22 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 201/5097/17
провадження № 61-5373ск19
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Пилипенко Наталія Миколаївна, про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності,
11 березня 2019 року ОСОБА_2 надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року.
В касаційній скарзі ОСОБА_2 просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина 2 статті 390 ЦПК України).
Відповідно до частини 3 статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Вказану касаційну скаргу подано з пропуском строку, передбаченого вимогами частини першої статті 390 ЦПК України, і до касаційної скарги додано клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, з посиланням на те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду ним отримано лише 13 лютого 2019 року.
При цьому, жодних доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови апеляційного суду саме 13 лютого 2019 року до матеріалів касаційного провадження ним не додано, а лише додано супровідний лист Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2019 року про направлення адресатам копії вказаної постанови.
Враховуючи наведене, зазначені ОСОБА_2 підстави пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень не можуть бути визнані поважними, а тому йому необхідно надати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести поважні підстави для поновлення строку та надати належні докази.
Також, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви).
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви).
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року становить 1 600 грн.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Заподання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Так, за подання касаційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року судовий збір підлягає сплаті за вимоги майнового та немайнового характеру, а саме: визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.
З матеріалів касаційного провадження не убачається вартість 3/8 частини спірної квартири, тому суд не має можливості перевірити розмір судового збору, який підлягає сплаті за вимоги саме майнового характеру, відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, за дві вимоги немайнового характеру ОСОБА_2 необхідно сплатити 2 560 грн судового збору, а розмір судового збору, що підлягає сплаті за дві вимоги майнового характеру необхідно самостійно розрахувати, виходячи із вартості 3/8 частини спірної квартири, та на підтвердження надати суду докази її вартості.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Також, у порушення вимог частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено адресу електронної пошти ОСОБА_2 І, С., та не вказано про її відсутність.
Враховуючи наведене, ОСОБА_2 необхідно надати відомості щодо наявності адреси електронної пошти, або якщо її не має, вказати, що така відсутня.
Частиною третьою статті 393 ЦПК України установлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Отже, касаційну скаргу ОСОБА_2 необхідно залишити без руху з наданням йому можливості усунути вищевказані недоліки.
На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 27 травня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Пророк