Рішення від 09.04.2019 по справі 910/1329/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2019Справа № 910/1329/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Міністерства оборони України (03168, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 6)

до проФізичної особи - підприємця Лавренюк Олени Григорівни (АДРЕСА_1) стягнення штрафних санкцій у розмірі 605 613 грн. 60 коп.

Представники:

від Позивача: Кривошея Д.А. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: Кондратенко К.В. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Міністерство оборони України (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Лавренюк Олени Григорівни (надалі також - «Відповідач») про стягнення штрафних санкцій у розмірі 605 613 грн. 60 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором про поставку для держаних потреб матеріально - технічних засобів речової служби №286/3/18/148 від 06.04.2018 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2019 року відкрито провадження у справі № 910/1329/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.03.2019 року.

В судове засідання 05.03.2019 року з'явився представник Позивача. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, запропоновано Позивачу надати належним чином завірені копії видаткових накладних відповідно до п. 5.3. Договору, відкладено підготовче судове засідання на 26.03.2019 року.

14.03.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи накладних.

26.03.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, продовження строку для подання відзиву.

В судове засідання 26.03.2019 року з'явився представник Позивача. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача в частині про відкладення розгляду справи та продовження строку для подачі відзиву, задоволено клопотання Відповідача в частині надання матеріалів справи на ознайомлення, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2019 року.

09.04.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судове засідання 09 квітня 2019 року з'явились представники Сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача, залучено відзив до матеріалів справи.

Представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 09 квітня 2019 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

06.04.2018 року між Міністерством оборони України (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем Лавренюк Оленою Григорівною (Постачальник) було укладено Договір про поставку для держаних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/18/148, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується у 2018 році поставити Замовнику футболки та сорочки (1833) (Лот 1. Футболки 18331000-8 (Фуфайка (з короткими рукавами) з трикотажного бавовняного кулірного полотна, тип 2, вид 2), а Замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому Договорі. (а.с.16-26)

Номенклатура товару, передбаченого до поставки за Договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання Договору, визначаються Специфікацією, зокрема, до 15.04.2018 (включно) - 30 000 шт. вартістю 1624500 грн. без ПДВ; до 30.04.2018 (включно) - 20 000 шт. вартістю 1083000 грн. без ПДВ; до 30.06.2018 (включно) - 50 000 шт. вартістю 2707500 грн. без ПДВ; усього за рік 100000 штук вартістю 5415000 грн. без ПДВ, ціна товару з ПДВ - 6498000 грн. (п.1.2 Договору)

Згідно з п.5.3 Договору датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем Замовника в акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній Постачальника.

Пунктом 7.3.4 Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання Постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості Договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018 року включно, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. (п.10.1 Договору)

Додатковою угодою №1 від 27.06.2018 року до Договору про поставку для держаних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/18/148 від 06.04.2018 року Сторони внесли зміни до п.1.2 Договору, зокрема, строки (терміни) виконання Договору: до 15.05.2018 (включно) - 30 000 шт. вартістю 1624500 грн. без ПДВ; до 30.05.2018 (включно) - 20 000 шт. вартістю 1083000 грн. без ПДВ; до 30.07.2018 (включно) - 50 000 шт. вартістю 2707500 грн. без ПДВ; усього за рік 100000 штук вартістю 5415000 грн. без ПДВ, ціна товару з ПДВ - 6498000 грн. (а.с.13-14)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про поставку для держаних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/18/148 від 06.04.2018 року Відповідач здійснив поставку товару, а Позивач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується Актами приймального контролю товару за якістю №1 від 09.07.2018 року, №2 від 05.07.2018 року, видатковими накладними №826 від 04.07.2018 року у кількості 30000 шт. на суму 1949400 грн. 00 коп., №825 від 04.07.2018 року у кількості 20000 шт. на суму 1299600 грн. 00 коп. (а.с.27-28, 48-49)

Позивачем була надіслана на адресу Відповідача претензія від 16.07.2018 року з вимогою сплатити штрафні санкції, у відповідь на яку останній листами №10931, №10930 від 21.08.2018 року повідомив про наявність істотної зміни обставин. (а.с.29-38)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що всупереч умовам Договору Відповідачем був поставлений товар з порушенням строків. Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Лавренюк Олени Григорівни пеню у розмірі 105 753 грн. 60 коп. та штраф у розмірі 454 860 грн. 00 коп.

