2/225/215/2019
225/7181/18
22 квітня 2019 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Нємиш Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Андрієвої Т.О.,
розглянув в судовому засіданні в залі суду м.Торецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Селидівської міської ради про визначення місця проживання малолітніх дітей,
В листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей посилаючись на те, що між сторонами по справі було укладено шлюб. В червні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Від вказаного шлюбу вони мають двох малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Під час звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу в своїй позовній заяві ОСОБА_2 зазначив, що за спільною згодою батьків діти після розірвання шлюбу залишаються проживати разом з матір'ю - ОСОБА_1 11 вересня 2018 року рішенням Селидівського міського суду шлюб між сторонами по справі було розірвано, проти чого позивач не заперечує. Позивач зазначає, що діти дійсно живуть разом з нею, знаходяться на її утриманні. Відповідач вихованням дітей належним чином не займається, їх не утримує, веде окреме самостійне життя. Позивач в свою чергу створює необхідні умови для життя та навчання дітей, має самостійний дохід, постійне місце проживання, спиртними напоями не зловживає, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, добре ставиться до дітей, піклується про них. Виходячи з наведеного просить суд визначити місце проживання малолітніх дітей разом з їх матір'ю за місцем проживання останньої
Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 дана позовна заява підлягає розгляду Дзержинським міським судом Донецької області.
Позивач та її представник в судове засідання не прибули, позивач просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений у порядку, визначеному ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Селидівської міської ради в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував, просив винести рішення на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Батьками малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до свідоцтв про народження: серії 1-НО № 313374 від 19.01.2010 року та серії І -НО № 449433 від 13.03.2012 року є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (а.с.19-20).
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 11.09.2018 року, шлюб між сторонами по справі розірвано.
Малолітні діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, після припинення шлюбних відносин між сторонами мешкають разом з матір'ю за адресою: місто Донецьк, Ворошиловський район, пр.-т. ДзержинськогоАДРЕСА_1, умови для проживання дитини створені належні, мати самостійно піклується про дітей, утримує, приймає безпосередню участь в їх розвитку, забезпечує їх житлом, харчуванням.
Відповідно до ч.1 ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків.
Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати з ким із батьків вона бажає проживати.
Також, згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ст. 6 Декларації з прав дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, що мають виключні обставини, розлучати з матір'ю.
У відповідності з ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та те, що діти тривалий час проживають з матір'ю, батько дітей ОСОБА_2 жодних з покладених законом на батьків обов'язків щодо своїх дітей не виконує, не цікавиться станом здоров'я та життям дітей, взагалі не виявляє бажання спілкуватися з ними та приймати участь у їх вихованні, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, так як це відповідає інтересам дітей.
Позивач не ставить питання про стягнення з відповідача судового збору, сплаченого при зверненні до суду, тому суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.150,161 СК України, 141, 263-268, 280-283 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Селидівської міської ради про визначення місця проживання малолітніх дітей - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом із їх рідною матір'ю, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: 83001, Донецька область, місто Донецьк, пр-т. ДзержинськогоАДРЕСА_2.
Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: