номер провадження справи 4/23/19
23.04.2019 Справа № 908/382/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом: Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАЙ-СПЕЦІЇ” (02140, м.Київ, вул. О.Мишуги, 2, офіс 401);
до відповідача ОСОБА_1 товариства “Мелітопольський м'ясокомбінат” (72319, Запорізька обл., м.Мелітополь, вул. Героїв України, 175);
про стягнення заборгованості в розмірі 14422,74 грн.
18.02.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАЙ-СПЕЦІЇ” до ОСОБА_1 товариства “Мелітопольський м'ясокомбінат” про стягнення заборгованості по договору постачання № ДГ-ЛС 00064 від 15.06.2015 в розмірі 14422,74 грн., яка складається з 12617,79 грн. - суми основного боргу, 483,71 грн. - суми 3 % річних, 1321,24 грн. - суми інфляційних втрат.
18.02.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/382/19 розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/382/19, присвоєно справі номер провадження 4/23/19. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання в частині оплати товару в розмірі 12617,79 грн. за договором постачання № ДГ-ЛС 00064 від 15.06.2015. На підставі невиконання зобов'язань відповідачем по договору, позивачем нараховано 483,71 грн. - суми інфляційних втрат, 1321,24 грн. - суми 3 % річних. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач керуючись ст. 54 ГПК України, ст. 525, 530, 610, 611, 692, 625, 712 ЦК України, ст.. ст.. 181, 184, 193, 216, 217, 265 ГК України та договором постачання № ДГ-ЛС 00064 від 15.06.2015, просить стягнути з ПАТ “МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ” 11961,20 грн. суму 12617,79 грн. основного боргу, 483,71 грн. 3 % річних, 1321,24 грн. інфляційних втрат.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою ОСОБА_1 товариства “Мелітопольський м'ясокомбінат” (код ЄДРПОУ 00443513) є: 72319, Запорізька обл., м.Мелітополь, вул. Героїв України, 175, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/382/19 відповідач належним чином повідомлений ухвалою суду від 22.02.2019 про відкриття провадження у справі, яка 27.02.2019 отримана уповноваженою особою АТ “Мелітопольський м'ясокомбінат”, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 7231933278929).
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/382/19.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 22.02.2019 відповідачу запропоновано подати відзив у строк до 13.03.2019.
Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.
Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі
Отже, 25.03.2019 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 23.04.2019.
Розглянувши матеріали справи, суд -
15.06.2015 Спільним українсько-німецьким товариством з обмеженою відповідальністю “ЛАЙ-СПЕЦІЇ” (Постачальник, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством “Мелітопольський м'ясокомбінат” (Покупець, відповідач у справі) укладено Договір постачання № ДГ-ЛС 00064 з протоколом розбіжностей (далі - Договір), згідно п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати товар у встановлений Договором строк, у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаним особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму згідно Договору.
Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на час розгляду справи, назвою відповідача є Акціонерне товариство “Мелітопольський м'ясокомбінат”, організаційно - правова форма - Приватне акціонере товариство.
Пунктами 1.3, 1.4 Договору сторони узгодили, що предметом поставки є товар Постачальника, надалі «Товар». Кількість, асортимент та ціна товару встановлюється згідно специфікації та накладних, підписаних Постачальником і Покупцем (їх уповноваженими представниками), які є невід'ємне частиною цього Договору.
Відповідно до п.2.1, 2.2 Договору поставка ОСОБА_2 виконується згідно заявки, після виконання покупцем п.6.3 Договору. Заявка товару Покупцем виконується по телефону або факсу, а також іншими способами: не пізніше, ніж за 7 днів до припущеної дати поставки.
Згідно п.5.1 Договору постачальник виконує поставку на протязі 2 банківських днів, після виконання зобов'язання покупцем згідно п.6.3 Договору.
Постачаємий за Договором товар оплачується за цінами згідно специфікації, рахунків і товарно-транспортних накладних. Накладні підписуються Постачальником і Покупцем (їх представниками). Вказана у рахунку або товарно - транспортній накладній ціна товару включає в себе ПДВ. транспортні витрати по доставці товару Покупцю (у разі їх наявності), а також інші витрата Постачальника, зв'язані з виконанням зобов'язань по цьому Договору. (п.п. 6.1, 6.2 Договору).
Відповідно до п. 6.3. Договору розрахунок за цим договором здійснюється в національній валюті Україна, шляхом прямого банківського перерказу на поточний рахунок постачальника на умовах 100% передоплати.
Пунктами 11.1 - 11.3 Договору визначено, що договір вступає в силу з часу його підписання сторонами і діє до 31.12.2015. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань по цьому договору. У випадку, якщо за 30 (Тридцять) днів до закінчення строку дії даного Договору жодна із Сторін не виявить бажання його розірвати, Договір вважається щорічно пролонгованим на той самий строк на тих самих умовах.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві ОСОБА_2, а саме:
- за видатковою накладною № 3098 від 13.11.2017 на суму 6904,70 грн.;
- за видатковою накладною № 233 від 01.02.2018 на суму 9630,77 грн.; всього на загальну суму 16535, 47 грн.
Вище зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими особами позивача та відповідача і скріплені відбитками печаток підприємств.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору № ДГ-ЛС 00064 від 15.06.2015 доведений відповідними видатковими накладними, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи скріплені печатками сторін на вказаних видаткових накладних.
