Справа № 161/3043/19
Номер провадження: 3/161/1143/19
м.Луцьк 19 квітня 2019 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює (згідно відмітки в протоколі),
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
21 лютого 2019 року на адресу суду надійшли вказані матеріали.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 15 лютого 2019 року серії БД №069279 ОСОБА_1 15 лютого 2019 року о 21 год. 35 хв. за адресою м. Луцьк, вул. Привокзальна, 4, керував транспортним засобом Renault Megane, номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому порядку за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер №6810», показник тесту 1.54 проміле. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейським як порушення п.2.9 «а» ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, однак 19 квітня 2019 року подав на адресу суду клопотання, в якому повідомляє, що отримав повістку до суду лише напередодні (18 квітня 2019 року), у зв'язку з чим просить суд відкласти розгляд справи, а також надати йому копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Суддя відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, оскільки про судове провадження та розгляд справи в Луцькому міськрайонному суді Волинської області ОСОБА_1 достовірно знав з часу складання протоколу про адміністративне правопорушення, в якому чітко зазначений орган, в якому буде розглядатися його справа.
Крім того, 02 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся на адресу суду із заявою, в якій зазначає, що обізнаний про той факт, що його справа буде розглядатися у Луцькому міськрайонному суді Волинської області і зазначає свою вірну поштову адресу.
При цьому у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Всупереч обізнаності ОСОБА_1 про наявне судове провадження, він протягом тривалого часу не прибував до суду для ознайомлення з матеріалами справи, не заявляв щодо цього жодних клопотань.
Крім того, чинним КУпАП не передбачено виготовлення судом та направлення особі за її клопотання копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а передбачено лише право особи ознайомитись з ними у приміщенні суду і, у разі необхідності, власними технічними засобами зняти з них копії. Однак, цих дій ОСОБА_1 вчинено не було.
Додатково суддя зауважує, що ОСОБА_1 чітко відомо суть пред'явленого йому правопорушення, оскільки він отримав примірник складеного протоколу і вказав, що згідний з ним.
Стосовно клопотання про перенесення судового розгляду суд зауважує, що з огляду на наявність у ОСОБА_1 примірника протоколу про адміністративне правопорушення, його обізнаність про наявне судове провадження починаючи з лютого 2019 року, визнання ним вини у протоколі, про що свідчить напис «згідний» та його підпис, спливу встановленого ч.1 ст.277 КУпАП п'ятнадцятиденного строку для розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також закінчення встановленого ст.38 КУпАП строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, перенесення розгляду справи є недоцільним у даному випадку, і в цій частині клопотання суддя також відмовляє.
Дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
На переконання судді винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:
1) протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зазначені свідки правопорушення, матеріали, які до нього додаються, а також в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» зазначено «Згідний» та проставлений підпис ОСОБА_1;
2) акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з доданим до нього чеком приладу «Драгер» з показами 1,54 проміле;
3) поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, які вказали, що вони були присутні під час проведення огляду ОСОБА_1;
4) розпискою ОСОБА_4, який вказав, що є сином ОСОБА_1 і зобов'язався забрати автомобіль до повного витвереження останнього;
5) рапортом поліцейського роти №2 батальйону УПП у Волинській області ОСОБА_5 в якому описаний хід проведення огляду та складання адміністративних матеріалів;
6) відеозаписом події, на якому зафіксований хід проведення огляду, згода ОСОБА_1 на його проведення, а також з його результатами.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом в станіалкогольного сп'яніння, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
При накладенні стягнення, суддею враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень на транспорті, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують правопорушення суддя не вбачає.
Суддя не знаходить підстав для застосування положень ст.21 або ст.22 КУпАП, оскільки правопорушення передбачене ч.й ст.130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням Правил дорожнього руху, яке передбачено у чинному законодавстві, а перебування водія у стані алкогольного сп'яніння несе підвищену небезпеку як для самого водія, так і для його пасажирів, пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 384,20 грн. Відомостей про наявність у правопорушника пільг про сплаті судового збору, які передбачені п.п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Реквізити для сплати штрафу: рахунок отримувача 31114149003001; назва отримувача коштів ГУК у ОСОБА_6. обл/Волинська.обл./21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998; призначення платежу 21081300; БД;069279.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. На підставі ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищенаведений строк, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, що складає 20 400,00 грн. (двадцять тисяч чотириста гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок), за наступними реквізитами: (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банк отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Копію постанови судді направити правопорушнику.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області ОСОБА_6