Справа № 308/3501/18
Закарпатський апеляційний суд
12.04.2019 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд, в особі судді Мишинчук Н.С., з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.06.2018.
Цією постановою:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 352 грн. 40 коп. судового збору.
За постановою судді Котора В.В. визнаний винним у тому, що він о 18 год. 15 хв. 31 березня 2018 року в с. Барвінок, Ужгородського району, керував транспортним засобом марки "Chrysler Grand Voyager" номерний знак TV132CR в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд обґрунтував протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №052456 від 31.03.2018 року; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №91 від 31.03.2018; письмовими поясненнями ОСОБА_3; відеозаписом вчиненого правопорушення.
В апеляційній скарзі та доповненні до неї ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 просять скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою, а також винесена передчасно, без дослідження доказів по справі. Стверджує, що судом було порушено вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи без участі ОСОБА_1, що вплинуло на повноту та об'єктивність судового розгляду, оскільки судом не було досліджено всіх обставин справи та порушено права ОСОБА_1 Вказує, що суд, в порушення вимог ст.ст. 245, 251, 256, 280 КУпАП не дослідив наявні в матеріалах справи докази та не дав їм належної оцінки. Пояснення свідків вважає неналежним доказом, оскільки такі написані на заздалегідь підготовленому бланку та такі не були очевидця події (були запрошені тільки при складанні протоколу) і не бачили чи керував ОСОБА_1 автомобілем.
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що працівниками поліції в порушення вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» було порушено процедуру проведення огляду на визначення стану сп'яніння, зокрема, проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та у разі відмови - проведення такого огляду в медичному закладі. Протокол, який складений з порушенням вимог законодавства, не може рахуватися належним та допустимим доказом. З наведеного слідує, що обставини, викладені в протоколі не підтверджуються допустимим доказами і вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 про обставини події та заперечення факту керування автомобілем та складу правопорушення у його діях, захисника ОСОБА_2 про підтримання доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оглянувши відеозапис події, перевіривши та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справи суд першої інстанції зазначених вимог закону не дотримав, оскільки справу розглянув без участі особи щодо якої складено протокол, а наявним в матеріалах доказам оцінку дав поверхово, без ретельного їх дослідження, що й призвело до необгрунтованого рішення.
Як пояснив апеляційному суду свідок ОСОБА_3, він викликав поліцейських на місце ДТП, разом з тим не підтвердив письмові пояснення додані до протоколу в тій частині, що він бачив хто був за кермом. Ствердив, що живе поряд пам'ятника біля якого відбулось ДТП, в цей час знаходився на подвір'ї, почув звук зіткнення, коли вийшов на дорогу, то біля автомобіля було двоє чоловіків, хто саме був за кермом він не бачив. Пояснення, які написали поліцейські від його імені, підписав не читаючи.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що їхав за кермом автомобіля "Chrysler Grand Voyager" номерний знак TV132CR із села Горбок в напрямку Ужгорода на прохання власника ОСОБА_1, який був у стані сп'яніння та просив його повезти. Він, не маючи досвіду керування такою маркою автомобіля, на повороті при в'їзді у село Барвінок, не впорався з керуванням та в'їхав на зелену зону( клумубу), на якій розташований пам'ятник. Викликав по телефону друзів, щоб підвезли колеса, оскільки до бардюра їх порізав, через що машину і понесло. Коли приїхали поліцейські, то запитали чий автомобіль, а не хто був за кермом та й без розмов повезли у наркодиспансер на освідування ОСОБА_1
Дані свідчення узгоджуються з відеозписом події. Вбачається, що водій ОСОБА_1 ствердужвав поліцейським, що не він був за кермом, оскільки є випившим, що був інший водій, однак, на ці зауваження поліцейські прореагували : "будете в суді доказувати."
Між тим, свідка ОСОБА_4 працівники поліції на місці події не опитували, не зважаючи на те, що його присутність підтвердив свідок ОСОБА_3 та його і видно на відеозаписі.
Апеляційний суд бере до уваги пояснення свідків, пояснення ОСОБА_1 та захисника щодо апеляційних доводів та вважає, що суд першої інстанції неповно та необ'єктивно перевірив докази, тому постанова суду як необгрунтована підлягає скасуванню, та на підставі здобутих в апеляційному суді доказів про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУПАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 червня 2018 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасуваи, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя: