16 квітня 2019 р.Справа № 2040/7979/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Мороз М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Куп'янської міської ради Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., м. Харків, повний текст складено 15.01.19 року по справі № 2040/7979/18
за позовом ОСОБА_1
до Куп'янської міської ради Харківської області , Відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області
про визнання протиправним та скасувати розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Куп'янської міської ради Харківської області, відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 30.08.2018 року №63/КП, винесеного секретарем Куп'янської міської ради Харківської області про звільнення ОСОБА_1;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області з 31.08.2018 року;
- стягнути з виконавчого комітету Куп'янської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 серпня 2018 року по дату прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді, з урахуванням кількості робочих днів та середньоденної заробітної плати 721,76 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуване розпорядження винесене з порушенням вимог чинного законодавства з питань праці, оскільки Позивач своїх трудових обов'язків не порушувала, вимоги керівника виконала в повному обсязі, комісію з проведення перевірки до проведення перевірки допустила, про що свідчать особисті записи членів комісії в журналі перевірки.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2019р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Куп'янської міської ради Харківської області, відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області про визнання протиправним та скасувати розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Куп'янського міського голови від 30.08.2018 року №63/КП про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Куп'янської міської ради. Стягнуто з відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 66 402 грн. 08 коп., з урахуванням сплати податків та зборів.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Куп'янською міською радою Харківської області подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду від 11.01.2019 р. у справі № 2040/7979/18 вимогам законності та обґрунтованості не відповідає. Суд неправильно застосував норми матеріального права, усунувся від покладених обов'язків із здійснення правосуддя в адміністративних справах, від з'ясування дійсних обставин згідно предмету доказування, а також надання належної оцінки наявним у справі доказам. Вказує, що як вбачається з оскаржуваного рішення, єдиною підставою для задоволення позовних вимог є висновок суду про те, що позивач, як на думку суду, фактично допустив комісію до здійснення перевірки, отже його дії не можна кваліфікувати як одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Зазначає, що позивач безпідставно не виконала розпорядження Куп'янського міського голови від 06.07.2018 р. № 216 в частині забезпечення повного та безперешкодного доступу до документів. Посилається на те, що аналізуючи загальний зміст рішення суду слід зазначити, що у ньому не наводиться жодного законодавчого або іншого нормативно-правового акту, який був би порушений відповідачем, процедура притягнення до дисциплінарної відповідальності повністю витримана, враховані як пояснення працівника, так і ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, попередню роботу працівника, який раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності. Таким чином оскаржене розпорядження прийнято, безсторонньо, неупереджено, у спосіб, передбачений законодавством, воно повністю відповідає приписам, встановленим статтею 19 Конституції України, а також критеріям, визначеним ст. 2 КАС України. Враховуючи, що позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від основної вимоги, рішення суду в цій частині також підлягає скасуванню. На підставі викладеного скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 року по справі № 2040/7979/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .
Від відповідача по справі, Куп'янської міської ради Харківської області, до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначає, що представник відповідача не може прибути в судове засідання призначене на 16.04.2019р. о 16:00 год., у зв'язку з необхідністю обов'язкової участі у засіданні виконавчого комітету Куп'янської міської ради Харківської області, яке відбудеться 16.04.2019р. о 14:00 год.
Протокольною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2019р. в задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, відмовлено.
У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідач жодних доказів в обґрунтування заявленого клопотання до суду не надає.
Крім того, заявник жодним чином не обґрунтовує та не надає доказів підтверджуючих неможливість іншого представника відповідача взяти участь у судовому засіданні .
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів розглянула справу по суті.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 08.02.2018 року секретар Куп'янської міської ради Харківської області Занік В.В. видав розпорядження № 37 «Про затвердження Плану заходів щодо запобігання корупції в Куп'янській міській ради на 2018 рік». З розпорядження вбачається, що воно видане на підставі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно вказаного розпорядження вирішено:
- затвердити План заходів щодо запобігання корупції в Куп'янській міській ради на 2018 рік;
- керівникам, підпорядкованим Куп'янській міській раді ті її виконавчому комітету надати копії своїх планів щодо запобігання корупції на 2018 рік до сектору кадрової роботи на нагород виконавчого комітету ради;
- щоквартально (до 05 числа місяця, наступного за звітнім періодом) надавати начальнику сектору кадрової роботи на нагород виконавчого комітету ради інформацію про стан виконання Планів.
