспортного засобу, не перетинаючи дорожньої розмітки та, таким чином, правил дорожнього руху не порушував.
При цьому, в ході судового розгляду даної адміністративної справи відповідачем не було надано суду будь-яких належних доказів на підтвердження факту здійснення позивачем порушення вимог дорожньої розмітки, а також до оскаржуваної постанови не прилучений вказаний у ній відеозапис СЕ - 00082, на якому, нібито зафіксований факт вчинення правопорушення позивачем.
При цьому, з наданого відповідачем до відзиву відеозапису з нагрудних бодікамер поліцейських також не вбачається факту порушення вимог ПДР України в діях позивача ОСОБА_1
Тобто, відповідачем, як посадовою особою суб'єкта владних повноважень рішення якого оскаржується, до суду не було надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, доводи позивача відповідачем не спростовані та заслуговують на увагу.
Таким чином, суд вважає, що не доведеним є факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності та в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем у встановленому порядку не доведено обґрунтованості прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її прийняття, що є підставою для її скасування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно приписів ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що під час винесення оспорюваної постанови, інспектором поліції не зібрано достатніх достовірних фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не долучено інших відомостей необхідних для вирішення справи, передбачених ст. 268 КУпАП України.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, суд вважає, що згідно приписів вищенаведеної норми, виникає необхідність закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відносно ОСОБА_1
За наведених обставин, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню, а позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 77, 205, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 роти №1 БУПП в Чернівецькій області ОСОБА_3 про скасування постанови - задовольнити.
Постанову серії НК №411529 від 09 березня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати.
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії рішення.