про повернення апеляційної скарги
22 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/1467/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Качмара В. Я.
суддів -Курильця А. Р.
Мікули О. І.
перевіривши апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 1740/1795/18 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Рокитнівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області про зобов'язання вчинення певних дій,
Ухвалою судді-доповідача Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області залишено без руху, у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги не додано копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаного недоліку .
Як слідує з повідомлення про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900726230583, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вручено скаржнику 08 лютого 2019 року.
25 лютого 2019 року на адресу суду надійшла заява скаржника про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги. Його доводи полягають в тому, що станом на лютий 2019 року на рахунках апелянта по КВЕД 2800 (виписка додається) немає достатньо коштів для своєчасної сплати судового збору в розмірі визначеному ухвалою суду від 04 лютого 2019 року.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року продовжено строк для усунення Управлінням Державної міграційної служби України недолікіу апеляційної скарги на 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Як слідує з повідомлення про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900726434464, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вручено скаржнику 11 березня 2019 року.
27 березня 2019 року (конверт) Управлінням Державної міграційної служби України в Рівненській області подано до апеляційного суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та продовження строку виконання ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року. Вказане клопотання з посиланням на частину першу статті 8 Закону України "Про судовий збір" мотивоване тим, що в апелянта відсутня можливість сплатити судовий збір в період із 11.03.2019 по 25.03.2019 у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень та відновлення бюджетного асигнування по КЕКВ 2800 "Інші видатки".
Вирішуючи зазначене клопотання суд виходить з наступного.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 16 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Державна міграційна служба та її територіальні органи є державними органами, що реалізують державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 "Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною для продовження строку, встановленого судом.
Таким чином, клопотання скаржника про продовження процесуального строку, встановленого судом, не підлягає задоволенню.
Щодо відстрочення сплати судового збору необхідно зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За правилами статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, розстрочити не певний строк, зменшити або звільнити від сплати судового збору, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.
Наведена позиція щодо розглядуваного питання підтримується Верховним Судом в ухвалі від 27 листопада 2018 року у справі №755/11961/18.
Відтак, у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 132, 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити Управлінню Державної міграційної служби України в Рівненській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовженні процесуального строку для усунення недоліку апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 1740/1795/18 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула