номер провадження справи 32/114/17-22/118/18-28/1/19
11.04.2019 Справа № 908/1891/17
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу
за позовом Якимівського міжрайонного управління водного господарства (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Центральна, 66)
до відповідача: публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)
про скасування оперативно-господарських санкцій, оформлених протоколом № 9 від 07.09.2017
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 22.11.2018; ОСОБА_2, довіреність №01/825 від 26.11.2018;
від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 54 від 01.01.2019;
Постановою Верховного Суду від 04.07.2018 рішення Господарського суду Запорізької області від 29.11.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у справі № 908/1891/17 скасовано, справу № 908/1891/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2018 справу №908/1891/17 передано на розгляд судді Ярешко О.В.
Ухвалою суду від 05.11.2018 суддею Ярешко О.В. прийнято справу 3908/1891/17 до свого провадження. Присвоєно справі номер провадження 32/114/17-22/118/18. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.12.2018 р.
У зв'язку з неможливістю проведення підготовчого засідання 04.12.2018, судове засідання у справі №908/1791/1/ призначено на 04.01.2019, про що сторони були повідомлені.
Розпорядженням керівника апарату суду №П-7/19 від 08.01.2019, відповідно до ч. 9 ст.32 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 43 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Запорізької області, враховуючи перебування у відпустці судді-доповідача у справі ОСОБА_4 з 17.12.2018 по 10.01.2019, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №908/1891/17.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2019 справу №908/1891/17 передано на розгляд судді Федоровій О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.01.2019 прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 32/114/17-22/118/18-28/1/19. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.02.2019.
Ухвалою від 11.02.2019 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання, судове засідання призначено на 15.03.2019.
12.03.2019 та 15.03.2019 від позивача надійшли клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які судом задоволені.
15.03.2019 від відповідача надійшли письмові пояснення по суті спору, які судом також долучені до матеріалів справи.
Ухвалою від 15.03.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 05.04.2019.
В судовому засіданні 05.04.2019 оголошено перерву до 11.04.2019.
В судовому засіданні 11.04.2019 були присутні представники обох сторін, здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом «Оберіг».
Представники позивача підтримали позовні вимоги.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, просив у позові відмовити.
В судовому засіданні 11.04.2019 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, суд
19.05.2017 між ПАТ "Запоріжжяобленерго" (постачальником електричної енергії, відповідачем) та Якимівським міжрайонним управлінням водного господарства (споживачем, позивачем) укладено договір про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти № 39, за умовами якого відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 6.3 договору споживач зобов'язується, зокрема, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору, оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік знаття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".
Згідно з п. 8.3.3 договору споживач сплачує постачальнику оперативно-господарську санкцію у розмірі вартості недоврахованої електроенергії, розрахованої, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (Методика), у разі таких дій споживача: - самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
14.06.2017 представниками ПАТ "Запоріжжяобленерго" було проведено перевірку насосної станції - НС 1р-8, поблизу с. Розівка, за результатами якої було виявлено порушення Якимівським міжрайонним управління водного господарства п.п. 3.31, 3.3, 10.2.26 ПКЕЕ, а саме: зрив пломби ПАТ "Запоріжжяобленерго" № С31173699 (пломбувальний дріт повністю розірваний), що була встановлена згідно з актом про опломбування від 18.05.2017 на дверях вхідної комірки 6 кВ, в результаті чого був відкритий доступ до вторинних кіл розрахункового приладу обліку. За результатами такої перевірки було складено акт про порушення № 000339 від 14.06.2017 (а.с. 38-40, т. 1).
Вказаний акт було підписано уповноваженими представниками енергопостачальної організації та представником споживача - ОСОБА_5 В графі акту "зауваження до складено акту" представник споживача зазначив, що пломба зірвана без його сприяння, при невідомих для нього обставинах.
