Справа №263/5841/19
Провадження № 2/263/1569/2019
22 квітня 2019 року м. Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності,
Позивачка звернулась до суду з даним позовом, яким просить визнати за нею право власності на Ѕ частину трьохкімнатної квартири, що розташована за адресою: м. Маріуполь, пр. Будівельників, 149-76, яка є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Ознайомившись із вказаним позовом, та доданими до них документами, приходжу висновку про наступне.
Відповідно до ч. 2 та ч. 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Долучені позивачем до позовної заяви копії письмових доказів не засвідчені відповідно до вимог Національного стандарту України. Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-20037, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів Згідно з оригіналом, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Так, в порушення вказаних вимог долучені до позовної заяви не всі копії доказів містять підпис позивачки та дати такого засвідчення.
Крім того, слід зауважити, що згідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору в такому розмірі - 1 відсоток від ціни позову, але не менш 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до ч.2 ст.176 ЦПК України, ч.2 ст.6 Закону України "Про судовий збір"якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
При поданні до суду даного позову до останнього був доданий документ про сплату судового збору в розмірі 2237,50 грн., а ціна позову зазначена як 223750,00 грн.
Оскільки ціна даного позову не відповідає вартості спірного майна на момент пред'явлення позову до суду, тому суд вважає за необхідним визначити розмір судового збору, який підлягає до сплати при зверненні до суду з даним позовом в розмірі 4160,00 грн., та враховуючи сплачений судовий збір в розмірі 2237,50 грн., позивачці слід доплатити судовий збір в розмірі 1922,50 грн.
Відповідно до ст. 185 ЦК України ( в реакції від 15.12.2017 року) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, дану позовну заяву необхідно залишити без руху і надати позивачці строк для усунення зазначених недоліків, інакше позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Керуючись ст.ст. 175,185 ЦПК України, суддя,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачці строк протягом 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині.
У випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Киян