Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 298/1396/16-ц
провадження № 61-31667св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: СтупакО. В. (суддя-доповідач), ПогрібногоС. О.,Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 22 червня 2017 року у складі колегії суддів: Бисаги Т. Ю., Мацунича М. В., Собослоя Г. Г.,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У грудні 2016 року Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації (далі - УСЗН Великоберезнянської РДА) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої житлової субсидії.
Позовна заява мотивована тим, що 05 травня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до УСЗН Великоберезнянської РДА із заявою про призначення житлової субсидії.
Для призначення субсидії ОСОБА_4 разом із заявою подав декларацію про доходи та витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 05 травня 2015 року.
Позивач зазначав, що ОСОБА_4 при зверненні надавав недостовірну інформацію, оскільки у вказаній декларації у відомостях про кількість осіб, які зареєстровані у будинку, вказав лише себе, проте згідно з довідкою про склад зареєстрованих осіб від 08 липня 2016 року № 932 у будинку відповідача зареєстровано ще такі особи як: дочка відповідача - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та внук відповідача - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказані особи за місцем реєстрації не проживають.
Таким чином, ОСОБА_4 не законно отримав житлову субсидію у розмірі 6 964,92 грн, яку позивач просив суд стягнути із відповідача на свою користь.
Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 28 квітня 2017 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь УСЗН Великоберезнянської РДА суму надмірно одержаних коштів у розмірі 6 964,92 грн. Вирішено розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_4, звернувшись до позивача із заявою про призначення житлової субсидії, надав недостовірну інформацію, неправильно вказавши у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, про осіб, зареєстрованих у будинку, внаслідок чого виникла переплата грошових коштів у вигляді житлової субсидії у сумі 6 964,92 грн.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 22 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 28 квітня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову УСЗН Великоберезнянської РДА до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої житлової субсидії відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відсутні належні та допустимі докази у розумінні статей 57-60 ЦПК України 2004 року, які вказують на те, що відповідач приховав та свідомо подав недостовірні відомості про доходи та майновий стан осіб, які зареєстровані (фактично проживали) у житловому приміщенні, що вплинуло на визначення права на субсидію. При цьому, наявність чи відсутність у поданій декларації інших осіб родини відповідача, які зареєстровані у будинку, але проживають окремо і які сплачують за житлово-комунальні послуги за власними особовими рахунками, жодним чином не вплинуло на призначення і розмір субсидії.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У серпні 2017 року УСЗН Великоберезнянської РДА подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 22 червня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач, звернувшись до позивача із заявою про призначення житлової субсидії, свідомо подав документи із недостовірними відомостями, у зв'язку із чим відповідач зобов'язаний повернути позивачу суму житлової субсидії. Суд апеляційної інстанції не з'ясував повно, всебічно та об'єктивно всі обставини справи, не надав належної оцінки доказам, при ухваленні рішення не врахував приписи пункту 20 положення Про порядку призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Порядок), статей 1212, 1215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у зв'язку із чим помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувана цивільна справа та надано строк на подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга УСЗН Великоберезнянської РДА не підлягає задоволенню із таких підстав.
Судами встановлено, що 05 травня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до УСЗН Великоберезнянської РДА із заявою про призначення житлової субсидії, в якій просив призначити йому субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. До заяви ОСОБА_4 надав декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
У поданій декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, ОСОБА_4 у відомостях про осіб, які зареєстровані у будинку, вказав лише себе.
Згідно з довідкою від 08 липня 2016 року № 932, виданої Виконавчим комітетом Малоберезнянської сільської ради, ОСОБА_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, має такий склад зареєстрованих осіб: дочка - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та внук - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказані особи проживають за адресою: АДРЕСА_2.
Позивачем зроблено розрахунок субсидії на житлово-комунальні послуги за період із 01 травня 2015 року по 30 квітня 2016 року, згідно з яким переплата субсидії склала 6 964,92 грн.
Із поданої відповідачем довідки від 23 грудня 2016 року № 02-07/1132, виданої Виконавчим комітетом Малоберезнянської сільської ради, та акта про встановлення фактичного місця проживання ОСОБА_7 вбачається, що у період із 01 січня 2015 року по 01 липня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_7, ОСОБА_7, яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2
13 липня 2016 року позивачем направлено ОСОБА_4 повідомлення про необхідність відшкодування коштів, переплачених житловими субсидіями, яке у добровільному порядку відповідач не виконав.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до пункту 6 Порядку (у редакції, чинній на дату звернення та призначення відповідачу субсидії) субсидія призначається одному з членів домогосподарства, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації, або особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, і на яку відкрито особові рахунки із сплати житлово-комунальних послуг.
Субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на військову службу (пункт 7 Положення).
Пунктом 20 Порядку (у редакцій, чинній на час звернення позивача до відповідача із вимогою про повернення отриманої житлової субсидії) сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про зміни, зазначені у пункті 14 цього Положення, повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію. У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення органи, що призначають субсидії, вирішують у судовому порядку.
Положеннями статей 1212, 1215 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Не підлягає поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позову, суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши характер правовідносин сторін у справі, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача отриманої житлової субсидії, оскільки відсутні належні докази на підтвердження того, що відповідач, звернувшись до позивача із заявою про призначення житлової субсидії, приховав та свідомо подав документи із недостовірними відомостями.
Таким чином, оскільки перераховані грошові кошти у вигляді житлової субсидії надані позивачем добровільно та за відсутності недобросовісності зі сторони відповідача, Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову, у зв'язку із відсутністю правових підстав для стягнення житлової субсидії.
Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги, оскільки вони зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, арішення суду апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 22 червня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак
С. О. Погрібний
Г. І. Усик