Постанова
Іменем України
17 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 757/16163/17-ц
провадження № 61-25824св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Стрільчука В. А.,
суддів:Кузнєцова В. О., Ступак О. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сейм Інвест»,
відповідач -ОСОБА_7,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року у складі судді Батрин О. В. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2017 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сейм Інвест» (далі - ТОВ «Сейм Інвест») звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флогістон» (далі - ТОВ «Флогістон»), ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме транспортних засобів: Skoda Super Classic, державний номерний знак НОМЕР_1, рік випуску - 2008, кузов № НОМЕР_2; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_3, рік випуску - 2011, кузов № НОМЕР_4; Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_5, рік випуску - 2011, кузов № НОМЕР_22; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_6, рік випуску - 2012, кузов № НОМЕР_7; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_21, рік випуску - 2012, кузов № НОМЕР_20.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 жовтня 2011 року між ТОВ «Сейм Інвест» та ТОВ «Флогістон» укладений договір оренди транспортних засобів № 51с, додаткову угоду від 30 листопада 2011 року № 1, додаткову угоду від 30 грудня 2011 року № 2, додаткову угоду від 03 квітня 2012 року № 3, відповідно до яких позивачем передано у тимчасове платне користування строком на 5 років (до 03 листопада 2016 року) транспортні засоби: Skoda Super Classic, державний номерний знак НОМЕР_1; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_8; Lexus LX 570, державний номерний знак НОМЕР_9; Mercedes-Bens S500, державний номерний знак НОМЕР_10, Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_11; Skoda Fabia державний номерний знак НОМЕР_12, Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_5, Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_33; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_13.
06 січня 2015 року між ТОВ «Сейм Інвест» та TОB «Флогістон» укладено додаткову угоду № 2-1/1, відповідно до якої сторони вирішили достроково розірвати договір оренди з 06 січня 2015 року і ТОВ «Флогістон» зобов'язалось повернути позивачу автомобілі за відповідними актами.
Проте до цього часу позивачу не повернуто п'ять автомобілів, а саме: Skoda Super Classic, державний номерний знак НОМЕР_1, рік випуску - 2008, кузов № НОМЕР_2; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_3, рік випуску - 2011, кузов № НОМЕР_4; Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_5, рік випуску - 2011 року, кузов № НОМЕР_23; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_24, рік випуску 2012, кузов № НОМЕР_7; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_21, рік випуску - 2012, кузов № НОМЕР_14.
Враховуючи, що ОСОБА_7 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Флогістон», і в позові до Печерського районного суду м. Києва про визнання недійсною додаткової угоди від 06 січня 2015 про дострокове розірвання договору оренди (справа № 757/53964/16) вона визнала, що автомобілі знаходяться у неї в користуванні, позивач звернувся до суду з цим позовом про витребування у відповідачів указаних автомобілів.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 08 вересня 2017 року позов ТОВ «Сейм Інвест» задоволено частково. Витребувано від ТОВ «Флогістон», ОСОБА_7 на користь ТОВ «Сейм Інвест» транспортні засоби: Skoda Superb Classic, державний номерний знак НОМЕР_1, рік випуску - 2008, кузов № НОМЕР_2; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_3, рік випуску - 2011, кузов № НОМЕР_15; Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_5, рік випуску - 2011, кузов № НОМЕР_25; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_6, рік випуску - 2012, кузов № НОМЕР_7; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_13, рік випуску - 2012, кузов № НОМЕР_16. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову обґрунтований посиланням на статті 316, 317, 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якими визначено поняття та зміст права власності, а також закріплено принцип непорушності права власності; частину першу статті 773 ЦК України про те, що наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору; частину першу статті 774 ЦК України, за якою передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд зробив висновок про наявність підстав, передбачених статтею 1212 ЦК України, для витребування на користь позивача від відповідачів спірних автомобілів, які утримуються без належних на те підстав.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року клопотання представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 задоволено частково: рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 вересня 2017 року скасовано у частині позовних вимог ТОВ «Сейм Інвест» до ТОВ «Флогістон»; провадження у справі в цій частині позовних вимог закрито. У задоволенні клопотання про скасування рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 вересня 2017 року у частині позовних вимог ТОВ «Сейм Інвест» до ОСОБА_7 та направлення справи на розгляд до Галицького районного суду м. Львова відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині позову ТОВ «Сейм Інвест» до ТОВ «Флогістон» і закриваючи провадження у справі в цій частині позову на підставі статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; у редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії), апеляційний суд керувався тим, що спір між юридичними особами не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а віднесено до компетенції господарського суду. При цьому суд зробив висновок, що вимоги ТОВ «Сейм Інвест» до ТОВ «Флогістон» та до фізичної особи ОСОБА_7 не взаємопов'язані та за своїм характером є взаємовиключними.