17 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/2506/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Ільчишин Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,
позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Зубович-Яворської О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 03 квітня 2017 року (прийняту у м. Львові суддею Ліушем А.І.) в адміністративній справі № 462/3211/16-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
25 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із заявою, у якій, з урахуванням уточнень, просив переглянути за нововиявленими обставинами постанову Залізничного районного суду м. Львова від 29 червня 2016 року у справі № 462/3211/16-а; зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі міста Львова (правонаступником якого є Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова) провести перерахунок та виплату призначеної йому пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції від 05.11.1991, чинній на час призначення пенсії) у розмірі 89% від заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури на підставі довідки прокуратури Львівської області №18/1139 від 04 липня 2016 року, починаючи з 01 квітня 2016 року, тобто з дня відмови в перерахунку пенсії.
Вимоги заяви обгрунтовував тим, що цим рішенням суду було зобов'язано відповідача провести йому перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Львівської області № 18/850-вих16 від 18.03.2016, у якій розмір зарплати становив 12 140,33 грн.
04.07.2016 він отримав нову довідку прокуратури Львівської області № 18/1139, згідно якої сума для перерахунку пенсії становить 16 193,72 грн; зазначено також, що довідку № 18/850-вих16 від 18.03.2016 вважати недійсною. Вважає цю обставину нововиявленою, так як при пред'явленні позову та прийнятті судового рішення ні він, ні суд не знали і не могли знати про заміну довідки.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03 квітня 2017 року заяву задоволено. Постанову Залізничного районного суду міста Львова від 29 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі міста Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії за вислугою років скасовано.
При винесенні вказаної ухвали суд першої інстанції встановив, що наведені позивачем обставини є нововиявленими у розумінні статті 361 ЦПК України.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 03 квітня 2017 року позов задоволено.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Львівської області №18/1139 від 04 липня 2016 року.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції на час призначення пенсії) на підставі довідки, виданої прокуратурою Львівської області №18/1139 від 04 липня 2016 року.
Не погодившись із зазначеною постановою, її оскаржило Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова, яке вважає, що при ухваленні цієї постанови суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи; також було порушено норми матеріального і процесуального права. Тому просило постанову суду першої інстанції від 03 квітня 2017 року скасувати і постановити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
У запереченні на апеляційну скаргу позивач вказав, що доводи апелянта є безпідставними, не грунтуються на нормах чинного законодавства, при тому, що у довідках прокуратури про заробітну плату вказано, що всі виплати приведено у відповідності до вимог чинного законодавства; тому просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова задоволено.
Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 03 квітня 2017 року у справі № 462/3211/16-а скасовано, та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Не погодився із цією постановою, ОСОБА_2 оскаржив її в касаційному порядку.
Постановою Верховного Суду від 31 січня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 462/3211/16-а скасовано.
Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що відповідно до положень КАС України, чинних на момент винесення рішення судом апеляційної інстанції, процес перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами полягав у з'ясуванні питання, чи є наведені заявником обставини нововиявленими у розумінні статті 245 КАС України та чи дотримано строк звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, визначений статтею 247 КАС України. З'ясування вказаних обставин судом є первинним, оскільки лише у разі наявності нововиявлених обставин попереднє судове рішення може бути скасовано та прийнято нове рішення.
Суд зауважив, що висновки суду стосовно прийнятності зазначених, на думку заявника, нововиявлених обставин та відповідне рішення по суті вимог мають бути викладені в одному процесуальному документі суду, оскільки є нерозривно пов'язаними.
Проте, як видно з постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, суд апеляційної інстанції не надав жодної правової оцінки тому, чи можна вважати отриману позивачем довідку прокуратури Львівської області від 04 липня 2016 року нововиявленою обставиною у розумінні приписів статті 245 КАС України, як і не дослідив питання дотримання строків звернення до суду із відповідною заявою, встановлених статтею 247 КАС України, хоча вказані обставини є передумовою для можливості переглянути справу по суті вимог після набрання судовим рішенням законної сили.
Більш того, судове рішення взагалі не містить висновків суду щодо наслідків розгляду поданої ОСОБА_2 заяви про перегляд постанови Залізничного районного суду міста Львова від 29 червня 2016 року (щодо наявності підстав для її задоволення чи відмови у задоволенні останньої).
Суд апеляційної інстанції також не надав і правової оцінки висновкам суду першої інстанції за наслідками розгляду поданої позивачем заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в тому числі, і викладеним в ухвалі Залізничного районного суду м. Львова від 03.04.2017 у справі №462/3211/16-а, якою задоволено заяву ОСОБА_2 та скасовано постанову Залізничного районного суду міста Львова від 29.06.2016.
Фактично суд апеляційної інстанції у межах справи № 462/3211/16-а здійснив апеляційний перегляд не рішення суду першої інстанції за заявою за нововиявленими обставинами, а постанови за новими позовними вимогами ОСОБА_2, що свідчить про порушення судом норм процесуального права та невстановлення всіх обставин справи, які мають важливе значення для її правильного вирішення.
