про повернення апеляційної скарги
Справа № 120/4467/18-а
22 квітня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Совгири Д. І.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 03 квітня 2019 року залишено апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк до 5 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки апеляційної скарги.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення скаржник отримав зазначену ухвалу 08 квітня 2019 року.
На виконання зазначеної ухвали надійшло клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про продовження строку для усунення недоліків, обґрунтоване неможливістю сплатити судовий збір через відсутність коштів на рахунку відповідача.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Правові засади сплати судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-V.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та зловживання процесуальними правами.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 21 березня 2019 року у справі № 826/15058/16 та в ухвалі від 22 березня 2019 року у справі № 826/4116/17.
Крім того, право на апеляційне оскарження судових рішень установа, що фінансується з бюджету, має реалізовувати з огляду на доцільність такого та наявне фінансування на такі потреби, що надаються з державного бюджету.
Отже, станом на 22 квітня 2019 року скаржник не усунув зазначені в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року недоліки апеляційної скарги, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. В задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.
2. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Совгира Д. І.