Судами встановлено, що 14.06.2017 ОСОБА_5 було складено службову записку про відмову представника ПАТ "Запоріжжяобленерго" здійснити опломбування дверей ввідної комірки 6 кВ без технічної перевірки.
19.06.2017 позивач звертався до відповідача з проханням здійснити опломбування вводу 6 кВ на НС 1Р-8; 20.06.2017 було здійснено пломбування розрахункового засобу обліку на об'єкті НС 1р-8, про що складено акт про пломбування від 20.06.2017.
07.09.2017, у присутності представника споживача - ОСОБА_5, відбулось засідання комісії ПАТ "Запоріжжяобленерго", на якому було прийнято рішення: застосувати оперативно-господарську санкцію, виконати розрахунок неврахованої електроенергії за актом згідно з Методикою, затвердженою постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006, відповідно до п. п. 2.3, 2.5 за порушення, зазначене у підпункті 2 п. 2.1, за 32 дні, з них 27 днів, що передували дню виявлення порушення, а саме: за період з 18.05.2017 по 20.06.2017, час роботи 7 днів на тиждень 24 години на добу. Кількість недоврахованої електроенергії складає 295 320 кВт.год на суму 497 911,69 грн.
Прийняте рішення оформлено протоколом № 9 засідання комісії з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією від 07.09.2017 (а.с. 42 - 43, т. 1).
За змістом ст. ст. 235, 236 Господарського кодексу України, а також ПКЕЕ, рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електричної енергії є оперативно-господарською санкцією, у разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України може звернутися до суду з вимогою про скасування такої санкції.
У вересні 2017 року Якимівське міжрайонне управління водного господарства звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про скасування рішення комісії з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією ПАТ "Запоріжжяобленерго", оформленого протоколом № 9 від 07.09.2017, про застосування до позивача оперативно-господарської санкції в сумі 497 911,69 грн.
На думку позивача, оспорюване рішення відповідача є незаконним, оскільки позивач не здійснював самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії, відсутнє пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, а також споживання електроенергії поза засобами обліку. Також позивач посилається на те, що при визначені періоду нарахування суми недоврахованої електричної енергії з 18.05.2017 по 20.06.2017 відповідачем не взято до уваги довідку Мелітопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області № 01/22-54-004 від 12.06.2017, згідно з якою станом на 12.06.2017 щитова насосної станції НС1Р-8, поблизу с. Розівка - опломбована.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.11.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у даній справі, позов задоволено. Скасовано рішення ПАТ "Запоріжжяобленерго", оформлене протоколом № 9 засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією від 07.09.2017 про застосування до позивача оперативно-господарської санкції в сумі 497 911,69 грн.
Постановою Верховного Суду від 04.07.2018 скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 29.11.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у справі за № 908/1891/17, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
За висновком Верховного Суду, за умови правильної кваліфікації правопорушення та доведення вини правопорушника, покладення в основу розрахунку оперативно-господарської санкції неправильних даних не може бути підставою для скасування рішення, яким визначено оперативно-господарську санкцію в цілому, а є підставою для його скасування лише в частині надмірно нарахованих сум.
Господарськими судами не було належним чином досліджено наявні в матеріалах справи докази, зокрема, акт № 000339 від 14.06.2017, яким було зафіксовано вказане порушення 14.06.2017, протокол засідання комісії № 9. Вказуючи на те, що рішення комісії, оформлене протоколом № 9 від 07.09.2017, в частині визначення періоду нарахування недоврахованої електроенергії, прийнято з порушенням п. 2.5 Методики, адже розрахунок помилково було проведено з 18.05.2017 по 20.06.2017, а не з 12.06.2017, не встановили згідно з належними доказами у справі періоду, за який нараховується вартість недоврахованої електричної енергії (а в основу свого рішення суди поклали лише довідку №01/22-54-004 від 12.06.2017); не з'ясували обґрунтованість нарахувань за період з 15.06.2017 по 20.06.2017; не здійснили і самого розрахунку суми згідно з Методикою.