Також суд вказав, що під час нового розгляду справи суду потрібно надати правову оцінку тому, чи можна вважати отриману позивачем довідку прокуратури Львівської області від 04 липня 2016 року нововиявленою обставиною у розумінні приписів статті 245 КАС України, дослідити питання дотримання строків звернення до суду із відповідною заявою, встановлених статтею 247 КАС України, а також надати відповідну правову оцінку рішенню суду першої інстанції за наслідками розгляду останнім поданої позивачем заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року було відкрите апеляційне провадження у цій справі.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, яку обгрунтовував загалом тими ж обставинами, що й заперечення на апеляційну скаргу, подане при попередньому апеляційному розгляді справи. Також вказав, що заяву подано у визначені законодавством строки, а відмови у задоволенні його вимог про перерахунок пенсії та вимоги апеляційної скарги не грунтуються на нормах чинного законодавства; тому просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року справу призначено до апеляційного розгляду на 12 год. 00 хв. 17 квітня 2019 року.
У судовому засіданні представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Позивач, вважаючи постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.
Як встановлено судом, постановою Залізничного районного суду м. Львова від 29 червня 2016 року позов задоволено.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Львівської області № 18/815 від 18 березня 2016 року.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції на час призначення пенсії) на підставі довідки виданої прокуратурою Львівської області № 18/815 від 18 березня 2016 року.
Не погодившись із вказаною постановою, управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова оскаржило її в апеляційному порядку.
Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2016 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі міста Львова було залишено без руху і надано апелянту строк для усунення недоліків, а ухвалою цього ж судді від 05 жовтня 2016 року, у зв'язку з не усуненням недоліків, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі міста Львова було повернуто особі, яка її подала.
Як зазначено вище, 25 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Залізничного районного суду міста Львова від 29 червня 2016 року, покликаючись на те, що 04 липня 2016 року він отримав нову довідку прокуратури Львівської області № 18/1139, згідно якої сума для перерахунку пенсії становить 16 193,72 грн, а довідку № 18/850-вих16 від 18.03.2016 (на підставі якої судом було зобов'язано відповідача перерахувати йому пенсію) вважати недійсною.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що відомості, викладені у довідці прокуратури Львівської області № 18/1139 від 04 липня 2016 року відповідають необхідним ознакам нововиявлених обставин.
Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 245 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
У своїй заяві ОСОБА_2 як на підставу для перегляду судового рішення за нововияленими обставинами покликався на пункт 1 частини другої статті 245 КАС України.
Варто зауважити, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній чи касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судом, при зверненні з позовом до суду ОСОБА_2 на обгрунтування позовних вимог подавав довідку прокуратури Львівської області № 18/850-вих16 від 18.03.2016.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені в заяві обставини, а саме: відомості, викладені у довідці прокуратури Львівської області № 18/1139 від 04.07.2016, не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 245 КАС України.
За таких обставин, підстави для перегляду судового рішення згідно поданої ОСОБА_2 заяви від 25.10.2016 відсутні.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16-а.
З приводу дотримання строків подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 247 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. При цьому заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 цього Кодексу, може бути подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до адміністративного суду після закінчення цього строку, адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.
Вказане обмеження строком можливості подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами застосовується для досягнення стабільності судових рішень та з метою дотримання принципу юридичної визначеності, що є однією зі складових верховенства права.
Як видно із матеріалів справи, позивач отримав довідку прокуратури Львівської області № 18/1139 від 04.07.2016 того ж числа, а із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Залізничного районного суду м. Львова від 29 червня 2016 року у справі № 462/3211/16-а звернувся до суду лише 25 жовтня 2016 року.
Проте, як встановлено судом, постанова Залізничного районного суду м. Львова від 29 червня 2016 року у справі № 462/3211/16-а набрала законної сили лише 05 жовтня 2016 року, коли ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі міста Львова було повернуто особі, яка її подала.
Тобто, ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами протягом місяця з дня набрання цим судовим рішенням законної сили, при тому, що раніше - протягом місяця з дня отримання довідки така заява не могла бути подана, так як за приписами частини першої статті 245 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами) може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами лише постанова, що набрала законної сили.
У зв'язку із зазначеним, підстав для відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами відповідно до речення третього частини першої статті 247 КАС України у суду першої інстанції не було, так як строки звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами були дотримані.
Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Крім того, висновки суду першої інстанції стосовно прийнятності зазначених, на думку заявника, нововиявлених обставин та відповідне рішення по суті вимог мали бути викладені в одному процесуальному документі суду, оскільки є нерозривно пов'язаними.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є частково суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанову і ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова задовольнити частково.
Постанову Залізничного районного суду міста Львова від 03 квітня 2017 року та ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 03 квітня 2017 року про скасування судового рішення в адміністративній справі № 462/3211/16-а скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Залізничного районного суду міста Львова від 29 червня 2016 року в адміністративній справі № 462/3211/16-а відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Постанова складена у повному обсязі 22 квітня 2019 року.