03.04.2019 Справа №607/4836/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Грицака Р.М. за участі секретаря с/з ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що 13.09.2011 року померла її мати ОСОБА_4, а 12.05.2018 року помер її батько ОСОБА_5. Вона спадщину після смерті матері та батька, яка складається із належних їм по 1/3 частки власності будинку будинковолодіння по вул. Н.Відродження, 1 в с. Острів Тернопільського району Тернопільської області, прийняла, проте реалізувати набуті спадкові права на 2/3 частки власності вказаного будинковолодіння шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом не може у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів та факту державної реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно, про що зазначено нотаріальною конторою у постанові від 05.02.2019 року. Тому просить визнати за нею право власності на 2/3 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по вул. Н.Відродження, 1 в с. Острів Тернопільського району Тернопільської області, загальною площею 99,2 кв.м., житловою площею 57, 2 кв.м. в порядку спадкування за законом після померлої 13 вересня 2011 року ОСОБА_4 та померлого 12 травня 2018 року ОСОБА_5. Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак подала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, відносно задоволення позову не заперечує.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 2 ст. 247, ст. 280 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 05.04.1953 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії ЯТ №662426. Згідно свідоцтва про народження серії V-УР №0857541 ОСОБА_2 народилася 03.07.1957 року та її батьками є ОСОБА_6 - батько та ОСОБА_4 - мати.
Згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок видане 28.10.1989 року, будинковолодіння в с. Острів по вул. Леніна, 1 належить колгоспному двору, що складається з 3-х членів, головою якого є ОСОБА_5.
Відповідно до Інформаційних довідок, наданих Тернопільським районним БТІ 21.11.2018р. за №1479 та №1480 вбачається, що за матеріалами бюро станом на 01.01.2013р. житловий будинок №1 по вул. Відродження (раніше вул. Леніна №1) в с. Острів Тернопільського району Тернопільської області зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого Тернопільською районною радою 28.10.1989р. та записано в реєстрову книгу №1 за реєстром №2. Станом на 01.01.2013р. державна реєстрація права власності на житловий будинок №1 по вул. Відродження (раніше вул. Леніна, 1) в с. Острів Тернопільського району Тернопільської області за ОСОБА_4 в бюро не проведена.
У відповідності до відомостей, які вказані в Інформаційній довідці Тернопільського районного ГБТІ від 21.11.2018р. №1475 в будинковолодінні самочинних добудов та перепланування не виявлено. Загальна площа житлового будинку становить 99,2 кв.м., житлова площа становить 57,2 кв.м.
Як суспільні групи, робітничий двір та колгоспний двір існували до 15 квітня 1991 року, тобто, до прийняття постанови Верховної ОСОБА_7 Української PCP "Про введення в дію Закону Української PCP "Про власність", якою було введено в дію Закон України «Про власність».
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею 4 Постанови Верховної ОСОБА_7 України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Таким чином, виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
ОСОБА_4, померла 13 вересня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ИД№128317 від 16.09.2011р.
Згідно довідки ОСОБА_3 сільської ради від 22.10.2018р. №1278 станом на дату смерті ОСОБА_4 разом з нею проживали та перебували на реєстраційному обліку в с. Острів по вул. Відродження,1, Тернопільського району її чоловік - ОСОБА_5 - голова двору, а також дочка ОСОБА_2.
12 травня 2018 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ИД №237510 від 14.05.2018р.
В силу ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив. Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та померлими ОСОБА_5, ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про народження позивача. При цьому суд враховує те, що Панько це українське ім'я, зменшувальна форма імені Пантелеймон, а відтак у суду відсутній сумнів, що померлий ОСОБА_5, який записаний у свідоцтві про народження позивача, як ОСОБА_6, є батьком позивача.
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Згідно ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії 05 лютого 2019 року державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 померлої 13.09.2011 року та смерті ОСОБА_5 померлого 12.05.2018 року, а саме на належні померлим частки житлового будинку по вул. Н.Відродження, 1 в с. Острів Тернопільського району Тернопільської області у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа та державної реєстрації на вказане спадкове майно.
За умовами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності. Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що позивач ОСОБА_2 позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права через органи нотаріату, суд приходить до висновку, що право позивача слід захистити, шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності на 2/3 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по вул. Н.Відродження, 1 в с. Острів Тернопільського району Тернопільської області, загальною площею 99,2 кв.м., житловою площею 57, 2 кв.м. в порядку спадкування за законом після померлої 13 вересня 2011 року ОСОБА_4 та померлого 12 травня 2018 року ОСОБА_5.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1216, 1218, 1221, 1261 Цивільного Кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по вул. Н.Відродження, 1 в с. Острів Тернопільського району Тернопільської області, загальною площею 99,2 кв.м., житловою площею 57, 2 кв.м. в порядку спадкування за законом після померлої 13 вересня 2011 року ОСОБА_4 та померлого 12 травня 2018 року ОСОБА_5.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне скарження в порядку вимог частиною 2 ст. 354 ЦПК України. Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідач: ОСОБА_3 сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження вул. Кордуби, 63 с. Острів Тернопільський район Тернопільська область.
Повне судове рішення складено 12 квітня 2019 року.
Головуючий суддяОСОБА_7