Крім того, факт отримання товару підтверджується товарно-транспортними накладними, копії зазначених документів долучені до матеріалів справи.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Сторонами погоджений строк поставки товару - на умовах 100% передоплати. (п.6.3 Договору в редакції протоколу розбіжностей).
Проте матеріали справи не містять, а сторонами не надано доказів виконання п. 6.3 Договору.
Разом з тим, з метою забезпечення гарантованого ст. 16 ЦК України права на захист прав і охоронюваних законом інтересів позивача суд вважає за можливим до спірних правовідносин застосувати положення ст. 692 ЦК України.
Зокрема, зі змісту процитованої раніше ст. 692 ЦК України слідує, що якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
Відтак, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена негайно після такого прийняття.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прийняття відповідачем товару за кожною з видаткових накладних, відповідач не надав суду доказів того, що він відмовився від прийняття такого товару, строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару наступив з моменту прийняття відповідачем товару та підписання кожної окремої видаткової накладної.
Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору за отриманий товар в повному обсязі відповідач не розрахувався. Отриманий товар відповідачем частково оплачений на суму 3917, 68 грн.
Решту заборгованості за отриманий товар за Договором № ДГ-ЛС 00064 від 15.06.2015 відповідач не сплатив.
Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору № ДГ-ЛС 00064 від 15.06.2015 належним чином та в повному обсязі не виконав, чим порушив вимоги чинного законодавства.
Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № ДГ-ЛС 00064 від 15.06.2015 зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим станом на час ухвалення судового рішення за ним рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 12617,79 грн. Доказів протилежного відповідач суду не подав.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, зобов'язання відповідача оплатити поставлений товар не припинено.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
На день розгляду спору відповідач оплату товару в повному обсязі суду не довів.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 12617,79 грн. основного боргу за договором № ДГ-ЛС 00064 від 15.06.2015 пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення 1321,24 грн. інфляційних втрат, які розраховані за видатковою накладною № 3098 від 13.11.2017 в розмірі 628, 84 грн. за період з грудня 2017 по грудень 2018, та за видатковою накладною № 233 від 01.02.2018 в розмірі 692, 40 грн. за період з березня 2018 по грудень 2018.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення 483,71 грн. 3% річних, які розраховані за видатковою накладною № 3098 від 13.11.2017 за період з 14.12.2017 по 09.02.2019 та за видатковою накладною № 233 від 01.02.2018, за період з 04.03.2018 по 09.02.2019.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних позивачем виконаний не вірно, оскільки при розрахунку застосовано п.6.3 Договору без урахування протоколу розбіжностей до нього.
Так, товар за видатковою накладною № 3098 поставлено позивачем 13.11.2017, тобто розрахунок за поставлений товар відповідач мав здійснити - 13.11.2017, а отже прострочка виконання зобов'язання за несплату поставленого товару у відповідача виникла з 14.11.2017, а за видатковою накладною № 233 товар поставлено позивачем 01.02.2018, тобто розрахунок за поставлений товар відповідач мав здійснити - 01.02.2018, а отже прострочка виконання зобов'язання за несплату поставленого товару у відповідача виникла з 02.02.2018.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши надані позивачем розрахунки, судом встановлено, що сума інфляційних втрат становить 1 251, 56 грн., а саме: за видатковою накладною № 3098 від 13.11.2017 за період з грудня 2017 по жовтень 2018 в розмірі 559, 10 грн. та за видатковою накладною № 233 від 01.02.2018 за період з березня 2018 по грудень 2018 в розмірі 692, 46 грн.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат за несвоєчасну оплату товару є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково, в сумі 1 251, 56 грн. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних втрат за несвоєчасну оплату товару судом відмовляється в задоволенні позову.
Відповідно, сума 3% річних становить 483,66 грн., а саме: за видатковою накладною № 3098 від 13.11.2017 за період з 14.12.2017 по 09.02.2019 в розмірі 212,15 та за видатковою накладною № 233 від 01.02.2018 за період з 04.03.2018 по 09.02.2019 в розмірі 271,51 грн.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасну оплату товару є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково, в сумі 483,66 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних за несвоєчасну оплату товару судом відмовляється в задоволенні позову.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_1 товариства “Мелітопольський м'ясокомбінат” 12617,79 грн. основного боргу, 483,66 грн. 3 % річних, 1 251, 56 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАЙ-СПЕЦІЇ” до ОСОБА_1 товариства “Мелітопольський м'ясокомбінат” задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 товариства “Мелітопольський м'ясокомбінат” (72319, Запорізька обл., м.Мелітополь, вул. Героїв України, 175, код ЄДРПОУ 00443513) на користь Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАЙ-СПЕЦІЇ” (02140, м.Київ, вул. О.Мишуги, 2, офіс 401, код ЄДРПОУ 24585755) заборгованість в розмірі 12617 (дванадцять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 79 коп., 483 (чотириста вісімдесят три) грн. 66 коп. 3% річних, 1 251 (одну тисячу двісті п'ятдесят одну) грн. 56 коп. інфляційних втрат, 1911 (одну тисячу дев'ятсот одинадцять) грн. 71 коп. судового збору Видати наказ.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повне судове рішення складено “23” квітня 2019 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.