04 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 521/11137/13-ц
провадження № 61-47652ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С.П. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2013 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 21 лютого 2017 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2, подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2013 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 21 лютого 2017 року.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків, зокрема, необхідно було сплатити судовий збір, надати суду документ, що підтверджує його оплату у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги, та надати належні докази пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.
На виконання ухвали судді представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2, надіслано заяву, в якій просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на те, що заявник важко хворіє, переніс складну операцію, постійно перебуває під наглядом лікаря, позбавлений можливості працювати, на протязі тривалого часу знаходиться у скрутному матеріальному становищі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
Частиною першою стаття 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до вимог вказаної статті відстрочення або розстрочення сплати, зменшення або звільнення від сплати судового збору можливе за відповідним клопотанням сторони за наявності зазначених умов.
При цьому суд може відстрочити сплату судового збору особам у разі, якщо вони виступають у процесуальному статусі позивачів, а не відповідачів.
Ураховуючи правовий статус заявника - відповідач у справі, відтак, дія вказаної норми на нього не розповсюджується.
Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Враховуючи наведене, заявлене представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2, клопотання про відстрочення сплати судового збору не свідчить про наявність умов, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» є підставою для відстрочення сплати судового збору, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Отже, заявнику слід сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Враховуючи заявлені позовні вимоги, судовий збір за подання касаційної скарги становить 6 882 грн.(3 441 грнх200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції вважає за необхідне продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, про відстрочення сплати судового збору.
Продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги до 13 травня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. П. Штелик