18 квітня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/166/19
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянув клопотання без номеру від 18.04.2019 (вх.№6824 від 18.04.2019) приватного підприємства фірми «АМН ТРАНС», м.Тернопіль
про призначення судової почеркознавчої експертизи
у справі
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “БЛЕКБРЕНД СЕРВІС”, м.Київ
до відповідача: приватного підприємства фірми “АМН ТРАНС”, м.Тернопіль
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) товариства з обмеженою відповідальністю “ЦЕНАДАР ТОРГ”, м. Київ; 2) товариства з обмеженою відповідальністю “КАН КОМПАНІ”, м. Київ;
про визнання права власності на об'єкти нерухомості,
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1, адвокат, ордер серії ТР №060660 від 06.03.2019;
відповідача: ОСОБА_2, керівник підприємства; ОСОБА_3, адвокат, ордер серії ТР №072119 від 02.04.2019; ОСОБА_4, адвокат, ордер серії ТР №041636 від 18.04.2019;
третя особа-1: не з'явився;
третя особа-2: ОСОБА_5, адвокат, ордер серії ТР №034227 від 02.04.2019.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “БЛЕКБРЕНД СЕРВІС”, м.Київ звернувся 06.03.2019 (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№198) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до приватного підприємства фірми “АМН ТРАНС”, м.Тернопіль, про визнання права власності на будівлі та споруди, що розташовані по вул.Гайова, 44 у м.Тернополі, які складаються з: майстерні під літерою “А”, площею 1907,4м2, прохідної під літерою “Ж”, огорожі 2/3 частини, поз 1-2 (реєстраційний номер нерухомого майна 1720313361101); приміщень, загальною площею 399,6м2, до складу яких входять складські приміщення під літерою “Е”, площею 277,4м2, складські приміщення під літерою “Є”, площею 12,5м2, складські приміщення під літерою “Ж”, площею 109,8м2, 1/3 частини замощення, І (реєстраційний номер нерухомого майна 1720600061101).
Позовні вимоги обґрунтовуються фактом правомірності набуття права власності на спірні об'єкти нерухомого майна на підставі договорів купівлі-продажу за реєстровими №№2285, 2298 від 12.12.2018, укладених з товариством з обмеженою відповідальністю “ЦЕНАДАР ТОРГ”, як Продавцем та договорів поділу нерухомого майна в натурі, що є спільною частковою власністю за реєстровими №№2311, 2312 від 13.12.2018, укладених з товариством з обмеженою відповідальністю “КАН КОМПАНІ”, котрі посвідчено в нотаріальному порядку, втім відповідачем у справі не визнається. Спираючись на ст.ст. 15, 16, 392 ЦК України позивач просить захистити його право власності шляхом визнання права в судовому порядку та з огляду на скасування на підставі наказу Міністерства юстиції України №240/5 від 28.01.2019 рішень про державну реєстрацію права власності за товариством на об'єкти нерухомості згідно вказаних договорів купівлі-продажу, виданого за результатами розгляду скарги відповідача №12/2 від 12.12.2018 з доповненнями (запис про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за позивачем скасовано 30.01.2019).
Ухвалою суду від 11.03.2019 відкрито провадження у справі, її розгляд постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 02.04.2019; до участі справі залучено в порядку ст. 50 ГПК України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю “ЦЕНАДАР ТОРГ” (ідентифікаційний код 42206731) та товариство з обмеженою відповідальністю “КАН КОМПАНІ” (ідентифікаційний код 42380843); учасникам справи встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору. В підготовчому засіданні 02.04.2019 судом оголошувалася перерва до 05.04.2019, а згодом до 18.04.2019 з урахуванням клопотань представників відповідачів.
18.04.2019 через канцелярію господарського суду відповідачем подано клопотання без номеру від 18.04.2019 (вх.№6824) про призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи на предмет встановлення достовірності підписів ОСОБА_6 (керівник ТОВ «ЦЕНАДАР ТОРГ») та ОСОБА_7 (керівник ТОВ «БЛЕКБРЕНД СЕРВІС»), на договорах купівлі-продажу від 12.12.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованих в Реєстрі за №2285 та №2298, із зазначенням орієнтовного переліку питань, які необхідно поставити на вирішення експерту. Клопотання обґрунтовано наявністю сумнівів у відповідача щодо справжності підписів осіб, що їх підписали на договорах купівлі-продажу, адже на факт правомірності укладення даних договорів посилається позивач в обґрунтування позовних вимог.