Заперечуючи проти позову Відповідач зазначав, що визначені у договорі строки поставки не могли бути виконані Відповідачем з урахуванням обставин, які не залежали від постачальника, про що зазначено у висновку Торгово - промислової палати України про істотну зміну обставин.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Міністерства оборони України підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про поставку для держаних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/18/148 від 06.04.2018 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про поставку для держаних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/18/148 від 06.04.2018 року Відповідач здійснив поставку товару, а Позивач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується Актами приймального контролю товару за якістю №1 від 09.07.2018 року, №2 від 05.07.2018 року, видатковими накладними №826 від 04.07.2018 року у кількості 30000 шт. на суму 1949400 грн. 00 коп., №825 від 04.07.2018 року у кількості 20000 шт. на суму 1299600 грн. 00 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.27-28, 48-49)

Згідно з п.5.3 Договору датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем Замовника в акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній Постачальника.

Такими чином, Судом встановлено, що всупереч умовам Договору про поставку для держаних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/18/148 від 06.04.2018 року Фізичною особою - підприємцем Лавренюк Оленою Григорівною була здійснена поставка товару у кількості 30000 шт. на суму 1949400 грн. 00 коп. та у кількості 20000 шт. на суму 1299600 грн. 00 коп. лише 09.07.2018 року та 05.07.2018 року відповідно, що підтверджується датами, вказаними одержувачем Замовника в актах приймального контролю якості товару та видаткових накладних, тобто з порушенням строку, визначеного Договором.

Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача, що визначені у договорі строки поставки не могли бути виконані Відповідачем з урахуванням обставин, які не залежали від постачальника, про що зазначено у висновку Торгово - промислової палати України про істотну зміну обставин, оскільки на підставі вказаного висновку №1703-4/272 від 29.05.2018 року між Сторонами була укладена Додаткова угода №1 від 27.06.2018 року до Договору про поставку для держаних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/18/148 від 06.04.2018 року, якою Сторони внесли зміни до строків (термінів) виконання Договору в частині здійснення поставки. Таким чином, наявність істотної зміни обставин була врахована Сторонами, а тому Суд не приймає до уваги доводи Відповідача в цій частині на підтвердження неможливості виконання зобов'язання з поставки товару з причин, що не залежали від нього.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 16.05.2018 р. по 09.07.2018 р. у розмірі 150 753 грн. 60 коп. та 7% штрафу у розмірі 454 860 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов»язань.

Пунктом 7.3.4 Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання Постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості Договору.

Виходячи з того, що сторони умовами договору передбачили застосування у разі порушення терміну поставки продукції пені та штрафу від суми несвоєчасно поставленого товару; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема, штраф, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов»язань, а не тільки за невиконання грошового зобов»язання, Суд вважає, що вимоги Позивача є обґрунтованими.

Крім того, Суд звертає увагу, що з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв»язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 16.05.2018 р. по 09.07.2018 р. у розмірі 150 753 грн. 60 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі. При цьому, Суд зазначає, що Позивачем невірно визначено період закінчення нарахування, оскільки день здійснення поставки не включається в період часу, за який стягується пеня. Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 16.05.2018 року по 08.07.2018 року у розмірі 150 753 грн. 60 коп.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу на підставі п.7.3 Договору про поставку для держаних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/18/148 від 06.04.2018 року, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 7% штрафу у розмірі 454 860 грн. 00 коп.

Таким чином, з Фізичної особи - підприємця Лавренюк Олени Григорівни на користь Міністерства оборони України підлягає стягненню пеня у розмірі 150 753 грн. 60 коп. та штраф у розмірі 454 860 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Міністерства оборони України - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Лавренюк Олени Григорівни (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 000347022) пеню у розмірі 150 753 (сто п'ятдесят тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 60 (шістдесят) коп., штраф у розмірі 454 860 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 9 084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн. 20 (двадцять) коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19 квітня 2019 року.

Суддя О.В. Чинчин

Попередній документ
81335479
Наступний документ
81335482
Інформація про рішення:
№ рішення: 81335481
№ справи: 910/1329/19
Дата рішення: 09.04.2019
Дата публікації: 24.04.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію