22 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/7017/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2019
та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2018
за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
03.04.2019 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржені судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2019, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" про зупинення провадження у справі та зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/7913/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" до Національного банку України про розірвання іпотечних договорів, в тому числі іпотечного договору №128 від 22.05.2009.
Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, крім того, має бути розумна ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (Рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
Згідно із частиною 2 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктом 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до таких належать ухвали, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу.
Ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, після їх перегляду в апеляційному порядку відповідно до пункту 12 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень статті 287 цього кодексу, не належать до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу.
Положеннями статті 287 наведеного кодексу визначено перелік судових рішень, на які може бути подано касаційну скаргу, однак оскаржена у касаційному порядку постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2019, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 про зупинення провадження у справі, не належить до вичерпного переліку судових рішень, на які може бути подано касаційну скаргу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Ураховуючи викладене, Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати форсування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №910/7017/18 за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк".
Відповідно до положень частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/7017/18 за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк".
2 Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал платіжного доручення №PROM2BIKK7 від 02.04.2019 на суму 1 921,00 грн.) повернути заявнику.
3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді І. В. Кушнір
Є. В. Краснов