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 вересня 2017 року у частині позовних вимог до ОСОБА_7 залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо доведеності обставини набуття та утримання ОСОБА_7 спірних автомобілів поза волею ТОВ «Сейм Інвест» та без достатньої правової підстави.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У травні 2018 року представником ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням правил предметної та суб'єктної юрисдикції, яке, на його думку, полягає в тому, що спір між ТОВ «Сейм Інвест» і ТОВ «Флогістон» належить до юрисдикції господарських судів. У частині позовних вимог ТОВ «Сейм Інвест» до ОСОБА_7 суди порушили територіальну підсудність, оскільки остання зареєстрована у м. Львові. Крім того, суд першої інстанції порушив право ОСОБА_7 на доступ до правосуддя, не повідомивши належним чином про розгляд справи. Суди обох інстанцій порушили норми матеріального права, оскільки стаття 1212 ЦК України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та зупинено виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою від 25 липня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 липня 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 12 вересня 2018 року - передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду 06 лютого 2019 року справу повернуто до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
ВеликаПалата Верховного Суду свою ухвалу обґрунтовувала тим, що предметом оскарження представником ОСОБА_7 - ОСОБА_8 у касаційній скарзі є рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року та постанова Апеляційного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року, якою рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року у частині позовних вимог до ОСОБА_7 залишено без змін. Згідно зі змістом касаційної скарги однією з підстав оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 вересня 2017 року вказано порушення судом правил предметної та суб'єктної юрисдикції, яке, на його думку, полягає у тому, що спір між ТОВ «Сейм Інвест» і ТОВ «Флогістон» належить до юрисдикції господарських судів, тому суд повинен був закрити провадження у справі в цій частині позову. Проте Апеляційний суд міста Києва переглянув рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 вересня 2017 року у частині позовних вимог ТОВ «Сейм Інвест» до ТОВ «Флогістон» і скасував його в цій частині, а провадження у справі закрив на підставі статті 255 ЦПК України (у редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії). У мотивувальній частині апеляційний суд вказав, що спір між юридичними особами не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а віднесено до компетенції господарського суду, тому позовні вимоги ТОВ «Сейм Інвест» до ТОВ «Флогістон» підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. У справі відсутні відомості про оскарження у касаційному порядку ухвали Апеляційного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року будь-ким з учасників справи чи іншою заінтересованою особою. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року та постанова Апеляційного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року оскаржені з підстав порушення судами правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій в частині вимог ТОВ «Сейм Інвест» до ОСОБА_7 відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом встановлено, що ТОВ «Сейм Інвест» є власником транспортних засобів:Skoda Super Classic, державний номерний знак НОМЕР_1, рік випуску - 2008, кузов № НОМЕР_2, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_26; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_6, рік випуску - 2012, кузов № НОМЕР_7, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_28; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_3, рік випуску - 2011, кузов № НОМЕР_27, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_29;Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_13, рік випуску - 2012, кузов № НОМЕР_16, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_30; Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_17, рік випуску - 2011, кузов № НОМЕР_18, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_31.
03 жовтня 2011 року між ТОВ «Сейм Інвест» та ТОВ «Флогістон» укладений договір № 51с оренди транспортних засобів.
Відповідно до пункту 1.1 договору № 51с орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування автотранспортні засоби /«Автомобілі»/, визначені у додатку № 1 до договору.
Відповідно до пункту 3.1 договору № 51с, строк оренди автомобілів складає п'ять років із дати підписання договору.
Пунктом 9.3. договору № 51с визначено, що за домовленістю сторін договір може бути розірваний достроково в цілому чи щодо окремих автомобілів.
Згідно з додатком № 1 до договору оренди автотранспорту від 03 жовтня 2011 року № 51с, орендодавцем передано, а орендарем прийнято чотири транспортні засоби, серед них, зокрема, автомобіль Skoda Super Classic, державний номерний знак НОМЕР_1, рік випуску - 2008, кузов № НОМЕР_2. Зазначене підтверджується також актом прийому-передачі автомобілів до договору оренди автотранспорту від 03 жовтня 2011 року № 51с.
30 листопада 2011 року між ТОВ «Сейм Інвест» та ТОВ «Флогістон» укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди транспортних засобів від 03 жовтня 2011 року № 51с, відповідно до якого сторони погодили, що орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування, крім раніше переданого, також автомобіль Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_3, рік випуску - 2011, кузов № НОМЕР_27.
Передача орендодавцем та прийняття орендарем автомобіля Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_3, рік випуску - 2011, кузов № НОМЕР_27, підтверджується актом прийому-передачі автомобілів до договору оренди автотранспорту від 03 жовтня 2011 року № 51с.
30 грудня 2011 року між ТОВ «Сейм Інвест» та ТОВ «Флогістон» укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди транспортних засобів, відповідно до якого сторони погодили, що орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування, крім раніше переданих, також автомобіль Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_5, рік випуску - 2011, кузов № НОМЕР_18.
Передача орендодавцем та прийняття орендарем автомобіля Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_5, рік випуску - 2011, кузов № НОМЕР_18, підтверджується актом прийому-передачі автомобілів до договору оренди автотранспорту від 03 жовтня 2011 року № 51с.
03 квітня 2012 року між ТОВ «Сейм Інвест» та ТОВ «Флогістон» укладено додаткову угоду № 3 до договору оренди транспортних засобів від 03 жовтня 2011 року № 51с, відповідно до якого сторони погодили, що орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування, крім раніше переданих, також автомобіль Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_6, рік випуску - 2012, кузов № НОМЕР_7, та автомобіль Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_13, рік випуску - 2012, кузов № НОМЕР_16.
Передача орендодавцем та прийняття орендарем автомобіля Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_6, рік випуску - 20, кузов № НОМЕР_32, та автомобіля Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_13, рік випуску - 2012, кузов № НОМЕР_16, підтверджується актом прийому-передачі автомобілів до договору оренди автотранспорту.
06 січня 2015 року ТОВ «Сейм Інвест» та ТОВ «Флогістон», керуючись пунктом 9.3 статті 9 договору, дійшли згоди про розірвання з 06 січня 2015 року договору від 03 жовтня 2011 року № 51с про оренду транспортних засобів, що підтверджується додатковою угодою № 2-1/1 до договору.
Відповідно до листів від 15 січня 2015 року № 15-01/2015 та від 07 липня 2015 року № 07-07/2015, ТОВ «Сейм Інвест» направлено ліквідатору ТОВ «Флогістон» ОСОБА_10 вимоги про повернення транспортних засобів, серед них: автомобіль Skoda Super Classic, державний номерний знак НОМЕР_1, рік випуску - 2008, кузов № НОМЕР_2; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_6, рік випуску - 2012, кузов № НОМЕР_7; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_3, рік випуску - 2011, кузов № НОМЕР_27; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_13, рік випуску - 2012, кузов № НОМЕР_16; Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_5, рік випуску - 2011, кузов № НОМЕР_18.
ОСОБА_7 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Флогістон».
Нормативно-правове обґрунтування
Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов'язання.
Характерною особливістю кондиційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.
Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Узагальнюючи викладе, можна дійти висновку про те, що кондиція - позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.
Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондиційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Установивши, що із 06 січня 2015 року ТОВ «Сейм Інвест» та ТОВ «Флогістон», розірвали договір від 03 жовтня 2011 року № 51с про оренду транспортних засобів, а ОСОБА_7незаконно утримує автомобілі, що становили предмет цього договору, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України про повернення майна.
