Ухвала від 22.04.2019 по справі 560/3656/18

УХВАЛА

Справа № 560/3656/18

22 квітня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М. Охрімчук І.Г.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У процесі підготовки справи до апеляційного розгляду судом з'ясовані питання та здійснені підготовчі дії, передбаченні ст. 306 КАС України.

Враховуючи викладене та виходячи з положень ст. 307 КАС України, колегія суддів вважає можливим призначити справу до розгляду.

В апеляційній скарзі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області заявлено клопотання про розгляд справи за його участі.

Колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції справа була розглянута в порядку спрощенного провадження. Відповідно до п. 3 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В разі необхідності у випадку, визначеному ч. 2 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Положеннями ст. 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи, що в силу п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи, зважаючи на відсутність необхідності їх виклику для надання пояснень з огляду на обставини справи, підстав для апеляційного розгляду справи у судовому засіданні суд не вбачає.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Керуючись ст.ст. 306, 311 КАС України,

УХВАЛИВ:

Підготовку справи до апеляційного розгляду закінчити.

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи за його участю - відмовити.

Призначити справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні Сьомого апеляційного адміністративного суду ( м. Вінниця, вул.Соборна, 48/ вул.Оводова, 34).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Моніч Б.С.

Судді Капустинський М.М. Охрімчук І.Г.

Попередній документ
81333903
Наступний документ
81333905
Інформація про рішення:
№ рішення: 81333904
№ справи: 560/3656/18
Дата рішення: 22.04.2019
Дата публікації: 24.04.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: