ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.03.2019Справа № 910/7957/18
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І. О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-МВК"
про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 888 580 663,62 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 19.07.2018),
Представники учасників процесу згідно протоколу від 20.03.2019,
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач, Банк) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-МВК" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 1 478 263 358,34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-МВК" умов укладених з позивачем Кредитних договорів №2А077Г від 17.12.2008, №2А083Г від 14.07.2011 в частині повернення суми кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, а також пені (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 19.07.2018).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі для розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 19.07.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 відмовлено у задоволенні заяви позивача про відкликання позовної заяви, змінено найменування позивача з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", продовжено встановлений відповідачу строк для подання відзиву та відкладено підготовче засідання у справі на 14.08.2018
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи, продовжено строк для подання позивачем відповіді на відзив, продовжено підготовче провадження на 30 днів до 19.09.2018 та відкладено підготовче засідання на 13.09.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи, ухвалено проводити підготовче провадження в розумні строки та відкладене підготовче засідання на 24.09.2018.
21.09.2018 через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" відповідно до якої заявник просить прийняти позовну заяву та залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" до участі в справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-МВК" 10000,00 грн.
Ухвалою суду від 24.09.2018 вищевказану позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" і додані до неї документи у справі № 910/7957/18 повернуті без розгляду.
За наслідками судового засідання 24.09.2018 судом була постановлена ухвала про відкладення розгляду справи на 10.10.2018 та витребування додаткових доказів у позивача.
24.09.2018 через канцелярію Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-МВК" подано апеляційні скарги від 21.09.2018 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 у справі № 910/7957/18 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 у справі № 910/7957/18 в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.
За наслідками розгляду поданих 24.09.2018 апеляційних скарг на ухвалу суду від 13.09.2018 та на ухвалу суду від 13.09.2018 в частині відмови у призначенні судової експертизи, судом 25.09.2018 постановлені відповідні ухвали про повернення апеляційних скарг на підставі підпункту 17.11 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
26.09.2018 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" (далі - ТОВ "ДІКСОН") надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору.
Ухвалою суду від 01.10.2018 вищевказану позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" і додані до неї документи у справі № 910/7957/18 повернуто без розгляду.
02.10.2018 ТОВ "ДІКСОН" подана апеляційна скарга на вищевказану ухвалу суду від 01.10.2018 про повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
04.10.2018 через канцелярію Господарського суду міста Києва від ТОВ "ДІКСОН" надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору.
Ухвалою суду від 05.10.2018 вищевказану позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" і додані до неї документи у справі № 910/7957/18 повернуто без розгляду.
08.10.2018 судом сформовані матеріали оскарження ухвали від 01.10.2018 у справі № 910/7957/18 та скеровані до Північного апеляційного господарського суду.
10.10.2018 судом постановлена ухвала про виправлення описки в ухвалі від 24.09.2018 та викладено пункт 9 резолютивної частини в наступній редакції: " 9. Повідомити сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 09.10.2018.".
До початку судового засідання 10.10.2018 через відділ автоматизованого документообігу Господарського суду міста Києва ТОВ "ДІКСОН" подана заява про вступ у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
10.10.2018 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Товариства надійшло клопотання про зупинення провадження в справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, скеровано матеріали справи № 910/7957/18 до Північного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 01.10.2018, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-МВК" про зупинення провадження у справі та зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням (ухвалою/постановою) Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/7957/18, ухваленого за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2018.
22.10.2018 через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2018.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2018 у справі № 910/7957/18 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-МВК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 про повернення апеляційної скарги у справі № 910/7957/18, на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 про повернення апеляційної скарги у справі № 910/7957/18 повернуто скаржнику.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 по справі № 910/7957/18 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 про повернення позовної заяви у справі № 910/7957/18 - без змін.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 по справі № 910/7957/18 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 про повернення позовної заяви у справі № 910/7957/18 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2018 про повернення позовної заяви повернуто скаржнику.
24.01.2018 матеріали справи № 910/7957/18 були повернуті до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою суду від 29.01.2019 було поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання призначити 13.02.2019.
До початку судового засідання 13.02.2019 до суду від Товариства надійшло клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Відкриваючи судове засідання 13.02.2019, судом було перевірено явку представників учасників справи, встановлені особи представників, також були роз'яснені права та обов'язки учасників справи, оголошено склад суду та з'ясована наявність підстав для відводів. На запитання суду щодо наявності підстав для відводів представник позивача заявив про їх відсутність, у свою чергу представник відповідача повідомив, що поки підстави відводу судді Джарти В. В. відсутні.
У судовому засіданні 13.02.2019 суд заслухав думку представників учасників справи щодо заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження в справі та, дослідивши заявлене клопотання, відмовив в його задоволенні, про що виніс відповідну ухвалу від 13.02.2019. Водночас, щодо поданого Товариством клопотання про ознайомлення з матеріалами справи суд роз'яснив, що в порядку статті 46 ГПК України сторони можуть реалізовувати свої права щодо ознайомлення зі справою на будь-якій стадії судового процесу, та повідомив представника відповідача про можливість ознайомлення із матеріалами справи № 910/7957/18 у будь-який час після цього судового засідання.
Надалі в судовому засіданні 13.02.2019 було поставлено на обговорення питання про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/7957/18 до розгляду по суті.
Представник позивача не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та зазначив про вчинення всіх процесуальних дій на стадії підготовчого провадження.
У свою чергу, представник Товариства висловив свої заперечення, щодо поставленого судом на обговорення питання та надав заяву про відвід судді Джарти В. В. від розгляду справи № 910/7957/18.
Ухвалою суду від 13.02.2019 судом було визнано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-МВК" про відвід судді Джарти В.В. від розгляду справи № 910/7957/18 необґрунтованою та передано вказану заяву для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2019, справу № 910/7957/18 передано на розгляд судді Гумеги О.В. для вирішення питання про відвід судді Джарти В. В.
За наслідками розгляду заяви Товариства про відвід судді Джарти В. В. суддею Господарського суду міста Києва Гумегою О. В. була постановлена ухвала від 18.02.2019, якою було відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-МВК" про відвід судді Джарти В.В. від розгляду справи № 910/7957/18.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 підготовче судове засідання призначено на 28.02.2019.
За наслідками судового засідання 28.02.2019 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого засідання та призначення справи № 910/7957/18 до розгляду по суті в судовому засіданні 20.03.2019.
У призначеному судовому засіданні 20.03.2019 представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.03.2019 проти задоволення позовних вимог заперечував, та зазначив, що Банком належними та допустимими доказами не доведений факт наявності заборгованості Товариства. Крім того, представник Товариства зауважив, що у межах розгляду справи № 910/10510/18 Господарським судом міста Києва були встановлені обставини, щодо відсутності підстав стягнення заборгованості за кредитним договором. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача також зауважив, що Банком частково задоволені свої вимоги кредитори, шляхом звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, а також залишено поза увагою факт часткового виконання ТОВ «ДІКСОН» кредитного зобов'язання в розмірі 10 000,00 грн. Заперечення відповідача проти суми заборгованості ґрунтувались на тому, що Банком не надано роз'яснень щодо порядку нарахування суми комісії заявленої до стягнення, у той час як формула наявна лише в кредитних договорах та, за твердженнями представника, є складною для розрахунку, однак економічну експертизу в межах справи призначено не було. Також, представник Товариства наполягав на застосуванні наслідків пропуску позовної давності до вимоги про стягнення штрафних санкцій.
Відповідно статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
17.12.2008 між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-МВК" був укладений Кредитний договір № 2А077Г (далі - Кредитний договір № 2А077Г), за умовами якого (з урахуванням змін та доповнень) ТОВ "АС-МВК" було надано кредит з лімітом 136 770 812,50 грн з цільовим призначенням: на будівництво житлово-офісного центру з елементами соціальної інфраструктури за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 21 та поповнення обігових коштів.
Згідно з положенням А.3 Кредитного договору №2А077Г та Додатку №1 від 07.03.2014 визначено кінцевим строком повернення кредиту 25.02.2017.
На виконання умов Кредитного договору №2А077Г Позивачем надано ТОВ "АС-МВК" кредит на загальну суму 136 770 812,50 грн, що підтверджується банківською випискою про рух грошових коштів на рахунку №20738050200132 за період з 17.12.2008 по 22.05.2018 та банківською випискою про рух грошових коштів на рахунку №20830050200018 за період з 17.12.2008 по 22.05.2018.
Звертаючись із даним позовом до суду, Банк зазначає, що Товариство не виконало взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором №2А077Г, оскільки не повернуло у встановлений договором строк суму кредиту та не сплатило нараховані за користування кредитом відсотки та винагороду.
Внаслідок зазначеного станом на 22.05.2018 заборгованість ТОВ "АС-МВК" за Кредитним договором №2А077Г становить 564 276 252,97 грн, з яких: 129 506 539,10 грн за тілом кредиту; 53 443 031,81 грн простроченої заборгованості за процентами; 239 280 817,32 грн заборгованості за винагородою;142 045 864,74 грн заборгованості зі сплати пені.
Також, 14.07.2011 між сторонами був укладений Кредитний договір №2А083Г (далі - Кредитний договір № 2А083Г), за умовами якого (з урахуванням змін та доповнень) ТОВ "АС-МВК" було надано кредит з лімітом 86 903 111,00 грн з цільовим призначенням: на будівництво житлово-офісного центру з елементами соціальної інфраструктури за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 21 та поповнення обігових коштів.
Згідно з положенням А.3 Кредитного договору № 2А083Г та Додатку №1 від 07.03.2014 визначено кінцевим строком повернення кредиту 25.02.2017.
На виконання умов Кредитного договору № 2А083Г Банком надано ТОВ "АС-МВК" кредит на загальну суму 86 903 111,00 грн, що підтверджується банківською випискою про рух грошових коштів на рахунку №20735050200823 за період з 14.07.2011 по 22.05.2018 та банківською випискою про рух грошових коштів на рахунку № 20632050200539 за період з 14.07.2011 по 22.05.2018.
Звертаючись із даним позовом до суду, Банк зазначає, що Товариство не виконало взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором №2А083Г, оскільки не повернуло у встановлений договором строк суму кредиту та не сплатило нараховані за користування кредитом відсотки та винагороду.
Внаслідок зазначеного станом на 22.05.2018 заборгованість ТОВ "АС-МВК" за Кредитним договором №2А083Г становить 324 304 410,65 грн, з яких: 79 784 937,84 грн за тілом кредиту; 32 924 584,34 грн простроченої заборгованості за процентами; 130 097 465,57 грн заборгованості за винагородою; 81 497 422,90 грн заборгованості зі сплати пені.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором, до положень якого також застосовуються приписи Цивільного кодексу України щодо позики.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що починаючи з 29.03.2016 ТОВ "АС-МВК" припинив виконання умов Кредитного договору № 2А077Г у зв'язку з чим станом на 22.05.2018 виникла заборгованість в сумі 564 276 252,97 грн.
На виконання умов Кредитного договору № 2А077Г Позивач надав Позичальнику кредит шляхом перерахування у періоді з 17.12.2008 по 25.02.2017 кредитних коштів у загальному розмірі 136 770 812,50 грн.
Оскільки, Товариство не повернуло на користь Банку загальну суму кредитних грошових коштів у встановлений договором строк, доказів у спростування наведеного не надало до суду, відповідач є таким, що не виконав своїх зобов'язань за Кредитним договором №2А077Г. Вказане свідчить про те, що заборгованість за тілом кредиту в розмірі 129 506 539,10 грн документально підтвердженою, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає стягненню з Товариства на користь позивача.
Відповідно до пункту А.6. Кредитного договору №2А077Г за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 14 (чотирнадцять) % річних.
У той же час, починаючи з 01.01.2010 (згідно зі змінами, внесеними Додатковою угодою від 31.12.2009) положення пункту А.6. Кредитного договору № 2А077Г викладено у новій редакції та встановлено сплату Позичальником процентів у розмірі 12 (дванадцять) % річних.
Відповідно до вказаних умов Кредитного договору №2А077Г Позичальнику протягом строку дії такого договору нараховано проценти у розмірі 89 419 071,82 грн.