02.07.2018 року секретар Куп'янської міської ради Харківської області видав розпорядження №202 Про організацію виконання розпорядження № 37 від 08.02.2018 р. «Про затвердження плану заходів щодо запобігання корупції в Куп'янській міській раді на 2018 рік».
Відповідно до вказаного розпорядження вирішено створити комісію з проведення внутрішнього аудиту в структурних підрозділах Куп'янської міської ради та провести внутрішній аудит в відділі освіти Куп'янської міської ради з 10.07.2018 року по 13.07.2018 року. Результати проведеного внутрішнього аудиту оформити протоколом та інформувати секретаря Куп'янської міської ради. Керівникам структурних підрозділів, які підлягають внутрішньому аудиту, забезпечити повний та безперешкодний доступ до запитуваних документів.
06.07.2018 року секретар Куп'янської міської ради Харківської області Занік В.В., видав розпорядження № 214 «Про внесення змін до Плану заходів щодо запобігання корупції в Куп'янській міській ради на 2018 рік, затверджених розпорядженням №37 від 08.02.2018р.».
Вказаним розпорядженням вирішено викласти пункт 16 у наступній редакції: «Брати участь у проведенні внутрішнього контролю за цільовим, ефективним використанням бюджетних коштів з метою створення дієвого механізму протидії правопорушенням контролю за цільовим, ефективним і зловживанням у бюджетній сфері».
06.07.2018 року секретар Куп'янської міської ради Харківської області Занік В.В. видав розпорядження № 216 «Про внесення змін до Плану заходів щодо запобігання корупції в Куп'янській міській ради на 2018 рік, затверджених розпорядженням №37 від 08.02.2018р.» про створення комісії з проведення внутрішнього аудиту в структурних підрозділах Куп'янської міської ради. Створеній комісії в тому числі провести внутрішній контроль за 2016 рік, 2017 рік, та перше півріччя 2018 року в відділі освіти Куп'янської міської ради з 16.07.2018 року по 20.07.2018 року.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги твердження позивача та його представника, що позивача вчасно, належним чином не повідомляли про розпорядження міського голови від 02.07.2018 №216 (зі змінами), їх належним чином завірені копії не надавались їй або уповноваженим особам відділу під особистий підпис, вони не отримувались поштовим листом шляхом офіційного листування. Розпорядження надсилались, часто із запізненням, на електронну пошту відділу освіти у вигляді відсканованих копій, з яких неможливо встановити їх достовірність (автентичність). На виконання вимог суду відповідачем надані документи, які спростовують зазначені позивачем факти, а саме: копії розносної книги, Інструкції з діловодства в КМР та її виконавчих органах, затвердженої рішенням виконавчого комітету КМР від 24.04.2012 №227, копії розпорядження Куп'янського міського голови від 25.06.2018 №200 «Щодо запровадження електронного документообігу в структурних підрозділах міської ради», скріншот електронної поштової скриньки виконавчого комітету, скріншот автоматизованої системи діловодства виконавчого комітету КМР.
Головою комісії Мацегора Г.М. було затверджено План проведення внутрішнього контролю в відділі освіти Куп'янської міської ради з 16.07.2018 року по 20.07.2018 року. Відповідно до зазначеного плану на 16.07.2018 року заплановано проведення наступних дій:
- проведення наради з членами комісії;
- представлення членів комісії в відділі освіти КМР;
- визначення місця роботи комісії.
Як зазначив представник першого відповідача, який входив до складу сформованої комісії, 16.07.2018 року позивач по справі допустила їх до приміщення відділу освіти КМР, члени комісії зайшли до її кабінету.
Відповідно до затвердженого Плану проведення внутрішнього контролю в відділі освіти Куп'янської міської ради з 16.07.2018 року по 20.07.2018 року, на 17.07.2018 року було заплановано проведення контролю визначеними членами комісії.
