про залишення апеляційної скарги без руху
22 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/4125/19
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Ніколін В. В., перевіривши апеляційну скаргу Державної міграційної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року у справі №1340/4695/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними рішень, зобов"язання вчинити дії,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними рішень, зобов"язання вчинити дії.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна міграційна служба України подала апеляційну скаргу.
Вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.
Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2018 року становить 1762 грн.
Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Адміністративний позов в даній справі містить вимоги немайнового характеру.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 2114 грн 40 коп. ((1762*0,4)*3 = 2114,40).
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Враховуючи наведене, а також часткове задоволення судом першої інстанції позовних вимог, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме 2114 грн 40 коп. (150%*((1762*0,4)*2)).
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2114 грн 40 коп. за наступними реквізитами «Отримувач коштів - УК у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ - 38007573; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998; рахунок отримувача - 34310206081057; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».
За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.
Також слід роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.
Крім того, аідповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення проголошено 10 січня 2019 року, повне судове рішення складено 21 січня 2019 року.
Апеляційну скаргу подано 05 квітня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Особою, яка подала апеляційну скаргу, заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що вперше апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції в межах, встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. Однак, така була повернута ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у зв'язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху. Однак, скаржник зазначає, що вказана ухвала про залишення апеляційної скарги без руху на адресу Державної міграційної служби України не надходила. Більше того, після надходження до Державної міграційної служби України ухвали про повернення апеляційної скарги, скаржнику стало відомо, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху надійшла на адресу іншого відповідача по справі - Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, а саме АДРЕСА_1. Разом з тим, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подавалась саме від імені Державної міграційної служби України, місцезаходженням якої є вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001. Враховуючи зазначене, ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху не була отримана апелянтом у справі, внаслідок чого Державна міграційна служба України не могла усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги. Відтак, просить суд апеляційної інстанції визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити такий строк.
Однак, з приводу наведених вище скаржником обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи, видно, що апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року у справі №1340/4695/18 подано відповідачем - Державною міграційною службою України. Підписана вказана апеляційна скарга представником апелянта ОСОБА_3, на підвтердження повноважень якого надана копія довіреності від 16 січня 2019 року №164-2019, видана Головою Державної міграційної служби України ОСОБА_4 на ім'я головного спеціаліста сектору юридичного забезпечення Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області ОСОБА_3 Крім того, у апеляційній скарзі в графі "представник апелянта" зазначено ОСОБА_3 та адресу для листування: АДРЕСА_1. Відтак, у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для направлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на адресу належного представника по справі, зазначену ним же у апеляційній скарзі. Більше того, із повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №7900726381808 видно, що копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху представник апелянта - ОСОБА_3 отримав 04 березня 2019 року.
Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 3 статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У зв'язку з цим доводи скаржника, наведені на обґрунтування підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги, не можуть бути оцінені як об'єктивна перешкода при вирішенні питання щодо поновлення цього строку.
Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав його пропуску.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз'яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 169, 295, 296, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Державної міграційної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року у справі №1340/4695/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними рішень, зобов"язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити Державній міграційній службі України десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяВ. В. Ніколін