Протягом періоду з 17.12.2008 по 21.11.2017 Позичальником сплачено 74 828 001,74 грн процентів за кредитом, а отже залишок несплачених процентів становить 14 591 070,08 грн.
Крім того, відповідно до умов пункту А.7. Кредитного договору № 2А077Г згідно зі змінами внесеними Додатковою угодою від 20.07.2015 до Кредитного договору № 2А077Г у випадку порушення Позичальником будь-якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 24 (двадцять чотири) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
У відповідності до вказаної умови Кредитного договору № 2А077Г у зв'язку з неповерненням суми кредиті у строк встановлений Додатком №1 від 07.03.2014 (до 25.02.2017) Позичальнику у період з 21.02.2017 по 22.05.2018 нараховано прострочені проценти у розмірі 38 851 961,73 грн.
Оскільки Товариством до суду не надано доказів сплати процентів за Кредитним договором № 2А077Г, тому залишок несплачених процентів у розмірі 53 443 031,81 грн (14 591 070,08 грн залишок несплачених процентів та 38 851 961,73 грн прострочених процентів) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до пункту А.12. Кредитного договору №2А077Г Позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом. Розмір винагороди розраховується згідно з формулою, наведеною у п 4.7. цього договору.
Положенням 4.7 Кредитного договору №2А077Г (у редакції Договору про внесення змін від 25.07.2016) встановлено, що позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом у розмірі, згідно нижченаведеної формулі:
де:
V - сума винагороди за користування кредитом;
П - числове значення фіксованої процентної ставки згідно цього договору (п.А.6., п.А.7.);
Д - базіс днів у році для розрахунку процентів - 360 днів;
Кпог - офіційний курс української гривні до долару США на день розрахунку; п - порядковий номер дня розрахунку в історії цього договору; і - порядковий номер дня в історії цього договора;
Аі - різниця між сумою видачі та сумою погашення кредиту за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Рі - сума погашених процентов «Р» за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Кі - офіційний курс гривні до долара США на визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Sn - вхідне сальдо на день розрахунку.
При негативному значенні, сума винагороди «V» сплаті не підлягає.
При достроковому повному погашенні зобов'язань за договором (кредиту, процентів, винагороди за користування кредитом) подальший розрахунок винагороди за користування кредитом відбувається згідно із зазначеною формулою, де наступні обороти після повного погашення зобов'язань розглядаються як початкові, "п" та "і" отримують нові первинні значення.
Так, у відповідності до пункту 1.2 Кредитного договору №2А077Г термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього договору.
Пунктом А.3 Кредитного договору №2А077Г визначено, що термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 цього Договору).
Додатковою угодою від 07.03.2014 до Кредитного договору №2А077Г затверджено редакцію Додатку 1 згідно з якою терміном повернення кредиту визначено 25.02.2017.
Водночас, відповідно до пункту 2 Договору про внесення змін від 25.07.2016 р. до Кредитного договору №2А077Г за період з дати списання коштів з позичкового рахунку до 01.08.2016 Позичальник в термін, встановлений п. 1.2. Договору або у день дострокового повернення кредиту п. 2.4.1 Договору, сплачує Банку винагороду за користування кредитом. Розрахунок і нарахування винагороди за користування кредитом провадиться в термін повернення кредиту п. 1.2 Договору або строк дострокового повернення кредиту п. 2.4.1 Договору.
Враховуючи зазначені положення Кредитного договору №2А077Г, заборгованість ТОВ "АС-МВК" зі сплати винагороди за користування кредитом становить 239 280 817,32 грн.
З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Нормами статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Частинами 1, 3 статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до умов Кредитного договору №2А077Г, зокрема п. 5.1 (в редакції Договору про внесення змін від 20.07.2015) у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2 цього Договору, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 цього Договору, Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.
Згідно з частиною 1 статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Так, пунктом 5.7 Кредитного договору №2А077Г (в редакції Договору про внесення змін від 20.07.2015) визначено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюється строком 15 (п'ятнадцять) років.
Вказане спростовує доводи Товариства про наявність підстав до застосування строків позовної давності до вимоги про стягнення пені.
З урахуванням зазначеного, за розрахунком Позивача, за простроченим кредитом Позичальника підлягає сплаті пеня в сумі 142 045 864,74 грн, яка складається із пені по кредиту та пені по відсотках.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене вище, беручи до уваги той факт, що Товариством не надано до суду належних доказів у підтвердження погашення кредитної заборгованості, суд дійшов висновку про те, що стягненню з Товариства за Кредитним договором № 2А077Г підлягає заборгованість у загальному розмірі 564 276 252,97 грн.
На виконання умов Кредитного договору № 2А083Г Позивач надав Позичальнику кредит шляхом перерахування у періоді з 24.06.2011 по 25.02.2017 кредитних коштів у загальному розмірі 141 813 617,24 грн з яких протягом зазначеного періоду ним було повернуто 62 028 679,40 грн. Вказані обставини сторонами у межах розгляду даної господарської справи не спростовані.
Оскільки, Товариство не повернуло на користь Банку загальну суму кредитних грошових коштів у встановлений договором строк, доказів у спростування наведеного не надало до суду, відповідач є таким, що не виконав своїх зобов'язань за Кредитним договором № 2А083Г. Вказане свідчить про те, що заборгованість за тілом кредиту в розмірі 79 784 937,84 грн документально підтвердженою, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає стягненню з Товариства на користь позивача.
Відповідно до пункту А.6. Кредитного договору № 2А083Г за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 12 (дванадцять) % річних.
У відповідності до вказаних умов Кредитного договору № 2А083Г Позичальнику протягом строку дії такого договору нараховано проценти у розмірі 39 780 797,78 грн.
Протягом періоду з 24.06.2011 по 25.02.2017 Позичальником сплачено 30 791 694,79 грн процентів за кредитом. Тобто, залишок несплачених процентів складає 8 989 102,99 грн.
Крім того, відповідно до умов пункту А.7. Кредитного договору № 2А083Г згідно зі змінами внесеними Додатковою угодою від 20.07.2015 до Кредитного договору № 2А083Г у випадку порушення Позичальником будь-якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 24 (двадцять чотири) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Згідно вказаної умови Кредитного договору № 2А083Г у зв'язку з неповерненням суми кредиту у строк встановлений Додатком №1 від 07.03.2014 (до 25.02.2017) Позичальнику у період з 26.02.2017 по 22.05.2018 нараховано прострочені проценти у розмірі 23 935 481,35 грн.
Беручи до уваги, що відповідачем не надано доказів сплати, заявлених до стягнення процентів, суд дійшов висновку про те, що залишок несплачених процентів становить 32 924 584,34 грн (8 989 102,99 грн залишок несплачених процентів та 23 935 481,35 грн прострочених процентів) підлягає стягненню з Товариства на користь Банку.
Відповідно до пункту А.12. Кредитного договору № 2А083Г Позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом. Розмір винагороди розраховується згідно з формулою, наведеною у п 4.7. цього Договору.
Положенням 4.7 Кредитного договору № 2А083Г (у редакції Договору про внесення змін від 25.07.2016) встановлено, що позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом у розмірі, згідно нижченаведеної формулі:
де:
V - сума винагороди за користування кредитом;
П - числове значення фіксованої процентної ставки згідно цього договору (п.А.6., п.А.7.);
Д - базіс днів у році для розрахунку процентів - 360 днів;
Кпог - офіційний курс української гривні до долару США на день розрахунку; п - порядковий номер дня розрахунку в історії цього договору; і - порядковий номер дня в історії цього договора;
Аі - різниця між сумою видачі та сумою погашення кредиту за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Рі - сума погашених процентов «Р» за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Кі - офіційний курс гривні до долара США на визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Sn - вхідне сальдо на день розрахунку.
При негативному значенні, сума винагороди «V» сплаті не підлягає.
При достроковому повному погашенні зобов'язань за договором (кредиту, процентів, винагороди за користування кредитом) подальший розрахунок винагороди за користування кредитом відбувається згідно із зазначеною формулою, де наступні обороти після повного погашення зобов'язань розглядаються як початкові, "п" та "і" отримують нові первинні значення.
