про залишення позовної заяви без руху
22.04.2019 р. Справа № 914/714/19
Суддя Петрашко М.М., розглянувши матеріали
за позовом Дрогобицької міської ради
до відповідача ОСОБА_1
про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Дрогобицької міської ради до відповідача ОСОБА_1 про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд прийшов до висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Суд звертає увагу позивача на те, що в силу ст. 91 ГПК України при розгляді справи може виникнути необхідність оглянути оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви.
Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви долучено ряд документів у копіях. При цьому позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додано до позовної заяви, що є порушенням п.8 ч.3 ст.162 ГПК України.
Відповідно до п.9 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем зазначено, що сума сплаченого судового збору становить 1921,00 грн.
Однак, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як вбачається із поданих матеріалів, позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, що є порушенням вимог п.9 ч.3 ст.162 ГПК України.
Частиною 2 ст.91 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст. 91 ГПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п.5.27. Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003)», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (нижче підпису). Приклад засвідчення копії документа зазначено у п.5.27. Національного стандарту України (ДСТУ 4163-2003).
Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви долучено ряд документів у копіях. Однак вказані копії не засвідчені належним чином.
Частиною 2 ст.164 ГПК України передбачено, що позивач зобов?язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
Таким чином, позивачем порушено вимоги ч.2 ст. 164 ГПК України, оскільки долучені до позовної заяви копії документів, не можуть вважатися доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу, оскільки ці документи не є ні оригіналами, ні належним чином засвідченими копіями.
Крім того суд звертає увагу позивача на таке.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить зобов'язати громадянина ОСОБА_1 звільнити самовільно захоплену земельну ділянку в місті АДРЕСА_1.
Пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Однак позивачем у позовній заяві не зазначено підстав звернення до Господарського суду Львівської області з позовом саме до громадянина ОСОБА_1, враховуючи юрисдикцію господарських судів.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачу слід врахувати вищенаведене, в разі усунення ним недоліків позовної заяви.
Керуючись нормами статей 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Зобов'язати позивача надати письмове обгрунтування із зазначенням підстав звернення з позовом у даній справі до громадянина ОСОБА_1, враховуючи юрисдикцію господарських судів.
3. Зобов'язати позивача надати докази на підтвердження всіх обставин, що зазначені у позовній заяві.
4. Встановити позивачу 10-денний строк для виправлення допущених недоліків, які зазначені у вказаній ухвалі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Петрашко М.М.