При цьому правильними є висновки судів про витребування майна у ОСОБА_7, оскільки згідно з актом про нестачу орендованого майна від 20 липня 2015 року, складеного ліквідатором ТОВ «Флогістон» ОСОБА_10, станом на дату складення акта встановлено, що у віданні ліквідатора фактично відсутні автотранспортні засоби прийняті у тимчасове платне користування від ТОВ «Сейм Інвест», а саме: Skoda Super Classic, державний номерний знак НОМЕР_1, рік випуску - 2008, кузов № НОМЕР_2; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_3, рік випуску - 2011, кузов № НОМЕР_4; Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_5, рік випуску - 2011, кузов № НОМЕР_22; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_6, рік випуску - 2012, кузов № НОМЕР_7; Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_21, рік випуску - 2012, кузов № НОМЕР_20. Вибуття зазначених транспортних засобів у фактичне володіння та користування ОСОБА_7 підтверджується обставинами, викладеними у її позовній заяві до ТОВ «Флогістон» та ТОВ «Сейм Інвест» про визнання недійсним додаткової угоди до договору від 03 листопада 2016 року, яку у подальшому ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року залишено без розгляду, а також письмовими поясненнями ОСОБА_11 та ОСОБА_12
Таким чином, з урахуванням того, що між ТОВ «Сейм Інвест» і ОСОБА_7 не існували та не існують договірні відносини, а вказані транспорті засоби після припинення договірних відносин між ТОВ «Флогістон» та ТОВ «Сейм Інвест», не були повернуті власнику майна - ТОВ «Сейм Інвест», суди дійшли правильних висновків про захист порушених прав позивача щодо повернення належного йому майна через застосування положень статті 1212 ЦК України, як ефективного інструменту захисту права власності та повернення майна від особи, яка зберігає його без достатніх правових підстав. При цьому безпідставними є твердження заявника про те, що положення статті 1212 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки ТОВ «Сейм Інвест» і ОСОБА_7 не перебували у договірних відносинах, а транспортні засоби, які просить повернути позивач, отримано ТОВ «Флогістон» відповідно до умов договору оренди, а отже, вказана норма матеріального права не може бути застосованою між ТОВ «Флогістон» та ТОВ «Сейм Інвест» як сторонами зобов'язальних правовідносин, для яких характерним є спосіб повернення майна, переданого за договором, виключає можливість пред'явлення позову в порядку статті 1212 ЦК України. В такому випадку права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права.
Доводи заявника про те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням правил предметної та суб'єктної юрисдикції, яке, на його думку, полягає в тому, що спір між ТОВ «Сейм Інвест» і ТОВ «Флогістон» належить до юрисдикції господарських судів, були предметом оцінки Великої Палати Верховного Суду, яка вказала на те, що заявник не оскаржував ухвалу Апеляційного Суду міста Києва від 16 квітня 2018 року про закриття провадження у справі у частині вимог ТОВ «Сейм Інвест» до ТОВ «Флогістон».
Твердження заявника про те, що розглядаючи позовні вимоги у частині ТОВ «Сейм Інвест» до ОСОБА_7 суди порушили територіальну підсудність, оскільки остання зареєстрована у м. Львові, є безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 411 ЦПК судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції. Згідно частини другої статті 411 ЦПК України судове рішення, ухвалене судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), не підлягає скасуванню, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
Із матеріалів справи убачається, що суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що позивач використав право альтернативної підсудності та звернувся із позовом у порядку статті 113 ЦПК України 2004 року за місцезнаходженням одного із відповідачів - ТОВ «Флогістон», надсилав запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України у Львівській області, згідно з яким ОСОБА_7 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.
Протягом розгляду цієї справи судом першої інстанції, суд належним чином повідомляв ОСОБА_7 про розгляд справи за адресою: АДРЕСА_1, за якою, як стверджує її представник у касаційній скарзі, вона проживає та є зареєстрованою. Разом із тим до суду поверталися конверти із відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».
З урахуванням того, що під час розгляду цієї справи судом першої інстанції відкрито провадження у справі з дотриманням правил територіальної підсудності за місцезнаходженням одного з відповідачів - ТОВ «Флогістон», Верховний Суд прийшов висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень, оскільки за встановлених обставин у цій справі положення статті 411 ЦПК України не підлягають застосуванню, так як при розгляді цієї справи у суді першої інстанції, ця справа розглядалася Печерським районним судом м. Києва в частині правил щодо територіальної юрисдикції. Учасники справи під час розгляду справи у суді першої інстанції не заявляли про непідсудність справи Печерському районному суду м. Києва, а тому відсутні безумовні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, передбачені пунктом 6 частини першої статті 411 ЦПК України.
Інші аргументи касаційної скарги є ідентичними аргументам, що були викладені заявником у його апеляційній скарзі, та є такими, що не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Суди першої й апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржувані рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 408, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейм Інвест» до ОСОБА_7 про витребування майна залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. А. Стрільчук
Судді:В. О. Кузнєцов А. С. Олійник О. В. Ступак Г. І. Усик