П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/611/19
Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанов,-
04 лютого 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому просило скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Носенка С.Б. від 17.01.2019 року ВП №58102304 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору та від 17.01.2019 року ВП №58102304 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 692,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю винесених відповідачем постанов про стягнення виконавчого збору за невиконання рішення суду, оскільки управління ПФУ самостійно виконало рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.02.2018 року по справі №522/13692/17, скасованого в частині позовних вимог постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2018 року, в повному обсязі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідач заперечував проти позову, просив в задоволенні позовних вимог відмовити зазначаючи, що державним виконавцем виконавчі дії проведено у чіткій відповідності до норм чинного законодавства
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Апелянт, зазначаючи про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, посилається на доводи, що зазначені в позовній заяві. Крім того, посилається на п.3 ч.5 ст.27 "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 р. № 1404-VIII з доводами, що виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2018 року по справі № 522/13692/17 (залишеним без змін в цій частині постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року) визнано протиправними дії (бездіяльність) ГУ ПФУ в Одеській області щодо здійснення контролю за призначенням і виплатою пенсії ОСОБА_3, розмір якої обчислений з грошового забезпечення до якого не були включені щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за АТО, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити нарахування пенсії ОСОБА_3 згідно довідки про нараховане грошове забезпечення №443 від 13.05.2017 року, яке ОСОБА_3 отримував протягом останніх 13 місяців підряд перед звільненням з військової служби та призначити і виплачувати ОСОБА_3 пенсію в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до складу якого включені щомісячна грошова винагорода, винагорода за перебування в зоні проведення АТО, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, винагорода за виконання поставлених бойових завдань на території противника, які ОСОБА_3 отримував протягом останні 13 місяців підряд перед звільненням з військової служби, в розмірі 10 278,25 грн.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_3 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 червня 2017 року.
10 грудня 2018 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист по справі № 522/13692/17 в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_3 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 червня 2017 року (а.с. 63).
01 жовтня 2018 року управління ПФУ провело перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.06.2017 року, з 01.01.2018 року, з 01.11.2018 року та визначило розрахунок на доплату пенсії в розмірі 104 221,70 грн. (а.с. 34-37).
17 січня 2019 року старшим державним виконавцем відділу ПВР управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Носенком С.Б. за заявою ОСОБА_3 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 58102304 за виконавчим листом, виданим Приморським районним судом м. Одеси 10.12.2018 року №522/13692/17. Пунктом 2 вказаної постанови постановлено боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Пунктом 3 - стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 16 692,00 грн. (а.с.12-13).
У той же день, 17 січня 2019 року Носенком С.Б. винесена ще одна постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 58102304, яка мотивована ч.3 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження", якою постановлено стягнути з управління ПФУ виконавчий збір у розмірі 16 692,00 грн. (а.с. 9).
Вищевказані постанови виконавчого провадження отримані управлінням ПФУ 24.01.2019 року (а.с. 8,11).
Отримавши постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору від 17.01.2019 року у ВП № 58102304, позивач листом від 01.02.2019 року №1762/03 повідомив відповідача про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 з 01.06.2017 року. Крім того, інформував, що доплата пенсії за період з 31.08.2018 року по 31.10.2018 року в сумі 13 759,08 грн. зарахована по додатковій відомості на його поточний рахунок 05.11.2018 року. Також управління ПФУ зазначило, що доплата пенсії за період з 01.06.2017 р. по 30.08.2018 р. буде проведена в порядку, встановленому постановою Кабміну України від 22.08.2018 р. №649 (а.с. 71).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав до суду належних та допустимих доказів виконання в повному обсязі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2018 року по справі № 522/13692/17 до відкриття виконавчого провадження.
Судова колегія частково не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 р. № 1404-VIII.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до п. 1 ч. 3 даної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Отже, перевірка виконання боржником рішення, що підлягає виконанню, поза межами виконавчого провадження не передбачена, і лише відкривши виконавче провадження виконавець має право здійснити такі дії і встановити факт виконання чи невиконання рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частинами 5 та 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст.27 цього Закону.
