Постанова
Іменем України
15 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 642/3423/17
провадження № 61-39222св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради,
відповідач - ОСОБА_4,
третя особа - Харківська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова у складі судді Шрамко Л. Л.
від 13 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Колтунової А. І. від 07 травня 2018 року,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, третя особа - Харківська міська рада, про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури.
Позов мотивовано тим, що відповідачем було проведено реконструкцію нежитлових приміщень цокольного поверху № 1-30 літ. «А-5» під житлові квартири готельного типу, розміщених за адресою: АДРЕСА_1. Чинним законодавством передбачений обов'язок замовника об'єкта реконструкції до прийняття об'єкта в експлуатацію звернутись до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста. Ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов'язання. Відповідач до прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, не виконав покладеного на нього обов'язку, не звернувся до позивача з заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова. Вказував, що на адресу відповідача неодноразово направлялися листи про необхідність звернення до виконавчих органів Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, а також оригінали відповідних договорів для розгляду і підписання відповідачем, однак останній на ці листи не реагує.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просив визнати укладеним між сторонами у справі договір про пайову участь у розвитку інфраструктури
м. Харкова.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 13 листопада
2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 07 травня 2018 року, позов Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задоволено.
Визнано укладеним між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та ОСОБА_4 договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова із викладенням його у відповідній редакції.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач ухиляється від укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова у зв'язку з проведеною реконструкцією нежитлових приміщень, що порушує права територіальної громади міста Харкова на отримання коштів для розвитку та створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що він не одержував від позивача жодних листів із пропозицією стосовно укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури. Вказує, що законодавство, на яке посилається позивач як на обґрунтування своїх вимог, передбачає пайову участь замовника лише у разі забудови ним земельної ділянки, а не реконструкції вже існуючого приміщення. Зазначає. що позов подано не належним позивачем, оскільки останній не довів, що є розпорядником розрахункового рахунку, на який просить зарахувати кошти.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 28 вересня 2016 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта: реконструкція нежитлових приміщень цокольного поверху № 1-30 в літ. «А-5» під житлові квартири готельного типу за адресою: АДРЕСА_1, та підтвердила його готовність до експлуатації. Замовником будівництва зазначено ОСОБА_4 Дата початку будівництва серпень 2016 року, а дата його закінчення - вересень 2016 року.
У відповідності до приписів Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженому рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804, зі змінами, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради листом від 20 січня 2017 року повідомило ОСОБА_4 про необхідність укладення договору на пайову участь, невиконання останнім норм статті
40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та необхідність у 10-денний термін звернутись із заявою до позивача для підготовки проекту договору про пайову участь та надати документи, передбачені пунктом 2.6 Порядку (а. с. 17-18).
23 березня 2017 року Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради направлено ОСОБА_4 пропозицію про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури
м. Харкова при реконструкції вказаних нежитлових приміщень з додатком договору про пайову участь у розвитку інфраструктури (а. с. 16).
Вказаний лист та пропозиція залишені відповідачем без відповіді.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовані правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні.
Обов'язок замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту передбачений частиною другою статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (частина перша статті 40).
ОСОБА_4 є особою, щодо якої законом встановлено обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території (стаття 144 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
На виконання вимог наведених норм рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804 затверджено Порядок, який визначає умови та встановлює процедуру залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі (внеску) у розвитку інфраструктури замовниками будівництва на території м. Харкова (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1.3 Порядку замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки в місті Харкові, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Порядком.
Згідно з частиною третьою статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова (пункт 1.5 Порядку).
Пунктом 1.4 Порядку визначено, що залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Відповідно до пункту 2.5 Порядку не пізніше ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію замовник будівництва зобов'язаний звернутися із заявою до департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. До заяви необхідно додати визначені пунктом 2.6 Порядку документи.
Таким чином, обов'язок звернутись до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту законом покладено саме на замовника такого будівництва.
Судами установлено, що ОСОБА_4 є замовником реконструкції нежитлових приміщень № 1-30 в літ. «А-5» за адресою: АДРЕСА_1.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач без достатніх правових підстав ухиляється від укладення з департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради обов'язкового згідно із законом договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.
Порядком пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, крім іншого, також передбачено і механізм залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова в разі ухилення від укладення договору (пункт 5).
