17.04.2019
Справа № 635/2451/18
Провадження № 2/635/937/2019
17 квітня 2019 року Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Шинкарчука Я.А.,
секретар судового засідання - Желізова О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Позивач звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 43 115, 55 гривень за кредитним договором № б / н від 07 листопада 2011 року, а також судові витрати.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б / н від 07 листопада 2011 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 300, 00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Позивач вказував, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами ОСОБА_3», які викладені на банківському сайті www. privatbank.ua, складає між ним та ОСОБА_3 Договір про надання банківських послуг ( далі - Договір) , про що свідчить підпис відповідача у заяві. На час укладення договору відповідач дав згоду щодо прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою ОСОБА_3.
Відповідно до Умов договору, останній діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк.
ОСОБА_3 зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач не надавав своєчасно ОСОБА_3 грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 27.03.2018 року має заборгованість у розмірі 43 115, 55 гривень, яка складається згідно із наданим до позову розрахунком з наступного: 2777, 68 гривень - заборгованість за кредитом; 4277, 38 гривень - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 33 531, 18 гривень - пеня та комісія, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500, 00 гривень - штраф (фіксована частина), 2029, 31 гривень - штраф (процентна складова). Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 травня 2018 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
08 червня 2018 року позивачем наданий до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечує частково, а саме визнає заборгованість за кредитом у розмірі 2777, 68 гривень (тіло кредиту) , в іншій частині позовні вимоги вважає надуманими та такими, що не відповідають закону виходячи з наступного. Відсотки за користування кредитом сплатив повністю. Вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами , що йому при видачі 07.11.2011 року кредитної картки надавалися на ознайомлення Умови та Правила надання банківських послуг та ОСОБА_3, які діяли на той час. Посилання позивача на те , що відповідач зобов'язаний був знайомитися з Тарифами ОСОБА_3 та Умовами кредитування на банківському сайті є безпідставними, оскільки ніяких заяв, договорів, які б зобов'язували відповідача це робити між ним та відповідачем не укладалося. Сам факт отримання відповідачем кредитної картки та користування кредитними коштами також не зобов'язує його до цього. Крім того, позивач не має право на одночасне стягнення пені і штрафу за порушення позичальником грошових зобов'язань, оскільки подвійна цивільна відповідальність заборонена ст. 61 Конституції України. А також, якщо неустойка значно завищена, суд має право зменшити розмір штрафу або пені.
02 серпня 2018 року представником відповідача надана відповідь на відзив, якою просить суд задовольнити позовні вимогу ОСОБА_3 в повному обсязі з підставі викладених у позові та з врахуванням обставин зазначених у відповіді на відзив.
03 вересня 2018 року за наслідками повторного автоматичного розподілу справ автоматизованої системи документообігу, який було здійснено згідно розпорядження керівника апарату Харківського районного суду Харківської області №01-02/83 від 03 вересня 2018 року у зв'язку з розглядом Вищою радою правосуддя 14.08.2018 заяви про відставку судді Харківського районного суду Харківської області Полєхіна А.Ю. та відповідно до наказу в.о. голови Харківського районного суду Харківської області від 20.08.2018 №05-05/88 «Про відрахування судді Харківського районного суду Харківської області Полєхіна А.Ю.», зазначена справа була передана в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Шинкарчука Я.А.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 вересня 2018 року цивільна справа прийнята до провадження судді Шинкарчук Я.А.
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Представник позивача ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує.
Відповідач повторно не з'явився у судове засідання, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно і належним чином в порядку статті 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей, отриманих судом згідно вимог частин шостої статті 187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на приведене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до частин другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з наступного.
Згідно статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
07 листопада 2011 року ОСОБА_2 заповнив бланк ОСОБА_4 - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
Отже, 15 грудня 2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 був укладений договір № б / н, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 300, 00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Позивач вказував, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами ОСОБА_3», які викладені на банківському сайті www. privatbank.ua, складає між ним та ОСОБА_3 Договір про надання банківських послуг ( далі - Договір) , про що свідчить підпис відповідача у заяві. На час укладення договору відповідач дав згоду щодо прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою ОСОБА_3.
При укладенні договору сторони керувались частиною першою статті 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у встановленому договором розмірі.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 27.03.2018 року має заборгованість у розмірі 43 115, 55 гривень, яка складається згідно із наданим до позову розрахунком з наступного: 2777, 68 гривень - заборгованість за кредитом; 4277, 38 гривень - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 33 531, 18 гривень - пеня та комісія, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500, 00 гривень - штраф (фіксована частина), 2029, 31 гривень - штраф (процентна складова).
На підставі п 2.1.1.5.5 Договору відповідач зобов'язався погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Стежити за витратами коштів в межах платіжного ліміту за метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов'язань за договором, у відповідності до вимог п. 2.1.1.5.6 Договору, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі, простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.
Відсотки за користування кредитом банк нараховує у розмірах, встановлених «Тарифами ОСОБА_3», з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.
Одночасно пунктом 1.1.3.2.4 Договору передбачена можливість зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунку. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умовами інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору. Між тим, відповідно до п. 2.1.1.5.3 Договору до обов'язків позивальника відноситься отримання виписки про стан карткового рахунку і про проведення операцій по картрахункам.
Пунктом 1.1.7.11 Договору передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк.
Посилання відповідача що при видачі 07 листопада 2011 року кредитної картки йому не були надані для ознайомлення Умови та Правила надання банківських послуг та ОСОБА_3, які діяли на той час , а тому підстав у позивача на стягнення відсотків, пені та штрафу не існує, не заслуговують на увагу виходячи з наступного.
За нормами частин першої-другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 627 та частиною першою статті 628 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Підписанням анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» позичальник погоджується з умовами та правилами надання банком послуг, які разом з цією заявою, зразками підписів складають змішаний договір банківського рахунку і кредитного договору. Приєднання до умов та правил надання банківських послуг є укладенням договору з банком.
Отже, суд приходить до висновку, що зібраними у справі доказами підтверджено укладення 07 листопада 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 кредитного договору. Підписанням заяви-анкети відповідач приєднався до запропонованих банком умов та тарифів. Відповідно до умов укладеного договору ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 300, 00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, та зобов'язався своєчасно повернути кредит, сплати нараховані відсотки, а також інші витрати.
Крім того, суд звертає увагу, що належних та допустимих доказів щодо сплати відсотків за кредитним договором від 07 листопада 2011 року позивачем не надано.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач не виконав умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, а також іншими витратами, що є підставою для стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором.
Проте, щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу (фіксованої та процентної складових), суд приходить до наступного.
У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, що передбачено статтею 611 ЦК України.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Таким чином, за змістом статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності.
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, одночасне застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15.
Натомість, умовами вище зазначеного кредитного договору передбачена пеня як вид цивільно-правової відповідальності за виникнення прострочених зобов'язань за даним договором, а також сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором.
Тобто, в даному випадку має місце одночасне застосування штрафу та пені за одне й те саме правопорушення строків виконання грошових зобов'язань, що суперечить положенням статті 61 Конституції України, та є підставою для відмови в позові в частині стягнення з відповідача штрафів (фіксованої та процентної складових).
В іншій частині суд знаходить позовні вимоги банка обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором № б/н від 07 листопада 2011 року, яка підлягає стягненню з відповідача складає 40 586 (сорок тисяч п'ятсот вісімдесят шість ) гривень 24 копійок, з яких: 2777, 68 гривень - заборгованість за кредитом; 4277, 38 гривень - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 33 531, 18 гривень - пеня та комісія.
21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». Враховуючи ту обставину, що зміна типу товариства в розумінні частини 2 статті 5 Закону України «Про акціонерне товариство» не є його перетворенням, а зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, зазначені зміни зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, суд вважає можливим стягнути вищевказану заборгованість за користь АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення № PROM2ВGMXS від 02 квітня 2018 при пред'явленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 гривень.
На підставі викладеного, питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1658 (одна тисяча шістсот п'ятдесят вісім) гривень 63 копійки.
Керуючись статями 12, 81, 141, 247, 280-282, 279, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 07 листопада 2011 року у розмірі 40 586 (сорок тисяч п'ятсот вісімдесят шість ) гривень 24 копійок.
В задоволені позову в частині стягнення штрафу за кредитним договором № 07 листопада 2011 року в сумі 500 (п'ятсот) гривень (фіксована частина) та 2029 (дві тисячі двадцять дев'ять) гривня 31 копійок (процентна складова) - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 1658 (одна тисяча шістсот п'ятдесят вісім) гривень 63 копійки.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження м. Київ вул. Грушевського, б. 1Д (рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299, ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) - 14360570;
Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання у встановленому законом поряду за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Хорошеве, вул. Колективіста, буд. 51, РНОКПП - НОМЕР_1, паспорт громадянина України МН 916025 виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області 07 червня 2007р.
Повне рішення складено 22 квітня 2019 року.
Суддя - Я.А. Шинкарчук