Верховний Суд вказав на те, що під час нового розгляду суду необхідно врахувати викладене, належним чином дослідити всі наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, встановити наявність чи відсутність підстав для скасування рішення ПАТ "Запоріжжяобленерго", оформленого протоколом № 9 засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією від 07.09.2017; з урахуванням акту № 000339 від 14.06.2017, здійснити перерахунок недоврахованої електричної енергії за період, передбачений Методикою, та ухвалити рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 236 - 238 ГПК України.
За приписами ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Виходячи з висновків Верховного Суду, при новому розгляді справи суду належить встановити наявність чи відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення відповідача про застосування оперативно-господарської санкції взагалі, у тому числі оцінити правильність розрахунку оперативно-господарської санкції.
Здійснивши оцінку спірних правовідносин сторін з огляду на приписи законодавства, наявні докази у справі, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
На момент складення акту про порушення (14.06.2017) взаємовідносини між постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) в процесі продажу і купівлі електричної енергії були врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 (далі Правила). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 3.31 Правил визначено, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.
При пломбуванні оформляється акт про пломбування. У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них (п. 3.32 Правил).
Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (п. 3.3 Правил).
У матеріалах справи наявний акт про опломбування від 18.05.2017 (том 1 а.с. 41), згідно з яким виконано пломбування розрахункового засобу обліку НС 1п-8, 6 кв ZMD410CR44.0007.c2s2 №96076229. Опломбовано двері лічильника пломбою № с31173699. Акт про пломбування підписаний представником споживача.
Актом про порушення №000339 від 14.06.2017 (том 1 а.с. 38) зафіксовано факт зриву вказаної пломби.
Пунктом 6.40 Правил визначено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006.
Відповідно до п. 6.41 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
Представник споживача підписав акт про порушення та визнав факт зриву пломби, зауваживши при цьому, що пломба зірвана без відома споживача за невідомих обставин. Інших зауважень в акті не викладено.
Згідно з п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656 (далі - Методика), вона застосовується на підставі акту про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів (пп. 2 п. 2.1 Методики).
Тобто достатньою підставою для кваліфікації правопорушення за пп. 2 п. 2.1 Методики є факт відсутності пломби в місці, указаному в акті про пломбування. Зазначена норма Методики не передбачає додаткового встановлення факту втручання споживача в роботу приладів обліку, як це передбачено в пп. 1 п. 2.1 Методики, коли встановлюється факт пошкодження цілісності пломб або пломбувального матеріалу.
В абз. 2 п. 3.31 Правил зазначено, що пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
За визначенням Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ДНАОП 0.00-1.21-98), затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 №4, вторинні (допоміжні кола) - сукупність рядів затискачів і електричних приводів, що з'єднують прилади і пристрої керування автоматики, вимірювання, захисту і сигналізації.
Отже, відсутність пломби в місці, яке має бути обов'язково опломбовано згідно з вимогами законодавства, надає споживачу можливість доступу до струмоведучих частин схеми обліку.
У той же час саме лише пошкодження пломби або пломбувального матеріалу при збереженні пломби в місці пломбування може і не свідчити про втручання в роботу приладу обліку, оскільки пломба при цьому порушенні зберігається, тому за пп. 1 п. 2.1 Методики додатково вимагається встановити факт втручання споживача в роботу приладу обліку.
В даному випадку актом про порушення зафіксовано саме відсутність (зрив) пломби.
Представник відповідача також підтвердив, що пломба під час перевірки взагалі була відсутня.
Позивач, у свою чергу, не спростував цих доводів. Посилаючись на те, що був пошкоджений тільки пломбувальний дріт, на якому розміщувалась пломба), позивач не надав суду для огляду пломби з відбитком тавра енергопостачальника на підтвердження того, що пломба була збережена. В акті про порушення про це не зазначено.
При цьому в акті про порушення відповідачем викладено висновок про те, що в результаті зриву пломби був відкритий доступ до вторинних кіл розрахункового приладу обліку.
