22 квітня 2019 року
Київ
справа №826/509/17
провадження №К/9901/10727/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Н.В. Коваленко, перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ у місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов'язання вчинити дії,
Касаційна скарга разом з клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження та звільнення від сплати судового збору надійшла 16 квітня 2019 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до суду 14 квітня 2019 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 вказує на те, в період з 27 лютого 2019 року по 15 березня 2019 року знаходився у м. Львові. Копію оскаржуваного рішення апеляційного судуотримала його дружина. З повним рішенням суду апеляційної інстанції він ознайомився 15 березня 2019 року. Враховуючи, що касаційну скаргу подано протягом тридцяти днів з для ознайомлення з повним рішенням апеляційного суду, просить поновити строк на касаційне оскарження.
Встановлено, що 14 лютого 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд у відкритому судовому засіданні прийняв оскаржувану постанову, повний текст якої складено 04 березня 2019 року. Отже останнім днем касаційного оскарження рішень було 03 квітня 2019 року. З касаційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 14 квітня 2019 року.
Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Проаналізувавши вказані норми та причини пропуску строку, вказані у клопотанні про поновлення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про визнання їх неповажними.
ОСОБА_1 також заявив клопотання, в якому, посилаючись на тяжкий майновий стан, просить звільнити його від сплати судового збору.
За правилами частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а також якщо позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вивчивши клопотання, суд дійшов висновку про неможливість його вирішення, оскільки не додано доказів про майновий стан скаржника.
13 лютого 2018 року Велика Палата Верховного Суду в ухвалі № 800/533/17 висловила позицію про те, що доказами майнового стану особи можуть слугувати, зокрема, довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній рік.
З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач є фізичною особою, звернувся до суду з позовом у 2017 році та заявив одну позовну вимогу немайнового характеру.
За змістом частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1280,00 грн (200% від 1600,00 * 0,4).
Частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліків шляхом звернення до суду із заявою, в якій зазначити інші підстави пропуску строку на касаційне оскарження, а також надання документа про сплату судового збору або доказів майнового стану для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ у місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов'язання вчинити дії.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги десять днів з дня вручення копії ухвали шляхом звернення до суду із заявою, в якій зазначити інші підстави пропуску строку на касаційне оскарження, а також надання документа про сплату судового збору або доказів майнового стану для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
3. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Коваленко