Так, згідно з пунктом 5.1 Порядку в разі встановлення факту будівництва та введення об'єкта до експлуатації без укладення договору про пайову участь забудовника у розвитку інфраструктури м. Харкова департамент економіки та комунального майна у десятиденний строк з дня встановлення такого факту надсилає замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням лист-повідомлення про необхідність укладення відповідного договору.
Пунктом 5.2 Порядку передбачено, що в листі-повідомленні департамент економіки та комунального майна повідомляє про порядок укладення договору про пайову участь, про строк, у який замовник має вжити передбачених Порядком заходів для добровільного укладення договору, та про передбачену цим Порядком і законодавством України відповідальність за ухилення від укладання такого договору.
На виконання положень розділу 5 Порядку, листом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 20 січня 2017 року ОСОБА_4 проінформовано про необхідність звернення до виконавчих органів Харківської міської ради для укладення договору про пайову участі у розвитку інфраструктури м. Харкова. Відповіді на цей лист не надходило.
У разі ухилення замовника від виконання вимог, вказаних у листі-повідомленні щодо укладання договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у добровільному порядку, департамент економіки та комунального майна відповідно до пункту 5.3 Порядку вчиняє такі дії: 1) на підставі наявної інформації та відповідно до цього Порядку проводить розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури; 2) готує два примірники договору пайової участі у розвитку інфраструктури з додатками; 3) надсилає підписані два примірники договору з додатками замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням.
Листом управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 23 березня 2017 року ОСОБА_4 направлено пропозицію про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції вказаних нежитлових приміщень разом з двома оригіналами договору про пайову участь, що свідчить про вчинення Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради передбачених законодавством та Порядком дій, спрямованих на укладення договору.
Пунктом 5.6 Порядку передбачено, що замовник будівництва, який одержав проект договору з додатками, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до чинного законодавства (підписує, якщо юридична особа скріплює печаткою) та повертає один примірник договору з додатками департаменту економіки та комунального майна, або повідомляє департамент про прийняття умов договору (надсилає відповідний лист, факсограму тощо) у двадцятиденний строк після одержання договору.
Замовник будівництва, який після розгляду проекту договору не згоден з якимись його частинами, направляє департаменту економіки та комунального майна протокол розбіжностей (письмові вмотивовані зауваження) до договору, які департамент розглядає протягом двадцяти днів. У цей же строк департамент вживає заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та приймає рішення про зміну договору (пункт 5.7 Порядку).
ОСОБА_4 договір не підписав. Своїм правом щодо направлення до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради відповідного протоколу розбіжностей або письмових мотивованих зауважень до договору не скористався.
Таким чином, договір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури між позивачем та відповідачем як до початку будівництва, так і після його закінчення всупереч вимогам закону не укладено.
Загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину) визначені у статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин між фізичною і юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених частиною 1 статті 206 цього Кодексу.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору. Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642-643 ЦК України (пункт 2 частини 1 статті 208, частина 1 статті 638 ЦК України).
Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Цивільний кодекс України визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Зазначені положення узгоджуються з нормами частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.
Аналіз частини 3 статті 6, частини 1 статті 630 ЦК України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положення свідчить, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Запропонований позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова відповідає типовому договору, тому укладення договору є обов'язком замовника.
Таким чином, установивши, що відповідач ухиляється від укладення типового договору про пайову учать у розвитку та інфраструктури
м. Харкова, обов'язок якого передбачено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про визнання укладеним між сторонами такого договору.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 635/9453/15-ц (провадження № 61-7726св18),
від 15 серпня 2018 року у справі № 646/15522/15-ц (провадження
№ 61-9850св18).
Доводи ОСОБА_4 про те, що він не одержував від позивача жодних листів із пропозицією стосовно укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста, не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки обов'язок звернутись до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення такого договору законом покладено саме на замовника, а не на орган місцевого самоврядування, тому невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Доводи апеляційної скарги про те, що пайова участь виникає виключно в разі забудови земельної ділянки, а не реконструкції вже існуючого приміщення, яку провів відповідач, є необґрунтованими, оскільки за змістом статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування і забудова територій включає в себе, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій.Тобто, реконструкція існуючої забудови та територій, поряд з новим будівництвом об'єктів, визначається окремим видом забудови таких територій. Таким чином, відповідач є замовником будівництва у розумінні вказаного Закону та зобов'язаний укласти з органом місцевого самоврядування договір пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 13 листопада
2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 07 травня 2018 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Білоконь
Є. В. Синельников
С.Ф. Хопта