16.07.2018 року до відділу освіти Куп'янської міської ради з метою проведення внутрішнього аудиту (контролю) прибула комісія у складі ОСОБА_4 - начальника юридичного відділу виконавчого комітету Куп'янської міської ради Харківської області, ОСОБА_5 - начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та контролю управління фінансів Куп'янської міської ради Харківської області, ОСОБА_6 - депутата Куп'янської міської ради Харківської області.
Факт прибуття комісії 16.07.2018 до відділу освіти та фактичного допущення їх до перевірки підтверджується записом №5 від 16.07.2018 у контрольно-візитаційній книзі відділу освіти Куп'янської міської ради, який вчинено під особистий підпис членами комісії ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Представником відповідача в судовому засіданні факт поставлення підписів членами комісії не заперечувався.
При цьому колегія суддів скептично ставиться до посилань позивача стосовно ненадання членами комісії документів, які посвідчують їх особу, у зв'язку із чим було викликано поліцію, оскільки в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження такого факту. Окрім того, контрольно-візитаційна книга відділу освіти Куп'янської міської ради містить запис прізвищ, імен та по батькові членів комісії, та зазначення їх посад, таким чином особу членів комісії було встановлено.
Як вбачається з тексту оскаржуваного розпорядження, згідно доповідної записки заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Мацегори Г.М. від 16.07.2018 позивач безпідставно не виконала розпорядження міського голови від 02.07.2018 №216 (зі змінами) та безпідставно не допустила до роботи комісію та фактично перешкоджала її діяльності, про що складений акт від 16.07.2018.
Відповідно до вказаного акту, складеного в довільній формі та підписаного членами комісії ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4, 16.07.2018 року керівництвом відділу освіти об 11-00 та об 14-00 не було допущено членів комісії до здійснення внутрішнього контролю, а також не надано запитувані документи та інформацію, в чому останні підписались. Зазначений акт не містить в собі інформації стосовно того, чи було запропоновано його для підписання позивачу, а також не містить підписів незацікавлених осіб. При цьому, представник відповідача в судовому засіданні не зміг пояснити, які саме документи не були надані членам комісії за переліком, а також яким чином такі документи витребувались.
Окрім того суд зазначає, що відповідно до затвердженого Плану проведення внутрішнього контролю в відділі освіти Куп'янської міської ради з 16.07.2018 року по 20.07.2018 року, на 16.07.2018 року не була запланована перевірка документів. Жодних зауважень відносно не визначення місця роботи комісії вказаний акт також не містить.
Розпорядженням від 30.08.2018 року, №63/КП, винесеного секретарем Куп'янської міської ради Заніком В.В., за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, яке полягає у невиконанні розпорядження міського голови, безпідставному недопуску та перешкоджанні роботі комісії з проведення внутрішнього контролю, застосовано до начальника відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення згідно п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
Зазначене розпорядження отримане позивачем 08.09.2018 року, поштовим листом №6370107492589.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України: «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується».
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує різні можливості у виборі роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення».
Згідно статті 4 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Статтею 139 КЗпП України закріплено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Відповідно до частини третьої статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Відповідно до ст. 147, 148 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Під вчиненням дисциплінарного проступку мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником з його вини обов'язків, покладених на нього законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо за ці діяння не передбачається кримінальна відповідальність.
Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, як-от: КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків. Вина може виступати як умисел чи необережність.
У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості. Тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов'язаний сам доводити свою невинуватість. Принцип презумпції невинуватості в трудовому праві випливає із змісту статті 138 КЗпП України, яка передбачає обов'язок роботодавця доводити наявність умов, серед них і вини працівника, для притягнення такого працівника до матеріальної відповідальності.
Відповідно до ст. 7 Закону України " Про службу в органах місцевого самоврядування" правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.
Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України " Про службу в органах місцевого самоврядування" основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.
Відповідно до ст. 20 Закону України " Про службу в органах місцевого самоврядування" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі:
- порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;
- порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);
- виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);
- досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).
Посадові особи місцевого самоврядування, крім посадових осіб, зазначених у частині другій цієї статті, яких притягнуто до відповідальності за корупційні правопорушення, підлягають звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.
Колегія суддів зазначає, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові. Суд не вправі визнати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення.
Таким чином, у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.
Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
Як вже було зазначено вище, розпорядженням від 30.08.2018 року, №63/КП, винесеного секретарем Куп'янської міської ради Заніком В.В., за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, яке полягає у невиконанні розпорядження міського голови, безпідставному не допуску та перешкоджанні роботі комісії з проведення внутрішнього контролю, застосовано до начальника відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення згідно п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
Як вбачається з тексту оскаржуваного розпорядження, згідно доповідної записки заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Мацегори Г.М. від 16.07.2018 позивач безпідставно не виконала розпорядження міського голови від 02.07.2018 №216 (зі змінами) та безпідставно не допустила до роботи комісію та фактично перешкоджала її діяльності, про що складений акт від 16.07.2018.
Відповідно до вказаного акту, складеного в довільній формі та підписаного членами комісії ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4, 16.07.2018 року керівництвом відділу освіти об 11-00 та об 14-00 не було допущено членів комісії до здійснення внутрішнього контролю, а також не надано запитувані документи та інформацію, в чому останні підписались. Зазначений акт не містить в собі інформації стосовно того, чи було запропоновано його для підписання позивачу, а також не містить підписів незацікавлених осіб. При цьому, представник відповідача в судовому засіданні не зміг пояснити, які саме документи не були надані членам комісії за переліком, а також яким чином такі документи витребувались.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до затвердженого Плану проведення внутрішнього контролю в відділі освіти Куп'янської міської ради з 16.07.2018 року по 20.07.2018 року, на 16.07.2018 року проведення контролю членами комісії, відповідна перевірка документів, не була передбачена.
Жодних зауважень відносно не визначення місця роботи комісії вказаний акт не містить.
Однак, як свідчить апеляційна скарга відповідача, її доводом є саме не надання 16.03.2018р. комісії робочого місця , але як зазначено вище це не було підставою звільнення позивача з посади, а тому дані посилання відповідача не впливають на вирішення справи по суті.
Колегія суддів зазначає, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без законодавства про працю.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду належних, достовірних та достатніх доказів вчинення позивачем одноразового грубого порушення трудових обов'язків, в зв'язку з яким проведено звільнення, та як наслідок не доведена правомірність оскаржуваного розпорядження.
З огляду на приписи вищезазначених норм та встановлені обставини, а також враховуючи принцип верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, колегія суддів дійшла висновку про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Частиною ст. 235 КЗпП встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга відповідача, доводів щодо розміру стягнутого середнього заробітку за час вимушеного прогулу не містить.
Згідно абз. 1, 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до абз. 1, 3 п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Середньоденна заробітна плата позивачки згідно довідки №303 від 11.09.2018, виданою відділом освіти Куп'янської міської ради становить: 30314 гри (середня заробітна плата за останні 2 календарні місяці) /42 (кількість фактично відпрацьованих днів за цей період) = 721,76 гривень.
Період вимушеного прогулу позивачки: з 31 серпня 2018 року (перший робочий день після звільнення позивачки) по дату прийняття судом рішення про поновлення позивачки на посаді, отже середній заробіток за час вимушеного прогулу, який належить виплатити позивачу становить: 66 402,08 грн. (вересень - грудень 2018 року - 60 628 грн. (15 157 грн. х 4); 31 серпня 2018 року, 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 січня - 5 774,08 грн. (721,76 х 8)).
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів адміністративної справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Також колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1 ч. 6 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відповідно до примітки ст. 50 Закону України "Про запобігання корупції" під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються Президент України, Прем'єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник або заступник міністра, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник, член Центральної виборчої комісії, член, інспектор Вищої ради правосуддя, член, інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступник, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Національного банку України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступник, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступник, радник або помічник Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, особи, посади яких належать до посад державної служби категорії "А" або "Б", та особи, посади яких частиною першою статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої - третьої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономноалійовича на посаді в лавах Національної поліції України.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до примітки ст. 50 Закону України "Про запобігання корупції" позивач не відноситься до осіб які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку про віднесення даної справи до справ незначної складності у відповідності до п.1 ч.6 КАС України.
З урахуванням того, що відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище дана справа відноситься до справ незначної складності і відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 року по справі № 2040/7979/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) Г.Є. Бершов З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 22.04.2019 року