Відповідно до п. 9 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. Виключення з цього правила складають випадки, коли судове рішення виконано боржником до відкриття виконавчого провадження.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що управлінням ПФУ рішення суду виконано в частині проведеного перерахунку пенсії 01.10.2018 року. Разом з тим жодних доказів на підтвердження доводів щодо зарахування та фактичної виплати перерахованої пенсії в сумі 13 759,08 грн. за період з 31.08.2018 року по 31.10.2018 року на поточний рахунок ОСОБА_3, позивачем не надано.
Судова колегія критично відноситься до доводів управління ПФУ, що залишок боргу за період з 01.06.2017 року по 30.08.2018 року в сумі 90 462,62 грн. буде виплачено згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабміну України від 22.08.2018 р. №649, оскільки застосування даного Порядку не здійснюється автоматично, а передбачає певні дій від органів ПФУ, зокрема, ведення обліку рішень в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
У даному випадку позивачем не надано доказів підтвердження вчинення відповідних дій. Матеріали справи містять лист від 01.02.2019 року №1762/03, яким ГУ ПФУ в Одеській області інформує відповідача, що 18.01.2019 року ним направлено інформацію до Пенсійного фонду України для формування реєстру відповідно до Порядку №649, проте на підтвердження своїх доводів витягу з відповідного реєстру на надає.
Зважаючи на вищевикладене, доводи позивача про самостійне виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси по справі №522/13692/17 у повному обсязі ще до відкриття виконавчого провадження не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апелянта, що в оскаржуваному виконавчому провадженні у відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII судовий збір не стягується, судова колегія вважає помилковими.
Відповідно до п.3 ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI.
За змістом ч. 1 ст. 2 Закону 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до виконавчого листа № 522/13692/17 боржником по справі є ГУ ПФУ в Одеській області, тобто орган державної влади. Разом з тим, вищезазначений виконавчий лист містить вимогу про зобов'язання вчинити певні дії, а не стягнення коштів чи майна, що виключає можливість застосування норм Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" в процесі виконання судового рішення.
Виконавчий лист у даній справі виданий на виконання рішення зобов'язального характеру. Такий виконавчий лист передбачає одноразовий характер виконання перерахунку та виплати пенсії, а не стягнення періодичних платежів. Тому норми пункту 3 частини 5 статті 27 Закону № 1404-VIII не поширюються на спірні правовідносини.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВС КАС від 23.05.2018 № 286/125/17, від 31.01.2019 № 161/502/17, від 31.01.2019 № 161/7037/17, від 07.02.2019 № 286/423/17.
Разом з тим, судова колегія не погоджується з доводами суду щодо законності постанови від 17.01.2019, якою окремо стягнутий виконавчий збір.
Зазначена постанова прийнята державним виконавцем на підставі ч.3 ст.40 Закону № 1404-VIII, яка передбачає стягнення виконавчого збору у разі повернення виконавчого документу, закінчення виконавчого провадження у разі, якщо виконавчий збір не стягнуто.
За обставинами справи державним виконавцем 17.01.2018 у виконавчому провадженні № 58102304 прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження, в якій в п.3 вже зазначено про стягнення виконавчого збору в розмірі 16 692,00 грн., як це передбачено ст.ст.26, 27 Закону № 1404-VIII.
Тому прийняття у той же день, у цьому ж виконавчому провадженні іншої постанови про стягнення з того ж боржника - управління ПФУ виконавчого збору у тому ж розмірі - 16 692,00 грн. є надмірними заходами проведення виконавчих дій, які до цього ж не передбачені законом, оскільки 17.01.2019 виконавче провадження було лише відкрито та бути відсутні підстави для повернення виконавчого документу або закриття виконавчого провадження.
На підставі викладеного, судова колегія погоджується з доводами апелянта щодо незаконності постанови від 17.01.2019 про стягнення виконавчого збору, але з інших підстав.
Оцінюючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що відповідач вийшов за межі визначених повноважень щодо здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені законом, що призвело до порушення процедури виконавчого провадження та є підставою для скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 58102304 від 17.01.2019 року.
Суд першої інстанції в цій частині надав невірну правову оцінку обставинам справи, не врахував наведені норми матеріального права, в зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для відмови в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 317, 320, 322, 325, 328, 287 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року - скасувати та ухвалити постанову про часткове задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенко С.Б. від 17 січня 2019 року по виконавчому провадженню № 58102304 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 692,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко