Провадження № 33/4820/201/19
Справа № 686/838/19 Головуючий в 1-й інстанції Лунь Р. В.
Категорія: ч. 2 ст. 172-6 КУпАП Доповідач Кулеша Л. М.
22 квітня 2019 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Інжиєвської Ю.А., захисника Свірневської Н.В., прокурорів Загродської Л.І., Шістки О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 лютого 2019 року,
Цією постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительку АДРЕСА_1, громадянку України, пенсіонерку,-
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, від адміністративної відповідальності звільнено, обмежившись усним зауваженням та закрито провадження у справі.
За постановою суду, ОСОБА_2, відповідно до наказу Державної фінансової інспекції України № 29-о від 11.08.2017 року, поновлена на посаді начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області з 24.07.2017 року та будучи відповідно до підпункту "в" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб'єктом, на якого поширюється дія цього закону, в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції", несвоєчасно, з порушенням встановленого 10-ти денного строку, шляхом невнесення інформації на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції, не повідомила Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані, а саме про отримання 16.08.2017 року виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.07.2015 року по 26.06.2017 року, в сумі 17 3616 грн. 95 коп., чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу цього адміністративного правопорушення. Вказує на відсутність умислу в її діях, оскільки не приховувала відомості про зміну майнового стану, так як подала той документ, який вимагає закон при звільненні. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення від 18.12.2018 року містить недостовірну інформацію, оскільки у ньому не зазначено, що гроші в сумі 139761,65 грн. вона отримала на свою картку 16.08.2017 року, а звільнилась з посади начальника Держфінінспекції в Хмельницькій області 21.08.2017 року. 22.08.2017 року подала електронну декларацію, в якій вказала отримані 16.08.2017 року грошові кошти. Вважає, що подала декларацію про зміну майнового стану після припинення виконання функцій державного службовця, отже не повинна була подавати відповідне повідомлення. Крім того, стверджує, що її дохід не можна вважати одноразовим, оскільки за постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 року їй була нарахована середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу, за різні періоди, проте виплачена була однією сумою. Тому, стверджує, що умисел на приховування доходу, на неподання повідомлення про зміну майнового стану відсутній, так як в повній мірі був показаний в декларації.
Заслухавши пояснення захисника, на підтримання апеляційної скарги, прокурорів, які просили рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що її слід залишити без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції» У разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених, для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство.
Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Частина 2 ст. 172-6 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, зокрема, за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2, під час перебування на посаді начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області була суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, при наведених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи, ґрунтується на наявних у ній доказах.
В суді першої інстанції ОСОБА_2 вину не визнала та пояснила, що не повідомила НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, оскільки нарахування платежів заробітної плати здійснено за різні розрахункові періоди неоднаковими сумами, кожна з яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, а тому їх не можна трактувати, як одноразовий дохід. Крім цього, на її думку, подання нею декларації при звільненні, звільняє від обов'язку повідомлення НАЗК про суттєві зміни у майновому стані.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні цього правопорушення підтверджується: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією №44-03/326/18 від 18 грудня 2018 року, у якому викладені обставини правопорушення.
З наказу №763-о від 27.07.2017 року слідує, що ОСОБА_2 призначено на посаду першого заступника начальника відділу Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області та присвоєно 10 ранг державного службовця.
Наказом № 416-о від 23.06.2015 року ОСОБА_2 звільнено з займаної, вище зазначеної посади.
У 2017 році згідно Наказу № 29-о ОСОБА_2 поновлено на посаді начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області.
З особової картки державного службовця ОСОБА_2 вбачається, що їй, під розписку, роз'яснено положення ЗУ «Про запобігання корупції» та обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та її проходженням.
15.08.2017 року ОСОБА_2 нараховано 173616 грн. 95 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.07.2015 року по 26.06.2017 року.
Виплату вказаного нарахування проведено 16.08.2017 року платіжним дорученням № 2033 від 15.08.2017 року та зараховано на картковий рахунок ОСОБА_2
З відомості зарахування на карткові рахунки працівника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області ОСОБА_2 слідує, що їй зараховано 139761,65 гривень.
Наказом Державної фінансової інспекції №30-о від 21.08.2017 року ОСОБА_2 звільнено з посади начальника ДФІ в Хмельницькій області за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.
Цього ж дня, ОСОБА_2 до Єдиного державного реєстру декларацій, подано декларацію "Перед звільненням", в якій відображено отримання нею доходу у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи в розмірі 173617 грн.
Розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП, складений відносно ОСОБА_2, місцевий суд справу розглянув всебічно, повно і об'єктивно, з'ясував всі обставини, що мають значення для правильного її вирішення, правильно встановив належність особи, що притягається до адміністративної відповідальності відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» до суб'єктів, на яких поширюється дія даного закону та обґрунтовано зроблено висновок про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.
Враховуючи доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.176-2 КУпАП, необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про відсутність в її діях складу цього адміністративного правопорушення.
Доводи апелянтки, що її дохід не можна вважати одноразовим, позбавлені підстав, оскільки вона отримала середній заробіток за час вимушеного прогулу, який є одним видом доходу, виплачений одним платежем і відповідає поняттю доходу, визначеному ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції».
Посилання апеляційної скарги на те, що після звільнення з роботи та подання Е-декларації в ОСОБА_2 не було обов'язку подавати повідомлення про зміну майнового стану не ґрунтуються на вимогах закону.
Як зазначено у примітці до ст. 172-6 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1і 2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, зазначеної у п.1, підп. «а» п.2 ст.3 цього Закону, які: 1) здійснюють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 2) припинили таку діяльність.
З наведеного слідує, що незалежно від того, що особа припинила зазначену діяльність, вона зобов'язана виконувати усі обов'язки, покладені на неї ст.ст.45, 52 Закону, у т.ч. повідомляти про суттєві зміни у майновому стані.
З суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст.172-6 КУпАП, може бути вчинене тільки умисно, а тому доводи ОСОБА_2, з цього приводу, не заслуговують на увагу, оскільки вона, як суб'єкт декларування, зобов'язана була виконувати вимоги ст.ст.45, 52 Закону України «Про запобігання корупції».
За таких обставин уважаю, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною, а її дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.172-6 КУпАП.
Наведені докази повністю спростовують доводи апеляційної скарги про необґрунтованість притягнення ОСОБА_2 до встановленої законом відповідальності.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 суддя, в повній мірі, врахував характер і спосіб вчиненого, її особу, ступінь вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано застосував щодо неї ст. 22 КУпАП та звільнив від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
З врахуванням викладеного, керуючись п.1 ч.8 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 22 лютого 2019 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляційну скаргу останньої без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області Кулеша Л.М.