18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
18 квітня 2019 року м. Черкаси справа № 925/321/19
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін: від прокуратури - Головня І.Я. - за посвідченням,
від позивача - представник не з'явився;
від відповідача 1 - Ізрядченко Д.М. - адвокат;
від відповідача 2 - Жуковська Л.В. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом Заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай», с. Корнилівка, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області
та Моринської сільської ради, с. Моринці, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області
про визнання частково незаконним і скасування в частині рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору оренди землі недійсним в частині, повернення земельних ділянок,
Заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури (далі також - Прокурор) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі також - Позивач), у якому просить суд:
визнати рішення Моринської сільської ради об'єднаної територіальної громади (далі також - Відповідач 2) № 13-39/VІІ від 20.12.2018 про надання дозволу на укладення договору оренди земельної ділянки незаконним в частині надання дозволу на укладення договору оренди з ТОВ "НВФ "Урожай" (далі також - Відповідач 1) про строкове платне користування земельними ділянками, а саме землями запасу та резерву, а також землями комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в адміністративних межах Моринської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області;
визнати договір оренди землі, без номеру, від 22.01.2019 укладений між виконавчим комітетом Моринської сільської ради (вул. Миру, 104, с. Моринці, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 26323611) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Урожай" (вул. Шкільна, 4, с. Корнилівка, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 31860551) недійсним в частині передачі в строкове платне користування земельних ділянок, а саме: земель запасу та резерву (окрайки полів) загальною площею 23 га, а також земель комунальної власності загальною площею 19,859 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в адміністративних межах Моринської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (за межами населеного пункту);
зобов'язати звільнити земельні ділянки - землі запасу та резерву (окрайки полів) загальною площею 23 га (кадастрові номера відсутні) - рілля, а також землі комунальної власності загальною площею 19,859 га - рілля, а саме:
-земельна ділянка загальною площею 2,2782 га (кадастровий номер 7122585300:04:001:0119);
-земельна ділянка загальною площею 2,2782 га (кадастровий номер 7122585300:04:001:0120);
-земельна ділянка загальною площею 3,0216 га (кадастровий номер 7122585300:02:001:0016);
-земельна ділянка загальною площею 4,1383 га (кадастровий номер 7122585300:04:001:0372);
-земельна ділянка загальною площею 2,9131 га (кадастровий номер 7122585300:04:001:0381);
-земельна ділянка загальною площею 2,9532 га (кадастровий номер 7122585300:04:001:0380);
-земельна ділянка загальною площею 2,2764 га (кадастровий номер 7122585300:04:001:0409),
які знаходяться в адміністративних межах Моринської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (за межами населеного пункту), що перебувають у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай» без правовстановлюючих документів, повернувши їх у користування Моринської сільської ради.
У позові Прокурор також просить господарський суд стягнути з Відповідача 2 сплачений при поданні позову судовий збір.
В обґрунтування позову Прокурор вказав на факт незаконного набуття права оренди земельних ділянок розташованих за межами населеного пункту в адміністративних межах Моринської сільської ради Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, оскільки:
- спірний договір оренди землі, без номеру, від 22.01.2019 укладений між виконавчим комітетом Моринської сільської ради та ТОВ «НВФ «Урожай» в установленому порядку не зареєстрований, а тому є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства;
- передача в користування земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай» відбулась з порушенням вимог Земельного кодексу України без відповідного письмового звернення товариства до сільської ради про надання в оренду землі та враховуючи наслідки недійсності правочину, зазначені вище земельні ділянки підлягають поверненню державі.
Заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури наявність порушення інтересів держави, необхідність їх захисту і наявність визначених законом підстав для звернення прокурора до суду обґрунтував у своєму позові тим, що Позивач, як орган, уповноважений державою здійснювати державний нагляд (контроль) за використання земельними ділянками у спірних орендних правовідносинах, не здійснює захист порушених інтересів держави, заходів щодо припинення такого порушення та незаконному використанні земельних ділянок. Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у комунальній власності, спричиняє шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з відповідним позовом.
Так, ГУ Держгеокаждастру у Черкаській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд у сфері землеустрою та здійснює державний нагляд (контроль): у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: дотримання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотримання вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах, тобто є контролюючим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
27 лютого 2019 року за № (25-28)571 вих 19 Звенигородською місцевою прокуратурою на адресу ГУ Держгеокадастру в Черкаській області скеровувався лист про виявлені порушення вимог земельного законодавства. У відповідь на вказаний лист ГУ Держгеокадастру в Черкаській області 12.03.2019 за № 10-23-0.4-287/90/19 повідомило, що з Моринської сільської ради ніяка інформація про укладення договорів оренди без відповідної реєстрації з філією «АФ «Дружба» ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» не надходила, відповідно, заходи державного контролю ними не здійснювалися.
Не здійснення ГУ Держгеокадастру у Черкаській області захисту порушених інтересів держави підтверджується листом № 10-23-0.4-287/90-19 від 12.03.2019 відповідно до якого Позивач не володіє інформацією щодо укладання Моринською сільською радою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області та філією АФ «Дружба» ТОВ «Наукова-виробнича фірма «Урожай» 3 договорів оренди на земельні ділянки, які розташовані за межами населених пунктів в адміністративних межах Пішківської, Моринської та Виграївської сільських рад Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, заходи державного контролю на усунення зазначеного порушення земельного законодавства не здійснювались, хоча останні мали реальну можливість встановити вказані факти шляхом здійснення моніторингу земель, а також зобов'язанні були вжити заходів державного контролю на усунення вказаного порушення.
На думку Прокурора невжиття заходів Позивачем є систематичним, оскільки вказані договори укладались Моринською сільською радою впродовж 2017-2018 років. Однак, вказане порушення земельного законодавства навіть не включено до плану проведення перевірок на 2019 рік.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 30 хв 18.04.2019.
Усі учасники справи були належним чином повідомлені господарським судом про дату, час і місце судового засідання.
Позивач у судове засідання не явився, про причини неявки не повідомив.
17 квітня 2019 року до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву від Відповідача 1 про залишення позову без розгляду, оскільки:
1) Відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави у спірних відносинах. Прокурором не обґрунтовано нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, зокрема, відсутні докази про те, що визначений прокурором орган усвідомлював порушення інтересів держави, мав відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду від імені суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».
2) У Позивача відсутні будь-які права на спірні земельні ділянки. Відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» (№ 2498-VIII від 10.07.2018), який набрав чинності з 01.01.2019, право розпорядження такими землями передано до виключної компетенції органів місцевого самоврядування.
3) Позовні вимоги не відповідають фактичним обставинам справи.
4) Відсутній суспільний інтерес як підстава звернення прокурора до суду, який прокурор безпідставно ототожнює з повноваженнями контрольних функцій, які виконує ГУ Держгеокадастр у Черкаській області, в сфері земельних відносин.
У судовому засіданні, яке відбулося 18.04.2019, прокурор проти залишення позову без розгляду заперечив, представник Відповідача 1 - просив залишити позов без розгляду, представник Відповідача 2 - підтримав заяву представника Відповідача 1 про залишення позову без розгляду, вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області є неналежним позивачем у даній справі, спірні землі належать Моринській сільській раді, землі перейшли від держави територіальній громаді, просив позов Звенигородської місцевої прокуратури залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у судовому засіданні 18.04.2019 були оголошені вступна та резолютивна частини ухвали суду.
Заслухавши пояснення прокурора, представників відповідачів, господарський суд дійшов до висновку, що позов Прокурора підлягає залишенню без розгляду, оскільки поданий особою, яка не має процесуальної дієздатності, Прокурором неправильно визначено Позивача за вимогами про захист інтересів держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Відповідно до рішення № 14-3/VI від 03.03.2017 «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (далі - Рішення), територіальні громади сіл Моринці, Ситники, селища Берлютине Моринської сільської ради, села Виграїв Виграївської сільської ради, сіл Пішки, Нехворощ, селища Зелена Діброва Пішківської сільської ради, села Сотники Сотницької сільської ради вирішили об'єднатися у Моринську сільську об'єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Моринці.
Згідно з п. 4 Рішення, правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися, визнано Моринську сільську раду.
У відповідності до ст. 151, 117, 122 Земельного кодексу України, 05.06.2018, 23.08.2018 та 13.12.2018 ГУ Держгеокадасту у Черкаській області відповідно до наказів №№ 23-2198/14-18-сб, 23-3549/14-18-сб та 23-5103/14-18/сб, відповідно, передало Моринській сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1542,5734 га, які розташовані в адміністративних межах Моринської, Виграївської, Пішківської та Сотницької сільських рад Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, згідно з актом приймання-передачі.
20 грудня 2018 року Моринською сільською радою об'єднаної територіальної громади прийнято рішення № 13-39/VІІ Про надання дозволу на укладення договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого вирішено: п. 1 - укласти договір оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «Урожай» про строкове платне користування земельними ділянками, серед іншого, землі запасу та резерву, а також землі комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в адміністративних межах Моринської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області загальною площею 332,8283 га, в тому числі рілля 268,1473 га терміном на 1 рік; п. 2 - сільському голові Видуті А.Г. укласти договір оренди з ТОВ «НВФ «Урожай» на 2019 рік.
22 січня 2019 року між виконавчим комітетом Моринської сільської ради (орендодавець за договором) в особі сільського голови Видути А.Г. та ТОВ «НВФ «Урожай» (орендар за договором), в особі директора філії «АФ «Дружба» ТОВ «НВФ «Урожай» Горбенка В.В. укладено договорів оренди землі, без номеру (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору, орендодавець надає на підставі рішення сільської ради, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки, серед іншого, землі запасу та резерву (окрайки полів), а також землі комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в адміністративних межах Моринської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області с. Моринці (за межами населеного пункту).