У підготовчому засіданні представники відповідача додатково пояснили, що сумніви у підписах на вказаних договорах викликано обставиною підписання договорів купівлі-продажу у м.Київ, в той час як об'єкт відчуження знаходиться в м.Тернополі, а місце проживання (реєстрації) керівників товариств є м.Донецьк, що перебуває на тимчасово окупованій території України, включено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. У відповідача відсутні, а позивачем не надано, відомостей про тимчасове переміщення вказаних громадян в м.Київ з правом реєстрації їх місця проживання, тому сторона відповідача сумнівається в можливості підписання договору купівлі-продажу від 12.12.2018 безпосередньо керівниками названих товариств.
Представники позивача та ТОВ «КАН КОМПАНІ» дане клопотання заперечили, зазначивши, що в даному позовному провадженні не вирішується спір щодо недійсності правочинів, на підставі яких позивачем набуто у власність нерухоме майно по вул.Гайова, 44 у м.Тернополі, з підстав справжності підписів осіб, які його уклали. Також, звернули увагу суду на те, що сторони даного правочину не заперечують факт укладення та нотаріального посвідчення правочинів, а тому, спираючись на ст.204 ЦК України, за якою встановлено презумпцію правомірності правочину, вважають клопотання відповідача про призначення судової експертизи спрямованим на затягування судового процесу. Просили в його задоволенні відмовити.
Розглянувши клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, вивчивши мотиви, з яких його заявлено, заслухавши заперечення позивача, третьої особи, суд враховує наступне.
Необхідною умовою для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства є використання процесуальних засобів доказування, одним з яких є експертиза.
Як наведено у п.71 рішення Європейського суду у справі «Дульський проти України» (Заява №61679/00) експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Аналогічну правову позицію займає й Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2018 року по справі №910/8252/17.
За визначенням, що міститься у статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно із ч.1 ст.99 ГПК України суд, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Тобто, судова експертиза, згідно приписів чинного законодавства, призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, зокрема у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
За ст.73 ГПК України доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Вимога щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи, у тому числі за допомогою призначення експертизи, спрямована саме на дотримання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), а не навпаки. Відповідна правова позиція відображена й у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 910/11395/17.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Позивачем предмет позовних вимог визначено як визнання права власності на об'єкти нерухомості на підставі чинних правочинів купівлі-продажу, тобто договорів, укладених 12.12.2018, дійсність яких на даний час ніким не оспорюється, (будь яких відповідних доказів матеріали справи не містять). Відповідачем не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів справжність підписів сторін договорів від 12.12.2018, як і не наведено інших аргументів в підтвердження наведених у клопотанні тверджень, зокрема щодо неможливості посадовими особами їх підписання. Клопотання обґрунтовано лише наявністю сумніву відповідача щодо справжності підписів посадових осіб сторін договору, який документальними, належними, достовірними доказами не підтверджено. Суд враховує, що у даному позовному провадженні не вирішується спір про визнання недійсними договорів від 12.12.2018 з підстав їх підписання не уповноваженими особами чи іншими, ніж зазначено у договорах, особами, а тому зазначені обставини не входять до предмету доказування у даній справі.
Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволені клопотання про призначення у даній справі почеркознавчої експертизи, за необґрунтованістю та виходячи з предмету позовних вимог.
В підготовчому засіданні 18.04.2019, в силу приписів ч.6 ст.233 ГПК України, оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 11, 13, 42, 46, 74, 76, 86, 98, 99, 100, 103, 104, 109, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні клопотання приватного підприємства фірми «АМН ТРАНС», м.Тернопіль без номеру від 18.04.2019 (вх.№6824) про призначення у справі №921/166/19 судової почеркознавчої експертизи, - відмовити.
Ухвалу складено та підписано 18.04.2019, набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Андрусик