Справа № 560/3703/18
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
11 квітня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Граб Л.С. ,
секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,
за участю:
представник позивача: Гащака Богдана Володимировича
представника відповідача: Федючка Віталія Миколайовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в листопаді 2018 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
25 лютого 2019 року та 07 березня 2019 року до суду від позивача надійшли відзиви на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник позивача під час судового засідання заперечував щодо задоволення вимог апеляційної скарги, просив суд залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзивів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 19 листопада 2015 року публічним акціонерним товариством «Славутський комбінат «Будфарфор» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, у рядку 23.2 якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 3523953 грн., разом із заявою про повернення бюджетного відшкодування, розрахунком суми бюджетного відшкодування, розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (арк. спр. 15-20).
16 грудня 2015 року на рахунок позивача було повернуто 3501978 гривень (арк. спр. 24) та не відшкодовано 21975 грн., що не заперечує контролюючий орган.
Контролюючим органом проведено камеральну перевірку правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2015 року податкової декларації з податку на додану вартість від 19.11.2015 № 9237014662, за результатами якої оформлено довідку від 09.12.2015 року №211/15/32285199.
У вказаній довідці зазначено, що за результатами аналізу податкової звітності з ПДВ встановлено, що ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» сформовано у жовтні 2015 року податковий кредит за рахунок операцій із ризиковим контрагентом ФОП ОСОБА_4, яким були поставлені на ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» товари на суму ПДВ 21975 грн. Результати аналізу орієнтовних ризиків рекомендовано врахувати при опрацюванні підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки (арк. спр. 41-44).
ГУ ДФС у Хмельницькій області направлено до ДФС України листи від 13.03.2018 №6710/8/22-01-12-02-15, від 15.06.2018 №15338/8/22-01-12-02-15, від 02.08.2018 №19177/8/22-01-12-02-15, від 02.10.2018 №24873/8/22-01-12-02-15, від 30.10.2018 №27442/8/22-01-12-02-15 з інформацією щодо сум заяв про повернення бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, та які відсутні в Тимчасовому реєстрі заяв (в тому числі щодо заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» за жовтень 2015 року у розмірі 21975 грн.) (арк. спр. 45-53).
Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.06.2018 та від 21.12.2018, назва позивача - публічне акціонерне товариство «Славутський комбінат «Будфарфор» (код ЄДРПОУ 322851999) була змінена 10.12.2018 на приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" (код ЄДРПОУ 322851999) (арк. спр. 26-30, 68-77).
Враховуючи бездіяльність податкового органу, щодо невідшкодування позивачу податку на додану вартість за жовтень 2015 року в сумі 21975 грн, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносина, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 200.12. статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 01 січня 2017 року, далі - ПК України) сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.
Контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", яким внесення зміни, зокрема до статті 200 ПК України. Вказаним законом змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Так, згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування у ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2017) закріплений в пункті 200.12 статті 200.
Так, відповідно до підпункту «а» пункту 200.12 статті 200 ПК України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Згідно з п.200.13 ст.200 ПК України, на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.
Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок), який набрав чинності 01 квітня 2017 року.
Вказаною Постановою передбачено, що до набрання чинності Порядком, бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 01 січня 2017 року.
Відповідно до пункту 4 Порядку орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані, як суму узгодженого податковим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Згідно з пунктом 6 Порядку, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі податкового органу на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Пунктом 12 Порядку передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
Колегія суддів зазначає, що як встановлено з матеріалів справи відповідачем не заперечується наявність у позивача права на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 21975 грн.
Більше того, відомості про наявність порушень під час перевірки у довідці від 09.12.2015 за №211/15/32285199 відсутні, податкове повідомлення-рішення, яким позивачу було б зменшено суму бюджетного відшкодування в спірному розмірі, не приймалось.
Суд звертає увагу, що таке відшкодування мало здійснюватися на підставі поданої позивачем заяви, шляхом складання контролюючим органом відповідного висновку та надання його розпоряднику бюджетних коштів. Однак в подальшому зазначений порядок змінився і таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Проте, контролюючим органом не складено ні висновку про суму бюджетного відшкодування для його надання органу Держказначейства (до 01 квітня 2017 року), ні внесено дані до Реєстру щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (з 01 квітня 2017 року).
Отже, після набрання чинності Порядком, тобто з 01 квітня 2017, контролюючий орган зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем протиправно не внесено позивача до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми 21 975 гривень бюджетного відшкодування за жовтень 2015 року.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, щодо зобов'язання Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми 21975 гривень бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2015 року на користь приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН".
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 05 травня 2018 року по справі №822/2703/17, 27 лютого 2018 року по справі № 822/1877/16.
Аналізуючи доводи апелянта щодо пропущення позивачем строків звернення до суду, колегія суддів зазначає слідуюче.
Податковий кодекс України не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду із вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв'язку із несвоєчасним відшкодуванням податку на додану вартість.
Водночас, обов'язок контролюючого органу внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування не зникає. Така бездіяльність фактично є продовжуваним порушенням вимог ПК України та прав платника податку.
Отже, правопорушення щодо невідшкодування сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість має триваючий характер, і в межах спірних відносин не припинилось на момент звернення із позовом.
Тому, колегія суддів приходить до висновку, що до спірних правовідносин не може бути застосовано положення частини другої статті 122 КАС України, якими встановлено шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду у справі №820/3537/17 від 24.04.2018.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи наведені апелянтом аргументів, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані доводи, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні правові норми і неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права в ході апеляційного розгляду справи не виявлено, а відтак підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 22 квітня 2019 року.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Граб Л.С.