Так, у відповідності до пункту 1.2 Кредитного договору № 2А083Г термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього договору.
Пунктом А.3 Кредитного договору № 2А083Г визначено, що термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 цього Договору).
Додатковою угодою від 07.03.2014 р. до Кредитного договору №2А083Г затверджено редакцію Додатку 1 згідно з якою терміном повернення кредиту визначено 25.02.2017.
Водночас, відповідно до пункту 2 Договору про внесення змін від 25.07.2016 до Кредитного договору № 2А083Г за період з дати списання коштів з позичкового рахунку до 01.08.2016 Позичальник в термін, встановлений п. 1.2. Договору або у день дострокового повернення кредиту п. 2.4.1 Договору, сплачує Банку винагороду за користування кредитом. Розрахунок і нарахування винагороди за користування кредитом провадиться в термін повернення кредиту п. 1.2 Договору або строк дострокового повернення кредиту п. 2.4.1 Договору.
Враховуючи зазначені положення Кредитного договору №2А083Г, заборгованість ТОВ "АС-МВК" зі сплати винагороди за користування кредитом становить 130 097 465,57 грн.
Відповідно до умов Кредитного договору № 2А083Г, зокрема п. 5.1 (в редакції Договору про внесення змін від 20.07.2015) у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2 цього Договору, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 цього Договору, Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.
Згідно з частиною 1 статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Так, пунктом 5.7 Кредитного договору №2А0083Г (в редакції Договору про внесення змін від 20.07.2015) визначено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюється строком 15 (п'ятнадцять) років.
Вказане спростовує доводи Товариства про наявність підстав до застосування строків позовної давності до вимоги про стягнення пені.
З урахуванням зазначеного, за розрахунком Позивача, за простроченим кредитом Позичальника підлягає сплаті пеня в сумі 81 497 422,90 грн (пеня за неповернення тілу кредиту та пеня за несплату відсотків).
З огляду на викладене вище, беручи до уваги той факт, що Товариством не надано до суду належних доказів у підтвердження погашення кредитної заборгованості, суд дійшов висновку про те, що стягненню з Товариства за Кредитним договором № 2А083Г підлягає заборгованість у загальному розмірі 324 304 410,65 грн.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Разом з тим, на спростування доводів відповідача проти позову суд зазначає, що 19.06.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною було видано виконавчий напис № 5610 про стягнення з Відповідача заборгованості у загальному розмірі 2 953 000 грн, з яких: 2 950 000 грн. заборгованості за Кредитним договором від 17.12.2008 № 2А077Г, 3000 грн витрат, пов'язаних із вчиненням виконавчого напису. Заявлена до стягнення в рамках даної справи сума заборгованості Відповідача за Кредитним договором від 17.12.2008 № 2А077Г складає 564 276 252,97 грн.
У той же час, зі змісту виконавчого напису № 5610 виданого 19.06.2017 не вбачається стягнення жодних сум заборгованості за Кредитним договором № 2А083Г від 14.07.2011.
Тобто, твердження Відповідача про стягнення у позасудовому порядку заявленої до стягнення у даній справі заборгованості Відповідача за Кредитними договорами не відповідає дійсності та спростовується вищевказаним, а також матеріалами справи.
До того ж, у липні 2017 року Позивач пред'явив виконавчий напис № 5610 виданий 19.06.2017 до примусового виконання у Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
05.07.2017 державним виконавцем Печерського РВДВС Гусєвим О. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54235639.
У подальшому, постановою державного виконавця Печерського РВДВС Гусєва О.О. від 24.01.2018 ВП № 54235639 здійснено опис та арешт земельної ділянки з кадастровим номером № 8000000000:88:174:0037, площею 0,1943 га, яка розташована за адресою: місто Київ, вулиця Воровського, 21; вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного будинку з елементами соціальної інфраструктури (далі - Земельна ділянка).
Постановою державного виконавця Печерського РВДВС Кущ В.В. від 08.02.2018 ВП № 54235639 призначено ПП "Консалтингова група "Арго-Експерт" в особі Романюка Мирослава Васильовича, сертифікат №870/17, виданий 08.09.2017 р. (строк дії до 08.09.2020) для проведення оцінки Земельної ділянки та визначення її вартості для подальшої реалізації.
Надалі, державним виконавцем Печерського РВДВС відповідно до Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України
від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5) надано до Державного підприємства "СЕТАМ" заявку на реалізацію Земельної ділянки з прилюдних торгів, за результатами чого 28 березня 2018 року о 14:50 год. було опубліковано аукціон з реалізації Земельної ділянки за початковою ціною 793 800,00 грн., номер лоту: 271823, провадження 54235639, дата початку 27 квітня 2018 року (веб посилання: https://setam.net.ua/auction/273355).
На початку квітня 2018 року Позивач звернувся до Печерського РВДВС із заявою про повернення виконавчого документа, за результатами розгляду якої державним виконавцем Печерського РВДВС Кущ В.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.04.2018 р. ВП № 54235639 (додається).
У зв'язку з поверненням виконавчого документа Позивачу, Держаним підприємством "СЕТАМ" було припинено торги з реалізації Земельної ділянки.
Тобто, у рамках виконавчого провадження ВП № 54235639 не відбулось жодного стягнення за виконавчим написом № 5610 виданим 19.06.2017.
Також, суд зауважує, що посилання Товариства на наявність встановлених у рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 910/10510/18 обставин щодо відсутності підстав задоволення позову є помилковими з огляду на наступне.
По-перше, вимогами частини 7 статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
По-друге, у вказаному рішенні № 910/10510/18 від 06.12.2018 зазначено, що докази, які було представлено Банком до матеріалів справи в якості обґрунтування обставин наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором №2А077Г від 17.12.2008, а саме: банківські виписки з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-МВК" та платіжні доручення, не відповідають наведеним вище критеріям, як належність, допустимість, достатність. Водночас, у розумінні приписів статті 75 ГПК України, вказані факти не мають преюдиційного значення для справи № 910/7957/18.
Водночас, суд критично оцінює доводи відповідача щодо необґрунтованості розрахунків сум, заявлених до стягнення, та вважає їх безпідставним та такими, що спростовуються наданими разом з позовною заявою у даній справі розрахунками заборгованості за Кредитними договорами та банківськими виписками щодо сум наданих ТОВ "АС-МВК" кредитних коштів та сум їх погашення.
При цьому, суд відзначає, що вказані докази засвідчені електронними цифровими підписами, протоколи про отримання яких були надані Банком суду на ознайомлення на цифрових носіях.
Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за Кредитним договором від 17.12.2008 № 2А077Г у загальному розмірі 564 276 252,97 грн та за Кредитним договором від 14.07.2011 № 2А083Г у загальному розмірі 324 304 410,65 грн є належним чином обґрунтованими та підтверджуються доказами, наявними у матеріалах справи.
При цьому суд відзначає, що судові витрати, що були понесені Банком по оплаті судового збору стягуються з Відповідача, відповідно до статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-МВК" про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 888 580 663,62 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 19.07.2018) задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-МВК" ( 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26,офіс 58; ідентифікаційний код 23727035) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01010, місто Київ, вулиця Грушевського 1Д; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитним договором № 2А077Г від 17.12.2008 у розмірі 564 276 252,97 грн (п'ятсот шістдесят чотири мільйони двісті сімдесят шість тисяч двісті п'ятдесят дві гривні 97 копійок), яка складається із: заборгованості за кредитом - 129 506 539,10 грн, заборгованості за процентами - 53 443 031,81 грн, заборгованості за винагородою 239 280 817,32 грн, заборгованості зі сплати пені - 142 045 864,74 грн, за кредитним договором № 2А083Г від 14.07.2011 у розмірі 324 304 410,65 грн (триста двадцять чотири мільйони триста чотири тисячі чотириста десять гривень 65 копійок), яка складається із: заборгованості за кредитом - 79 784 937,84 грн, заборгованості за процентами - 32 924 584,34 грн, заборгованості за винагородою 130 097 465,57 грн, заборгованості зі сплати пені - 81 497 422,90 грн та 616 700,00 грн (шістсот шістнадцять тисяч сімсот гривень 00 копійок) судового збору.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 22.04.2019.
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