Постанова
Іменем України
17 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 346/5550/17
провадження № 61-35535св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., ХоптиС. Ф.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідачі: Коломийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, державне підприємство «Сетам», ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, у складі судді Беркещук Б. Б., від 22 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області, у складі колегії суддів: Мелінишин Г. П., Бойчука І. В., Девляшевського В. А., від 26 березня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
04 грудня 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк», банк) звернулось до суду із позовом до Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (далі - Коломийський міськрайонний ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області), державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), ОСОБА_4 про визнання незаконними бездіяльності головного державного виконавця та бездіяльності начальника Коломийського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, визнання торгів, протоколу недійсними, визнання акту незаконним та скасування акту державного виконавця, визнання незаконним та скасування свідоцтва про придбання майна, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, відновлення положення, яке існувало до порушення прав ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом визнання права власності на реалізоване майно.
Позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» мотивована тим, що у Коломийському міськрайонному ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 на користь банку 529 839, 12 грн боргу. В ході проведення виконавчих дій проведено торги по реалізації нерухомого майна: житлового будинку № 1А та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, по АДРЕСА_1. ПАТ КБ «ПриватБанк» вважає, що реалізація майна проведена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, без погодження з іпотекодержателем, без виключення записів про іпотеку з Державного реєстру іпотеки та обтяження з Державного реєстру обтяжень. Також головний державний виконавець Микицей В. Д. не повідомив ПАТ КБ «ПриватБанк» про проведення оцінки майна та про її результати.У порушення пункту 4 розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року, начальник Коломийського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області погодив заявку на реалізацію арештованого майна без повідомлення стягувача про ознайомлення з результатом оцінки цього майна. Крім того, ДП «Сетам» не повідомило іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна, у зв'язку із чим банк був позбавлений можливості скористатися своїми правами, у тому числі зареєструватися на торгах, придбати предмет іпотеки тощо.
Посилаючись на зазначені обставини, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд визнати незаконними бездіяльність головного державного виконавця та начальника Коломийського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, визнати торги та протокол їх проведення недійсними, визнати незаконними та скасувати акт державного виконавця, свідоцтво про придбання майна, скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно та відновити положення, яке існувало до порушення прав ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом визнання права власності ОСОБА_5 на реалізоване майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2018 року відкрито провадження у справі у частині позовних вимог про визнання торгів та протоколу їх проведення недійсними, визнання незаконними та скасування акта державного виконавця, свідоцтва про придбання майна, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, відновлення положення, яке існувало до порушення прав ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом визнання права власності на реалізоване майно.У частині вимог щодо визнання незаконними бездіяльності головного державного виконавця та начальника Коломийського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області у відкритті провадження відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження в частині позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконними бездіяльності головного державного виконавця та начальника Коломийського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області місцевий виходив з того, що згідно положень статті 447 ЦПК України вказані вимоги не підлягають розгляду у позовному провадженні. При цьому роз'яснено позивачу його право звернутися до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2018 року скасовано ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 22 січня 2018 року у частині відмови у відкритті провадження, а справу у цій частині направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зі змісту позовної заяви вбачається, що ПАТ КБ «ПриватБанк» крім вимог, за якими відкрито провадження у справі, також оскаржує бездіяльність головного державного виконавця Коломийського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Микицея В. Д. щодо опису та арешту предмета іпотеки, призначення суб'єкта оціночної діяльності та результатів визначення оцінки майна, а також бездіяльність начальника цього відділу ДВС Попик В. П. щодо неналежної перевірки заявки на реалізацію арештованого майна.Вчинення цих дій регулюється Законом України «Про виконавче провадження», а сторони спору є учасниками виконавчого провадження.Спір щодо оскарження дій державного виконавця у межах виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису нотаріуса має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.Суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо розгляду спору у цій частині у порядку цивільного судочинства відповідно до положень статті 447 ЦПК України, а тому неправильно визначив правову підставу відмови у відкритті провадження у цивільній справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2018 року ОСОБА_4 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити ПАТ КБ «ПриватБанк» у відкритті провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що спір щодо оскарження дій державного виконавця в межах виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису нотаріуса має розглядатись за правилами адміністративного судочинства. Разом з тим, дійшовши правильного висновку щодо юрисдикції спору у справі, апеляційний суд повинен був закрити провадження у справі з тих підстав, що справа у вказаній частині вимог не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а не направляти справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
26 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі у частині вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо визнання незаконними бездіяльності головного державного виконавця та начальника Коломийського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області місцевий суд, посилаючись на положення статті 186 ЦПК України, вказав про те, що такі вимоги підлягають розгляду у порядку, передбаченому статтею 447 ЦПК України.
Підстави для відмови у відкритті провадження у справі передбачено статтею 186 ЦПК України.
За правилами частин першої, п'ятої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами; у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому самому третейському суді виявився неможливим; є рішення суду іноземної держави, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, суд апеляційної інстанції вірно встановив, що місцевий суд неправильно визначив порядок розгляду вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконними бездіяльності головного державного виконавця та начальника Коломийського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області за правилами статті 447 ЦПК України, а також неправильно застосував положення статті 186 ЦПК України.
Повноваження суду апеляційної інстанції визначені у статті 374 ЦПК України.
За правилами вказаної статті суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги зокрема має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконними бездіяльності головного державного виконавця та начальника Коломийського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства (з таким висновком погоджується і ОСОБА_4) у зв'язку з чим, діючи у межах процесуальних повноважень, скасував ухвалу суду першої інстанції та направив справу у частині відмови у відкритті провадженнядо суду першої інстанції для продовження розгляду, який уповноважений вирішити питання щодо відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі.
Посилання заявника на те, що апеляційний суд повинен був закрити провадження у справі з тих підстав, що справа у вказаній частині не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а не направляти справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, є необґрунтованими, виходячи з наступного.
За правилами статті 377 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право на скасування судового рішення із закриттям провадження у справі лише у випадку, коли місцевим судом було відкрито провадження і розглянуто справу по суті, тобто закінчено розгляд справи, а оскарженою ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2018 року вирішено питання про відмову у відкритті провадження у справі.
Доводи касаційної скарги та зміст оскарженого судового рішення не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. В. Білоконь
С. Ф. Хопта