22 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/12208/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 про залишення позовної заяви без розгляду у справі
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" до 1. ОСОБА_3, 2. ОСОБА_4, 3. ОСОБА_5, 4. ОСОБА_6, 5. ОСОБА_7, 6. ОСОБА_8, 7. ОСОБА_9, 8. ОСОБА_10, 9. ОСОБА_11, 10. ОСОБА_12, 11. ОСОБА_13, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Старокиївський банк" про відшкодування шкоди 170 572 708, 86 грн,
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" (далі - Фонд), звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про стягнення на свою користь 170 572 708, 86 грн шкоди, завданої юридичній особі її посадовою особою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 (суддя Літвінова М.Є.) позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор ПАТ "Старокиївський банк" залишено без розгляду в порядку частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвала мотивована тим, що позовну заяву у даній справі підписано неуповноваженою особою - Фондом в особі представника ОСОБА_14, оскільки станом на час подання позовної заяви уповноваженою особою Фонду (за рішенням виконавчої дирекції Фонду від 27.08.2018 № 2366 продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Старокиївський Банк" Грошовій Світлані Василівні строком на один рік з 18.09.2018 по 17.09.2019 включно) була Грошова С.В. і доказів відкликання Фондом делегованих уповноваженій особі повноважень органу управління банку на момент заявлення позову в даній справі до суду не подано. Отже, на думку суду, внаслідок делегування повноважень органу управління ПАТ "Старокиївський банк" уповноваженій особі Фонду, сам Фонд, як юридична особа, на період делегування позбавлений можливості реалізації таких повноважень, а отже не має права звертатися особисто до суду з позовом від імені ПАТ "Старокиївський банк".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 (судді: Чорна Л.В., Кравчук Г.А., Агрикова О.В.) ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Фонд у касаційній скарзі просить ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, статті 37, частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Скаржник наголошує, що позов заявлено Фондом від власного імені саме в порядку частини 5 статті 52 цього Закону.
ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12 у відзиві просять ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін, наголошуючи на їх законності і обґрунтованості.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, установлених цим Законом.
Згідно частини 1 статті 4 цього Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку (пункт 8 частини 2 статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
За змістом частин 1, 3, 5 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а виконавча дирекція Фонду у цей же строк призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання. Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає обсяг повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.
Аналогічні приписи стосовно делегування Фондом своїх повноважень містить частина 3 статті 47 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка врегульовує організацію роботи уповноваженої особи Фонду в процедурі ліквідації банку та передбачає, що всі або частина повноважень Фонду, визначених цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду, крім організації реалізації майна банку, що ліквідується. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко зазначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.
Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", діючи як орган управління банку, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень мають право, зокрема заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду, зокрема діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку (частина 4 вказаної статті).
Відповідно до частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов'язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов'язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Фонд або уповноважена особа Фонду також має право заявити вимоги до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів.
Кошти, стягнуті з пов'язаних із банком осіб як відшкодування шкоди, а також з небанківських фінансових установ, зазначених в абзаці першому цієї частини, включаються до ліквідаційної маси банку.
У разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду. Такі вимоги забезпечуються накладенням арешту на грошові кошти та майно осіб, до яких вони заявлені, у порядку забезпечення позову.
Ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для закінчення судового розгляду на підставі поданого Фондом позову до пов'язаної з банком особи та не є підставою для звільнення від відповідальності пов'язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов'язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду.
Правовий аналіз наведених норм права свідчить, що законодавець передбачив альтернативу у визначенні особи, наділеної повноваженнями на звернення з позовом майнового та немайнового характеру від імені банку, а також на звернення до пов'язаної з банком особи з вимогами про відшкодування заподіяної банку шкоди та відповідно до суду у разі невиконання цих вимог, а саме: або безпосередньо Фонд, або уповноважена особа Фонду, якщо їй делеговано відповідні повноваження.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позову без розгляду на підставі частини 1 статті 226 ГПК України з мотиву того, що позовну заяву підписано неуповноваженою особою - Фондом.
У постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 916/2024/17 з посиланням на статті 37, 47 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", висловлена позиція, що внаслідок делегування Фондом своїх повноважень ліквідатора конкретного банка визначеній ним уповноваженій особі саме остання одноосібно набуває повноважень органу управління банку та з метою їх реалізації має право у тому числі заявляти та підписувати від імені банку позови до суду. Натомість Фонд безпосередньо у цьому випадку (делегування повноважень), хоча і залишається носієм законодавчо закріплених за ним повноважень органу управління банку, тобто відповідних повноважень не втрачає, проте на період делегування втрачає правомочності з їх реалізації, якими на цей період наділяється виключно уповноважена особа Фонду. В іншому випадку одночасна реалізація вказаних повноважень як Фондом безпосередньо, так і уповноваженою особою Фонду, означатиме існування одночасно двох окремих органів управління юридичної особи з тотожним змістом повноважень та функцій, у тому числі представництва юридичної особи, що суперечить змісту вищенаведених положень статей 34, 37, 47 України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Фонд безпосередньо може реалізовувати законодавчо визначені повноваження органу управління конкретного банку тільки у випадку, якщо такі повноваження не були ним делеговані уповноваженій особі або раніше делеговані повноваження уповноваженої особи були відкликані (повернуті) Фондом.
Відповідно до частини 1 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
Оскільки колегія судів у цій справі вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності від 17.10.2018 у справі № 916/2024/17, а також для формування за наведених вище обставин єдиної правозастосовчої практики, справу № 910/12208/18 відповідно до вимог частини 1 статті 302 ГПК України необхідно передати на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
Справу № 910/12208/18 разом із касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 про залишення позовної заяви без розгляду у даній справі передати на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. Краснов
Суддя Г. Мачульський
Суддя І. Кушнір