Ухвала
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 755/15174/18
провадження № 61-48937св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач)
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву судді
Погрібного С. О. про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_2 до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про визнання незаконними та протиправними дій суддів, відшкодування майнової та моральної шкоди,за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року у складі судді
Вербової І. М.,
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про визнання незаконними та протиправними дій суддів, відшкодування майнової та моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2018 року у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2 до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про визнання незаконними та протиправними дій суддів, відшкодування майнової та моральної шкоди, відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року поновлено ОСОБА_2 процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2018 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від
10 жовтня 2018 року визнано неподаною і повернуто заявнику.
Короткий зміст доводів касаційної скарги
У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, у якій він посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від
28 листопада 2018 року.
Рух справи в судді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалуКиївського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року справу за позовом
ОСОБА_2 та за його касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року призначено до судового розгляду.
Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня
2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Відповідно до вимог статті 33 ЦПК України автоматизованою системою розподілу справ визначено колегію суддів у складі головуючого -
Стрільчука В. А. та суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Усика Г. І. (суддя-доповідач) для розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про визнання незаконними та протиправними дій суддів, відшкодування майнової та моральної шкоди.
Суддею Погрібним С. О. у справі заявлено самовідвід з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України встановлено, що суддя підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, для визначення неупередженості суду належить виходить не тільки з суб'єктивного критерію, але й об'єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (Рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).
Також у своєму рішенні «Газета Україна-центр» проти України» Європейський суд з прав людини наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (пункти 28-32).
Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Зважаючи на те, що кожна із сторін вправі сподіватися на об'єктивне рішення у справі та щоб у стороннього спостерігача не могло б виникнути сумнівів у неупередженості судді, та враховуючи те, що заявник ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання незаконними та протиправними дій судді Погрібного С. О., Верховний Суд дійшов висновку, що він не може брати участь у розгляді цієї справи.
Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву судді Погрібного С. О. про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Погрібного С. О. у справі за позовом ОСОБА_2 до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про визнання незаконними та протиправними дій суддів, відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року.
Справу передати на автоматизований розподіл.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: В. А. Стрільчук
Судді: В. О. Кузнєцов
А.С. Олійник
С. О. Погрібний
Г. І. Усик