Факт доступу до вторинних кіл, виходячи зі змісту наведених норм абз. 2 п. 3.31 Правил, та наведеного визначення вторинних кіл, надавав споживачу можливість доступу до струмоведучих частин схеми обліку.
Позивач в акті про порушення дану обставину не спростував, не надав зауважень щодо цього факту.
Відповідно до вимог п. 3.31 Правил розрахунковий прилад обліку має містити пломби як на затискній кришці, так і на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, дверях комірок трансформаторів напруги та всіх пристроях, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
Враховуючи викладене, суд відхилив посилання позивача на те, що актом про порушення зафіксовано наявність іншої пломби - №11-0022838 на клемній кришці, яка за даними акту не була пошкоджена, а також посилання на те, що індикатори дії постійного (змінного) магнітного або електричного полів не порушені. Крім того, сторони не надали суду доказів встановлення пломби №11-0022838 на клемній кришці, а також докази встановлення індикаторів.
З огляду на викладене, виявлене правопорушення вірно кваліфіковано позивачем за пп.2 п. 2.1 Методики та не потребує додаткового встановлення факту втручання споживача в роботу приладу обліку, оскільки дане порушення за своїм змістом свідчить про наявність у споживача наявності доступу до струмоведучих частин схеми обліку.
За п. 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Відповідно до п. 2.5 Методики в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) визначається за формулою (W доб. = P · t доб. · K в), де P - потужність (кВт), визначена як: а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі); б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта порушень ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта порушень ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі); в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність); t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що складає: при однозмінній роботі споживача - t = 8; при двозмінній роботі споживача - t = 16; при тризмінній роботі споживача - t = 24; при інших режимах роботи визначається на підставі договору; K в (K в.і) - коефіцієнт використання струмоприймачів (додаток 1).
За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K в = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті порушень, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K в = 0,75.
При цьому кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер., день), визначається за формулою (Д пер = Д пор + Д усун), де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення; Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Д усун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Д усун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.
Розрахунок по акту порушення проведено позивачем за період з 18.05.2017 по 20.06.2017 за 32 днів. При цьому за травень розрахунок здійснено за 13 днів, а за червень - 19 днів. Тобто фактично розрахунок проведено за період з 18.05.2017 по 19.06.2017, що підтвердив позивач у своїх письмових поясненнях до суду.
Період розрахунку відповідає вимогам п. 2.5 Методики, оскільки 18.05.2017 - це день останньої контрольної перевірки приладу обліку, а 20.06.2017 - день усунення виявленого порушення.
Доводи відповідача про те, що при визначенні періоду розрахунку слід враховувати довідку Мелітопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області №01/22-54-004 від 12.06.2017 суд визнав безпідставними з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з цього, кожний доказ має відповідати не лише вимозі про належність доказів (тобто містити інформацію про предмет доказування), а й бути достовірним та допустимим.
Органи Держенергонагляду наділені повноваженнями здійснювати нагляд за технічним станом електричних установок, приладів обліку та режимів споживання приладів обліку відповідно до п. 15 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 № 929, та підпунктів 3.1.2, 3.1.3, 3.1.5 пункту 3.1 розділу 3 «Функції» Положення про Мелітопольське відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області. затвердженого 18.12.2015 начальником Держенергонагляду у Дніпровському регіоні - заступником Головного державного інспектора України з енергетичного нагляду у Дніпровському регіоні (том 1 а.с. 143-148).
Втім, відповідно до Закону України від 03.11.2016 № 1728-VІІІ «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з дня набрання чинності даним Законом (01.01.2017) і до 31.12.2107 було встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 3 цього Закону позапланові заходи нагляду (контролю) могли здійснюватися за бажанням суб'єкта господарювання на підставі його письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю).
В даному випадку органи Держенергонагляду здійснили перевірку позивача в період дії мораторію за зверненням позивача №10/169 від 02.03.2017.
Відповідно до п. 5.1 Інструкції з організації проведення заходів державного енергетичного нагляду за суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії та оформлення їх результатів, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2004 №817 (у редакції наказу Міністерства палива та енергетики України від 25.06.2008 №345), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 20.01.2005 №71/10351, за результатами здійснення планового або позапланового заходу (обстеження, перевірки, огляду або інспектування) державний інспектор залежно від ступеня ризику від здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання та цілей заходу складає акт здійснення заходу з державного енергетичного нагляду (контролю), форма якого затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 15.11.2010 №473, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1374/18669.
В даному випадку результати перевірки оформлені не актом, а довідкою. Разом із цим, господарський суд не наділений компетенцією надавати правову оцінку цій довідці з точки зору її правомірності. Оскільки в цілому до повноважень органів Держенергонагляду відносилося проведення перевірок суб'єктів господарювання за їх зверненнями, суд приймає дану довідку як доказ здійснення перевірки позивача органами Держенергонагляду.
Однак, суд зауважує, що докази мають відповідати не тільки вимозі про належність (тобто містити інформацію про предмет доказування), але й відповідати вимозі допустимості.
За приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Пунктом 3.33 Правил передбачено, що електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.
Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.
Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.
Виходячи з наведеного, норми Правил та Методики, яка встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами цих Правил (п. 1.1 Методики), розуміють для мети визначення періоду розрахунку саме контрольні огляди та технічні перевірки, що здійснюються електропередавальною організацією (в даному випадку - відповідачем).
Враховуючи викладене, довідка органу Держенергонагляду в даному випадку не може бути прийнята судом на підтвердження факту відсутності правопорушення, зафіксованого в акті, оскільки є допустимим доказом здійснення контрольного огляду в розумінні Правил та Методики може бути тільки перевірка відповідача. Остання така перевірка проводилась 18.05.2017, тому позивач правомірно здійснив розрахунок оперативно-господарської санкції, починаючи з 19.05.2017.
Стосовно дати усунення порушення суд зазначає, що відповідно до вимог п. 2.5 методики таке усунення має бути оформлено двостороннім актом сторін. Пломбування ввідної комірки 6 кв. приладу обліку ZMD410CR44.0007.c2s2 №96076229 було здійснено 20.06.2017, що оформлено двостороннім актом сторін. Отже саме з цієї дати відповідно до п.2.5 Методики порушення вважається усунутим. Іншого порядку визначення дати усунення порушення Методика не містить.
Щодо застосованого позивачем цілодобового режиму роботи електроустановок позивача для визначення розрахунку не облікованої електричної енергії суд зазначає, що відповідно до п. 2.5 Методики тривалість роботи обладнання протягом доби (год.) визначається залежно від режиму роботи обладнання, що складає: при однозмінній роботі споживача - t = 8; при двозмінній роботі споживача - t = 16; при тризмінній роботі споживача - t = 24; при інших режимах роботи визначається на підставі договору.
В даному випадку в додатку №5 до договору про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти, від 1905.2017 №39 викладено перелік точок розрахункового обліку споживача із зазначенням кількості годин роботи на добу, в якому міститься кількість годин роботи для об'єкта позивача - ІР-8 ввод 6кв Т1, ZMD41cr44 №96076229 - 7 днів на тиждень, 24 год на добу.
У той же час, постачальник електричної енергії згідно з пп. 6.2.2 п. 6.2 договору зобов'язався забезпечити цілодобове безперебійне постачання електричної енергії протягом строку дії цього договору.
Отже, виходячи з умов договору передбачено цілодобове постачання електричної енергії на цей об'єкт.
У п. 1 довідки органу Держенергонагляду, на яку також посилається позивач, зафіксовано, що режим роботи енергоустаткування, що знаходиться в експлуатації позивача, - цілодобово.
