Ухвала
19 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 233/1560/18
провадження № 61-7602ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І. розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 грудня
2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 14 березня
2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної компанії «Нафтогаз України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 грудня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 14 березня 2019 року
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що дають підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1, крім вимоги про поновлення на роботі, заявив й інші вимоги: визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які не включені до переліку пільг щодо сплати судового збору, визначених статтею 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8 810,00 грн).
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожитого мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
Ураховуючи наведене, за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 819 грн 20 коп.
((704,80+704,80=1 409,60х200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва/Печерський район, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал документу, що підтверджує його сплату, або докази на підтвердження звільнення від його сплати.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 грудня
2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 14 березня
2019 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 16 травня
2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. І. Усик