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 157,4781 га, у тому числі ріллі 129,5781 га (п. 2 Договору).
Згідно з п. 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5588149,58 грн.
Згідно з додатком № 1 до Договору, який є невід'ємною його частиною, виконавчим комітетом Моринської сільської ради передано ТОВ «НВФ «Урожай» в строкове платне користування земельні ділянки, серед іншого землі запасу та резерву загальною площею 23 га - рілля, а також землі комунальної власності загальною площею 19,859 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в адміністративних межах Моринської сільської ради Корсуні Шевченківського району Черкаської області (за межами населеного пункту).
Акт приймання-передачі земель до вказаного Договору сторонами не складався, Договір не реєструвався, нормативно-грошова оцінка не розроблялася.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 3 статі 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який як однієї із засад правосуддя, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України.
Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" містить, зокрема, такі норми:
1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
З викладених вище положень чинного законодавства України випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Як зазначалося вище Відповідач 1 і Відповідач 2 у відзиві на позов та судовому засіданні заперечили наявність у прокурора підстав для представництва держави у спірних відносинах та правильність визначення Прокурором Позивача.
У даній справі Прокурор обґрунтував звернення порушенням встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, які перебувають у комунальній власності, виявленим фактом незаконного набуття права оренди земельних ділянок, розташованих за межами населеного пункту в адміністративних межах Моринської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, що спричиняє шкоду державі.
Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурор визначив Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.
Наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах Прокурор обґрунтував нездійсненням Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області захисту порушених інтересів держави та заходів державного контролю за усуненням порушення.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що земельні ділянки, які є об'єктом спору перебувають у комунальній власності - власності об'єднаної територіальної громади Моринської сільської ради, оскаржувані рішення та договір в частині, приймалося та укладалося органом місцевого самоврядування в межах власної компетенції та стосовно земельних ділянок, які є власністю територіальної громади.
Держава Україна не є власником відповідних земельних ділянок, а Позивач - Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області не є розпорядником земель. Кошти за користування земельними ділянками у вигляді орендної плати не мають стосунку до Державного бюджету, оскільки зараховуються безпосередньо до місцевого бюджету, розрахункового рахунку орендодавця, що також передбачено умовами Договору.
У своїх рішеннях, Верховний Суд висловлює правову позицію про те, що передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо) (п.13 постанови від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, п.12 постанови від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17, п.16 постанови від 04.09.2018 у справі № 915/1279/17,п.16 постанови від 04.09.2018 у справі № 915/1284/17, п.15 постанови №915/1283/17).
При цьому, у разі порушення права на земельну ділянку його захист здійснюється власником земельної ділянки або її землекористувачем, а відповідно право на звернення із таким позовом належить власнику, землекористувачу цієї ділянки або особі, яка відповідно до законодавства уповноважена та має право в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача звертатись за захистом його порушеного права із одночасним обґрунтуванням в позовній заяві підстав для звернення уповноваженої особи із позовом в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача (п.15 постанови ВС від 23.10.2018 у справі №903/857/17).
Таким чином, у разі звернення до суду встановленню та доведенню підлягають, в тому числі факти порушення цивільних прав або інтересів особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.
Виходячи з викладеного прокурор невірно визначив у даному позові позивача - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Згідно з частинами 1-3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Таким чином, земельні ділянки, які є об'єктом спору, про які йдеться в оспорюваних рішенні та договорі, та які за твердженнями Прокурора незаконно передані в оренду перебувають у комунальній власності не створюють настання будь-яких наслідків для Держави Україна та виключає порушення прав та охоронюваних інтересів держави через прийняття оскаржуваного рішення в частині та укладення Договору.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов також до висновку, що у даному випадку немає передбачених законом виключних підстав для представництва прокурором інтересів держави, а тому й немає підстав для прийняття судом рішення у такому спорі по суті, оскільки за змістом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
Крім того, судом не встановлено обставин звернення Прокурора з метою захисту охоронюваних інтересів чи відновлення порушених прав власника земельних ділянок
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Відсутність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави означає про подання позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, і є підставою для залишення такого позову без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічний висновок щодо застосування п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №927/246/18.
З зазначених підстав заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай», викладена у відзиві на позовну заяву від 15.04.2019, про залишення позову без розгляду підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, п. 1 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай» про залишення позову без розгляду задовольнити.
Позов Заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, код 39765890) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай» (вул. Шкільна, 4, с. Корнилівка, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, код 31860551) та Моринської сільської ради (вул. Миру, 104, с. Моринці, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, код 26323611) про визнання частково незаконним і скасування в частині рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору оренди землі недійсним в частині, повернення земельних ділянок залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 235 ГПК України, та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.04.2019.
Суддя О.В.Чевгуз