Доводи позивача про необхідність врахування при розрахунку фактичного часу роботи обладнання відповідно до журналу роботи обладнання є безпідставними з огляду на те, що за приписами п.2.5 Методики слід враховувати саме режим роботи обладнання, передбачений в договорі, маючи на меті визначення обсягу електричної енергії в разі максимального потенційного її споживання, а не фактичний задокументований час роботи обладнання.
Додаток 7, на який посилається позивач, в обґрунтування доводів про необхідність врахування фактичного часу роботи обладнання, не визначає режим роботи обладнання, а регулює порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку. Отже, позивач посилається на цей додаток безпідставно.
Таким чином, відповідач вірно застосував показник часу роботи обладнання t = 24, виходячи з умов договору, при визначенні режиму роботи обладнання.
Також відповідач вірно визначив дозволену потужність в розмірі 1200 кВт відповідно до даних додатку №5 для об'єкта позивача - ІР-8 ввод 6кв Т1, ZMD41cr44 №96076229.
Враховуючи викладене, суд встановив, що відповідач вірно кваліфікував правопорушення за пп. 2 п.2.1 Методики, вірно визначив всі вихідні дані для розрахунку не облікованої електричної енергії та здійснив вірний розрахунок оперативно-господарської санкції, тому відсутні правові підстави для скасування оспорюваного рішення комісії з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією ПАТ "Запоріжжяобленерго", оформленого протоколом № 9 від 07.09.2017 про застосування до позивача оперативно-господарської санкції в сумі 497 911,69 грн.
За таких обставин суд відмовляє позивачу в позові.
Виходячи зі змісту положень ч. 14 ст. 129 ГПК України, суд апеляційної, касаційної інстанції здійснює розподіл судових витрат у разі, коли справа не передається на новий розгляд.
В даному випадку справа передана на новий розгляд суду першої інстанції і відповідно до постанови Верховного Суду від 04.07.2018 у даній справі, питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України має бути вирішено при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача, оскільки позов визнаний судом необґрунтованим і в позові відмовлено.
Так, предметом спору є немайнова вимога про скасування оперативно-господарської санкції. На момент подання позову (2017рік) судовий збір за розгляд немайнових вимог відповідно до ч. 1, пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеному станом на 1 січня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» тобто 1600,00 грн.
Позивач сплатив при поданні позову судовий збір в розмірі 7468,69 грн. платіжним дорученням №993 від 15.09.2017 (том 1 а.с. 11). Отже, переплата судового збору складає 5868,69 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 Закону України “Про судовий збір” у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Таким чином, сума 5868,69 грн. судового збору буде повернута позивачу ухвалою суду після подання відповідної заяви до суду.
За розгляд апеляційної скарги відповідачем було сплачено відповідно до ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 22.12.2017 у справі №908/1891/17 (про залишення апеляційної скарги без руху) судовий збір в розмірі 1760,00 грн. платіжним дорученням №45095 від 08.06.2017 (том 2 а.с. 35).
За розгляд касаційної скарги відповідачем сплачено судовий збір відповідно до пп. 5 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви - 3200,00 грн. (1600,00 х 200% = 3200,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №73411 від 18.04.2018 (том 2 а.с. 132).
Оскільки за результатами перегляду справи заперечення відповідача виявились обґрунтованими, то витрати на апеляційний та касаційний перегляд були понесені відповідачем безпідставно. У зв'язку з цим з позивача на користь відповідача належить стягнути судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 1760,00 грн. та за розгляд касаційної скарги в сумі 3200,00 грн.
Керуючись 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Витрати зі сплати судового збору в сумі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) покласти на позивача.
Стягнути з Якимівського міжрайонного управління водного господарства (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Центральна, 66, ідентифікаційний код 010343359) на користь публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код 00130926) витрати за розгляд апеляційної скарги в сумі 1760,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят грн. 00 коп.) та витрати за розгляд касаційної скарги в сумі 3200,00 грн. (три тисячі двісті грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22.04.2019.
Суддя О.В.Федорова