23 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/12334/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В.,
розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк",
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Головіна К.І.)
від 24.01.2019,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Чорна Л.В.)
від 19.03.2019,
у справі за позовом державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго",
до приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Січ Енерго",
про стягнення 894 000,00 грн,
10.04.2019 приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі № 910/12334/18 до суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга заявника не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в редакції чинній на момент звернення з позовом).
За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній з 15.12.2017).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019, стягнуто з відповідача на користь позивача 894 000,00 грн - банківської гарантії та судовий збір.
Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" в поданій касаційній скарзі просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Враховуючи вимоги касаційної скарги та суму позову, відповідач при подачі цієї касаційної скарги останній повинен був сплатити судовий збір у розмірі 26 820,00 грн (200 % х (894 000,00 грн х 1.5% /100)).
Проте, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі, натомість ним було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення Касаційним господарським судом.
Відповідно до частини 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" чітко визначені умови за наявності яких суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 року у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, N 32, п. 25 - 26).
Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див., наприклад, рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72, та рішення суду від 28.11.2006 року у справі "Апостол проти Грузії", заява N 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 року у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).
При цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.
З огляду на зазначене вище Касаційний господарський суд вважає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність відстрочення від його сплати при поданні касаційної скарги.
Оскільки скаржником не доведено наявність хоча б однієї з вищезазначених умов, суд відмовляє в задоволенні поданого клопотання про відстрочку сплати судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то у зв'язку з несплатою судового збору, заявнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 26 820,00 грн.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що листом Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві № 05-12/1731-6167 від 18.06.2018 повідомлено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом, які вводяться в дію з 02.07.2018 :
- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Рахунок отримувача: 31219207026007;
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
- Символ звітності банку: 207.
Враховуючи викладене касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі № 910/12334/18 залишити без руху.
3. Надати приватному акціонерному товариству "Айбокс Банк" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити приватному акціонерному товариству "Айбокс Банк", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Л. Стратієнко